Представники психологічної служби Департаменту світи і науки Івано-Франківської міської ради провели групову психологічну діагностику та анонімне анкетування дітей у ліцеї №4.
За результатами цих методів визначили наявність булінгу в шостому класі ліцею.
Заступниця міського голови Вікторія Дротянко під час відеозвернення 12 березня розповіла, на якому етапі перебуває розслідування, пише Фіртка.
«Триває допит свідків, учасників, зокрема й батьків.
Матеріали справи передадуть до Івано-Франківського суду, який винесе своє рішення і згодом його доведуть до виконавчого комітету та ліцею №4», — зазначила Дротянко.
Зі слів посадовиці, представники Департаменту освіти і науки міськради моніторять всі навчальні заклади щодо плану запобігання та протидії булінгу.
Крім того, у Telegram запустили чат-бот "Стоп булінг! Osvita.if", в якому можна анонімно повідомляти про ознаки булінгу в закладах освіти.
Нагадаємо, наприкінці лютого 2024 року до поліцейських звернулась мешканка Івано-Франківська, з проханням захистити сина від жорстокого поводження та психологічного насильства, які вчиняли над ним інші учні.
Поліціянти склали адміністративний протокол на директорку ліцею за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП. Йдеться про неповідомлення керівником закладу освіти уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, який мав місце в ліцеї.
Перевірка у навчальному закладі триває.
Крім того, на ситуацію у ліцеї №4 відреагував міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. Посадовець наголосив, що замовчування булінгу є неприпустимим.
«Ситуація, яка склалася в одному з ліцеїв в Івано-Франківську, має всі ознаки систематичного цькування. І, на жаль, виглядає, що адміністрація не намагалася його зупинити.
Якщо не вдається владнати ситуацію на рівні школи, звертайтеся до місцевих органів управління освіти, освітнього омбудсмена та поліції. Діти очікують на підтримку дорослих, хоча не завжди вірять, що зможуть її отримати.
Тому дуже важливо чути і слухати їх весь час. Підтримувати і вірити в них більше, ніж в самих себе».
Психологиня Валерія Худзіцька розповіла Фіртці, що стати жертвою булінгу може будь-хто.
За словами фахівчині, досить опинитися в слабкій позиції або перейти комусь дорогу.
Втім, в більшості випадків в категорію жертв потрапляють діти, які так чи інакше відрізняються від своїх однолітків: фізичними даними, успішністю в навчанні, матеріальним станом, чи навіть характером.
Ознаками булінгу у класі є атмосфера страху, недовіри, несвободи у своїх проявах в учнів, існування «нижчої касти учнів» і «вищої касти учнів», узгодження дій з учнями, які проявляють владу і видають своєрідні «дозволи» іншим учням, відсутність згуртованості, замовчування проблем, вимагання, крадіжки, висміювання тощо.
Як зрозуміти, що дитину цькують?
Найчастіше дитина стає замкнутою, заляканою, стриманою, відмовляється відвідувати школу, просить про переведення в інший навчальний заклад, перенаправляє агресію на інших, оскільки не може захиститись від кривдників, знижується самооцінка, знижується шкільна успішність і мотивація до навчання.
Як говорити про булінг з дитиною батькам і вчителям?
Надійним фактором у боротьбі з булінгом є формування довірливих, близьких і відкритих взаємин між дитиною і батьками, дитиною і вчителями. Де у дитини є можливість відверто розповісти, що відбувається і впевненість, що вона буде сприйнятою серйозно і може розраховувати на реальну допомогу і включення дорослих у цей процес.
