У суботу, 1 лютого, о 15.46, прозвучав дзвінок на мобільний телефон голови Калуської міської організації партії “УДАР”, депутата обласної ради Наталії Кость. Незнайома жінка схвильованим голосом повідомила: “У нас ваша дівчинка!”
Близько 14-ої години 15 хвилин Наталія Мацьків, за її словами, вийшла з дому на вул. Пушкіна, щоб викинути сміття. Біля міні-маркету “Росинка” до неї під’їхав позашляховик чорного кольору, з якого вистрибнули двоє невідомих молодиків міцної статури у чорних масках. За мить вони нібито заламали дівчині руки і затягли на заднє сидіння джипа.
За словами потерпілої, їй одягли маску, скрутили руки скотчем і кудись повезли.
— Ми їздили десь з півгодини, — згадує Наталя Мацьків. — Потім машина зупинилася, мене викинули у сніг. Трохи потягали по снігу, тримаючи мене за волосся, і знову затягли у салон. Вони спілкувалися російською без акценту. Увесь цей час я думала лише про одне: тільки б не вбили. Урешті, машина знову зупинилася. Мене знову викинули у сніг, потім підняли, скинули маску і випустили в обличчя струмінь чорної аерозольної фарби. Добре, що я встигла закрити очі. А далі один з нападників знову штовхнув мене у сніг і сказав: “Мы тебя предупредили, помни это..” Поки Наталя спиналася на ноги зі снігової кучугури, джип розвернувся і поїхав геть. Ще кілька хвилин дівчина, за її словами, намагалася зрозуміти, де вона перебуває. Дуже пекло обличчя від фарби і від морозу. Урешті, вона впізнала місцевість — в’їзд до міського парку з боку вулиці Коцюбинського. Наталія Мацьків пішла на голоси людей, які долинали з парку. Їй треба було подзвонити за допомогою. Жінка стверджує: ніхто з кількох калушан, які каталися зі своїми дітьми на санках, не захотів піти їй назустріч, незважаючи на те, що у дівчини були зв’язані руки.
— Я тоді вирішила піти до приватних будинків, — каже Наталя. — Мною просто трусило: і від холоду, і від стресу. Проте у подвір’ях бігали собаки. Потім я підійшла до будинку, де не було видно пса і зважилася зайти на обійстя. З літньої кухні вийшла господиня, розпитала, що трапилося, запросила до хати. Мене відігріли, напоїли гарячим чаєм і подзвонили на моє прохання Наталії Кость. Це золоті люди, і я їм надзвичайно вдячна.
— Я побачила, як у фіртку зайшла якась дивна жіночка, — розповіла господиня 73-річна п. Єлизавета. — Вона була вся виваляна у снігу, як їжак, і дуже трусилася. Лице чорне, як у сажі. Я спочатку подумала, що вона обгоріла.
На вулицю Кобиляка разом з Наталією Кость приїхали однопартійці, які і повідомили про ситуацію “Вікна”. Згодом приїхала оперативна група Калуського міськвідділу УМВС, а також голова Комітету опору диктатурі Петро Цюпа та помічник народного депутата Ігор Очкур. Ще за кілька хвилин з потерпілою говорив сам начальник міськвідділу Василь Хомин. Опитавши Наталію і взявши шматок скотчу на експертизу, міліціонери поїхали оглядати місце події до міні-маркету “Росинка”.
Наталія Мацьків подала до міліції заяву про напад.
Полювання для активістів?
Це — вже третій випадок у Калуші від початку Майдану, у яких фігурують громадські активісти. Уперше у Калуші почали погрожувати ще у грудні. Про це заявив активний учасник студентських зібрань Володимир Кушлик. Він — один із тих громадських активістів, яких міліція допитувала у справі спалення зображення Віктора Януковича під час сесії Калуської міської ради біля пам’ятника Роману Шухевичу. За словами хлопця, його перестрівали невідомі, які залякували великими проблемами. Також у поштову скриньку Володимира Кушлика хтось вкинув листи із погрозами, а на телефон надійшла sms, у якій також були погрози життю. Батько хлопця звернувся із заявою у міліцію. Як встановили пізніше у міліції, Володимира Кушлика не було на фотографіях, де активісти палили портрет. Але, як одразу заявив начальник Калуського МВ УМВС Василь Хомин, заяви студента про погрози — вигадки.
За інформацією “Вікон”, пізніше батько Володимира Кушлика забрав заяву.
Другий інцидент трапився минулого тижня: у місцевих та обласних ЗМІ з’явилася інформація про 16-річну калушанку, активну учасницю акцій спостереження біля військової частини, яку нібито викрали невідомі, вивезли на Домбровський кар’єр та погрожували їй. Ні Комітет опору диктатурі, ні міліція інформації не підтвердили. Зрештою, і сама дівчина потім зізналася: історію вигадала. Імовірно, дівчині, яка перебувала біля військової частини, захотілося гострих відчуттів. А батькам потрібно більше слідкувати за тим, де перебувають їхні діти, особливо — у нічний час.
Історія із громадською активісткою Наталію Мацьків також — дивна.
Наразі правоохоронці проводять перевірку. Відомості за цим фактом занесені до ЄРДР за ст.146 ч.2 (незаконне позбавлення волі). Правоохоронці розпочали слідчо-оперативні дії, у рамках яких проводять опитування свідків, батьків заявниці, її знайомих для встановлення осіб, причетних до цієї події.
У Комітету опору диктатурі також — не коментують. Хоча, за словами Ігоря Очкура, штаб триматиме розслідування справи на контролі.
— Ми активізували процес організації дружин Самооборони. Нещодавно якраз були збори першого структурованого загону, — каже Ігор Очкур.
Голова міської організації політичної партії “УДАР” Наталія Кость припускає, що Наталія Мацьків могла поплатитися за свою громадську позицію, адже серед жінок організації була найактивнішою: приходила на віче біля пам’ятника Романові Шухевичу, до військової частини і багато разів їздила до Києва.
— Ми чекаємо на висновки слідства, — повідомила Наталія Кость.
Наталія Мацьків перебуває у партії “УДАР” з 2012 року. Раніше вона була членом Народного Союзу “Наша Україна”, працювала у дільничних виборчих комісіях.
Про деталі
“Вікна” вже писали про Наталію Мацьків: за твердженням жінки, у 2007 році у неї влучила блискавка. Наталія Мацьків зателефонувала до редакції після того, як було опублікувано повідомлення про мешканку Калущини, яка дивом вижила після того, як у неї влучила блискавка. Цього разу, за збігом обставин, Наталію Мацьків нібито викрали після повідомлення про 16-річну дівчину, яку викрали і вивезли на Домбровський кар’єр. Оскільки ці два інциденти, фактично, йшли один за одним, то місто “стояло” на вухах.
Але справа має кілька дивних неспівпадінь, які наводять на роздуми. Наприклад, в одному із будинків біля парку, де відбувся інцидент, встановлена камера відеоспостереження, однак, вона не зафіксувала ні самої активістки, ні джипа. Крім того, незрозуміло, чому жінка, яку виштовхали з автомобіля на вул. Коцюбинського, пішла не у напрямку головної вулиці чи людних місць, а — у напрямку міського парку, і при цьому телефонувала не рідним чи у міліцію, а — партійному керівнику, номер телефону якої згадала по пам’яті.
Також чорна фарба на обличчі потерпілої виглядає так, ніби її на обличчя спеціально наносили, а не нашвидкуруч бризкали з балончика.
— Дуже важко шукати чорну кішку у темній кімнаті, особливо, якщо її там немає, — сказав начальник Калуського МВ УМВС Василь Хомин.
Начальник міліції пообіцяв висновки слідства найближчим часом оприлюднити.
