У 1719 році на площі Ринок спалили "чарівницю" пані Звізченську. Газета "Гасло" подає деякі подробиці тієї драматичної події.
Перший раз за розпусту і чаклування Звізченську покарали побиттям різками й вигнали з міста. Через певний час вона повернулася, і судді винесли суворіший вирок – скарати її на смерть, пише Олена Бучик у газеті "Західний кур'єр".
Проте за жінку заступилися деякі достойні мешканці міста. Крім того, вона урочисто поклялась виправитися, і її помилували. Але "відьму" строго попередили: якщо вона ще раз повернеться до міста, вже ніщо не врятує її від спалення.
Пані Звізченська не злякалася. Вона не лише знов оселилася в Станиславові, а й зовсім не змінила своєї, гідної осуду, поведінки. 18 серпня 1719 р. міський суд виніс вирок, у якому зазначалося, що Звізченська була не лише розпусницею, а й чаклункою, яка багато років займалася чарами, і з їхньою допомогою в багатьох людей відібрала здоров’я. Наголошувалося, що її вже карали за це, але вона не виправилась. Тому її присудили до спалення, але, як зазначалось у вироку, "оскільки кожен суддя мусить мати милосердя, вона має бути карана залізом по шиї, а потім спалена". Мабуть, "чарівниці" спочатку відрубали голову, а вже потім спалили її тіло.
Газета зазначає, що тодішні станиславівські судді проявили дивовижну, як на той час, терплячість і поміркованість. Адже, наприклад, у невеличкому німецькому місті Вюрцбурґу лише за три роки було публічно спалено 157 "чарівниць".
