У Долині пасічники об’єднались, щоб із медом найвищої якості вийти на закордонні ринки збуту (ФОТО)

На сьогодні близько 250 мешканців Долинської об’єднаної територіальної громади мають у своїх господарствах вулики.

Уже понад 10 років місцева влада в різних форматах сприяє розвитку бджільництва й допомагає підприємцям-бджолярам із просуванням їхньої продукції на внутрішньому ринку. А нещодавно в долинських пасічників відкрились значно більші можливості: виведення бджолопродукції на зовнішні ринки.

Щоб створити придатні експортні умови, міська рада та міжнародна благодійна організація «Благодійний Фонд Долини» ініціювали проєкт «Підготовка Долинських підприємців до виробництва конкурентоспроможної продукції бджільництва для експорту». Втілення впродовж 2019 року стало можливим у рамках Фонду підтримки малого і середнього підприємництва проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС).

Було очевидним, що вихід на закордонні ринки — багатоетапний і тривалий процес, який потребує не лише бажання та ентузіазму підприємців, а й передбачає багатосторонню технічну підготовку. Важливим етапом для пасічників стало підвищення рівня їхньої обізнаності у веденні своєї справи, щоб продукція, яку готуватимуть на експорт, відповідала найкращим міжнародним стандартам якості. У межах проєкту відбулось кілька навчальних тренінгів, проведено маркетингові дослідження зовнішніх ринків, а також створено виробничий центр зі штучного запліднення маток і лабораторію для контролю за якістю сировини й компонентів.

«З 2010 року в Долині двічі на рік — у серпні та жовтні — проводять ярмарки, де виробники сільськогосподарської продукції продають свої товари. Давно стало помітно, що бджолярам потрібна підтримка у грамотному просуванні продуктів: у них не було жодної маркетингової стратегії як такої, лише стихійний продаж меду у звичайних банках із поліетиленовими кришками. А завдяки залученню грантових коштів стало можливим створення в місті заводу з автоматичними лініями фасування, розливу меду та продуктів ягідництва, з подальшим просуванням на зовнішні ринки. Зараз активно займаємось його облаштуванням», — розповіла Леся Тисяк-Мураль, керівниця проєкту, директорка «Благодійного Фонду Долини». 

У рамках реалізації проєкту Івано-Франківська торгово-промислова палата підготувала для долинських підприємців маркетингові дослідження ринків бджолопродуктів Канади та Польщі. Крім того, у 2019 році для 23 пасічників відбувся тренінг на тему ведення бізнесу за кордоном. Підприємцям розповіли про сертифікацію експортної продукції, ознайомили з митними правилами, заповненням декларацій. Учасники поділилися, що для них тренінг став чітким і зрозумілим орієнтиром щодо зовнішньої торгівлі.

«Хоч я займаюсь бджільництвом як хобі та маю всього 12 вуликів, із задоволенням відвідав усі навчальні заходи, що проводились в рамках проєкту. Було помітно, що навчальна програма підготовлена системно й послідовно: між усіма заходами бачу чіткий зв’язок і всьому своє практичне застосування. Майже вся прослухана інформація була для мене новою. На тренінгу про міжнародну торгівлю чимало уваги приділили документації та пояснили, що для виходу на експорт слід вибрати відповідну конкретній ситуації форму ведення бізнесу. Тому ми почали об’єднуватися в кооперативи. Колеги обрали мене головою одного з них. Продовжуючи тему навчання, мене дуже вразив тренінг з інструментального запліднення бджіл. Для нас усіх тема штучного запліднення є незвичною та маловідомою, але розумію, що за цим стоїть майбутнє, — треба вчитись і пробувати», — розповів Богдан Прокопишин, учасник проєкту, учитель історії Лолинської загальноосвітньої школи Долинської районної ради.

Загалом до тренінгу на тему впровадження інструментального осіменіння маток долучились 25 учасників. Керівниця проєкту зауважила, що, крім місцевих підприємців, на навчання запросили медичних фахівців, які працюють із заплідненням бджіл, — для них нові знання також виявились корисними. Половина учасників заходу продовжила навчання на практичному занятті, яке відбулося вже в новоствореному центрі штучного запліднення маток, облаштованому за підтримки Проєкту ПРОМІС.

«Ми із чоловіком займаємось пасічництвом уже 10 років, маємо зараз близько 150 бджолиних сімей. Я дуже втішилась можливості познайомитись з інструментальним заплідненням бджіл не лише теоретично, а й згодом на практиці в новоствореній лабораторії. Цей метод дає змогу розводити бджіл, так би мовити, чистої породи. Пасічник достеменно знатиме родовід бджоли. Адже в природному середовищі вона може осіменитись від нездорового трутня — і все потомство буде хворим. Коли бджолу запліднюють інструментально, вона стає продуктивнішою, більш медоносною, може працювати більше років порівняно з бджолою, що запліднена природним шляхом. Крім цього, інструментальне осіменіння в лабораторних умовах відповідає міжнародним стандартам виготовлення продуктів бджільництва», — поділилася пасічниця Іванна Дмитрів.

У рамках ще одного навчального заходу 39 пасічників вчились, як правильно збирати та просушувати бджолине обніжжя (пилок), адже від цього залежить користь кінцевого продукту. Завдяки можливостям новоствореної лабораторії було протестовано кілька видів бджолиного пилку з місцевого ринку. Аналізи засвідчили, що продукти містять забагато вологи, що є категорично забороненим і навіть може завдати шкоди споживачам. Навчання спонукало бджолярів переглянути свої методики виробництва і створювати надалі лише безпечну продукцію.

«Великою цінністю всього проекту є те, що пасічники усвідомили, що можуть об’єднатися й разом зробити у своїй галузі набагато більше, ніж поодинці. Тільки спільні зусилля дають їм можливості та ресурси для виходу на експорт», — додала Леся Тисяк-Мураль.

Для об’єднання підприємців у грудні 2019 року в Долині створено Асоціацію виробників сільськогосподарської продукції. Її учасники надали зразки продуктів бджільництва для проведення лабораторних аналізів, а на підставі отриманих результатів впроваджують зміни та усувають недоліки виробництва. Після запуску лінії фасування лабораторно перевірену та сертифіковану продукцію пасічників експортуватимуть під єдиною торговою маркою. Деякі місцеві бджолярі ґрунтовно готуються до запуску експортних партій. Наприклад, Руслана Тетрюк, підприємниця із села Козаківка Івано-Франківської області, з великим ентузіазмом нарощує можливості своєї пасіки й паралельно активно допомагає з облаштуванням майбутнього цеху.

«У моїй родині бджільництво передається з покоління в покоління: цим займалися дідусь із бабусею, батьки, потім брат. Майже 10 років пасікою займаюсь я, також допомагають діти. Зараз маю близько 150 вуликів. Якщо раніше збирала до 2 тонн меду за сезон, то вже знала, кому можу його продати — друзям і знайомим, контакти з якими встановилися впродовж років. Тепер я збільшила кількість бджолиних сімей, і меду буде більше, тож розраховую на те, що буду реалізувати його на експорт. Дуже тішить, що поряд з’явилась лабораторія, де можна протестувати продукцію. Мій мед є екологічно чистим і успішно пройшов усі перевірки. Думаю, це пов’язано з тим, що в нашому регіоні майже немає полів, які підживлюються хімічними речовинами. Довкола ліси, де ростуть лікарські рослини: малина, ожина, чорниця, іван-чай. Керівники проєкту возили три види мого карпатського меду на виставку WorldFood Ukraine 2019. Розповідали, що за ним стояла черга. Підприємці з ОАЕ, Японії та Китаю були готові негайно укладати контракти на поставку продукції. Коли завершиться процес із сертифікацією, будемо налагоджувати зв’язки. Цей проект — неймовірний крок назустріч розвитку бджільництва в регіоні. Не впевнена, чи є ще десь в Україні така комплексна і ґрунтовна підтримка малого й середнього підприємництва. Знаю, що великі плани можуть бути реалізовані лише спільними зусиллями, — і це дає мені азарт розвиватися, рухати свою справу вперед», — розповіла Руслана Тетрюк.

За сприяння Проєкту ПРОМІС у партнерських регіонах створюється та розростається інфраструктура для ведення бізнесу, якісно змінюється бізнес-клімат: малі та середні підприємці отримують підтримку і здобувають віру в те, що їхні зусилля можуть давати більші плоди. Кожна така ініціатива дає приклад іншим галузям і містам: тільки стратегічне планування, об’єднання зусиль та поетапний рух уперед приводять до втілення великих задумів.

Фотогалерея


29.07.2020 5905
Коментарі ()

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

563
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1942 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3022
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2507 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5252
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3048

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

375

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

546

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1026
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8356
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10838
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5227
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

582
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

465
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22527
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

853
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5352
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

963
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1000
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1272
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1550