Капітан "Говерли" Тревіс Пітерсон у ексклюзивному інтервю "Планеті Баскетбол" розповів про останні матчі клубу, а також поділився враженнями від життя на Україні...
Івано-франківська «Говерла» та її капітан Тревіс Пітерсон стали одними з головних ньюзмейкерів Суперліги останніх тижнів - дві перемоги в Києві , два овертайму з «Азвомаш » при перманентно якісної командній грі. Що думає про це сам Пітерсон, який вирішив кінцівки матчів з «Будівельником » і «Києвом» , сам герой розповів «Планеті Баскетбол».
- «Говерла» здобула вражаючу перемогу над «Будівельником» два тижні тому, а ви самі зіграли велику роль у складній кінцівці зустрічі. Які відчуття були тоді?
Відчуття були дуже хороші. Гра була дуже напруженою, команди йшли очко в очко. Всі хлопці одержали незабутні відчуття та справжній емоційний підйом. Що стосується особисто мене, то не варто перебільшувати індивідуальні заслуги. Не було нічого надприродного. Ми з самого початку діяли добре, як команда. Знаєте, дуже гарне, коли усвідомлюєш, що ти - частина команди, яка виконала хорошу роботу.
- Днями ви обіграли на виїзді БК «Київ». Як вдалося налаштуватися на цю гру після двох овертаймів і поразки від «Азовмашу» ?
Так, гра з « Азовмашем » була по-справжньому важкою. Ми погано діяли на початку і в середині зустрічі, зате набагато краще провели кінцівку. Вдалося відігратися. У наступному ж матчі ми впевнено грали першу половину, повели в рахунк , а потім все-таки позначилися довгі переїзди. Та й, потрібно відзначити, що «Київ » - хороша команда. Нам пощастило, що вдалося довести справу до перемоги .
- Що найскладніше в легендарних виїзних турне «Говерли»? Який був самий кумедний випадок в поїздках?
Самим забавним був сам факт першої такої подорожі. Ніколи раніше не пересувався поїздом на такі відстані, та й самі вагони були в дивину. Але такі поїздки досить гарні для зміцнення взаєморозуміння між гравцями в команді - всі знаходяться разом, спілкуються, жартують, сміються.
- Дуже мало іноземців грають в Україні більше одного сезону. Чому ви залишилися в « Говерлі»?
Торік у нас підібралася сильна, хороша команда. І коли стало зрозуміло, що і в новому сезоні буде також боєздатний колектив, який буде ставити собі за мету вийти в плей-офф і досягти високого результату, я без вагань вирішив продовжити співпрацю з «Говерлою». Цьому зраділа і моя дружина, адже нас тут усе влаштовувало, все йшло добре.
- Іноземний легіон «Говерли» змінився в цьому сезоні більш ніж наполовину. У кращу або гіршу сторону?
Усі гравці «Говерли» - кваліфіковані баскетболіст , з якими приємно перебувати разом на майданчику. Звичайно, коли змінюються партнери, доводиться звикати до нових, тиак би мовити нової «хімії». Разом з тим деякі хлопці залишилися з попереднього складу, тож таке часткове оновлення переноситься легше.
- Чи підтримуєте стосунки з минулорічними партнерами по команді Дайксом і Пирсоном?Так, ми спілкуємося. Я намагаюся з усіма налагодити хороші відносини, і так виходить, що ми з багатьма довго і добре спілкуємося .
- Ви себе вважаєте більшою мірою 4 м чи 5-м номером ?
Навіть не знаю точно. Думаю мій стиль гравця більше підходить для четвертого номера , але тренер також використовує мене п'ятим. Я із задоволенням граю на цій позиції. Іноді доводиться міняти амплуа, і такий досвід приносить мені задоволення. Відчуваю себе комфортно і там, і там. Коли я граю п'ятого номера, отримую перевагу в швидкості над більш повільними опонентами. Це добре при атакуючих діях. Якщо ж граю четвертого номера, маю перевагу в габаритах над опонентами.
- Згодні , що в сучасному баскетболі грань між 4-м і 5-м номерами стає все більш розмитою?
Так, це так . Взяти тих же Мавунгу і Бокслі. Шеймус - більше четвертий номер, а Джуліан може зіграти як четвертого, так і п'ятого. Це добре для команди.
- Порівняйте ліги Болгарії, Чехії та України, в яких вам доводилося грати?
В Україні рівень ліги набагато сильніший. І в цілому, і якщо взяти окремі команди - набагато більше сильних клубів.
- Розкажіть про знамениті футбольні матчі на тренуваннях «Говерли» між українцями та легіонерами, мало знайомими з сокером?
О, так (сміється ). Іноді або для розминки, або вже після тренувань для розрядки ми граємо в сокер. Але не варто говорити, що це поєдинки між українцями та іноземцями - нас все ж таки менше, і один-два українця завжди грають за нас. Звичайно, ваші хлопці набагато майстерніші в соккері (сміється). Але це все більше для розваги, а не з метою виявити найсильнішого. Багато трапляється кумедних моментів, адже ми, американці, досить погано володіємо цим видом спорту, тому завжди є привід для сміху.
- Хто головний приколіст в команді?
Так-так-так, дайте подумати. Напевно, це Джуліан Мавунга. Також Джино Лоуренс любить пожартувати над іншими.
- Судячи з вашого Твіттеру, ви вельми релігійна людина. Це допомагає налаштувати себе на гру, в цілому у кар'єрі?
Так, це правда. Не скажу, що це безпосередньо впливає на мої дії на майданчику. Кожен день я дякую Богу, що дає можливість насолоджуватися життям, займатися улюбленою справою, за те, що оберігає від травм. Наберу я 34 очка за матч або 4, я все одно буду цьому радий, і подякую за це Богові.
- Чи збираєтеся у майбутньому скористатися своєю економічною освітою?
- О, сподіваюся, що це вдасться зробити. Мені дійсно подобається економіка, та й взагалі цифри. Сподіваюся, після закінчення кар'єри гравця я зможу бути корисним людям у цій сфері.
"Планета Баскетбол"
