Схоже, що Івано-Франківськ у численних проросійських ЗМІ та інтернет-ресурсах набуває репутації "бандерівського" міста, де переслідуються "інакодумці" за антивоєнні погляди.
Ще не перестали обговорювати ситуацію з арештом блогера Руслана Коцаби, як з’явилася нова тема – "репресії та звільнення" вчительки географії ЗОШ №2, східнячки, уродженки Дніпропетровська Наталії Боронило нібито за її антивоєнну позицію.
Що ж відбулося насправді?
Версія школи: учні повстали проти антиукраїнства
Вчителька географії Наталія Григорівна Боронило працює в школі п’ять років, викладає у 6-10 класах. За цей час педагог проявила себе знаючою та професійною, її учні часто займали призові місця на олімпіадах. Особливістю методики вчительки є вміння навчити учнів самостійно працювати, знаходити відповіді на поставлені питання. До останнього часу у дирекції школи жодних претензій до її роботи не було, і, зрештою, у професіоналізмі вчительки й дотепер ніхто не сумнівається. Вчила добре, оцінки виставляє об’єктивно. Друзів, принаймні серед учительського колективу, не знайшла, трималася відсторонено.
Претензії школярів, педагогічного колективу, дирекції школи полягають у системному нав’язуванні учням антиукраїнських переконань протягом останнього часу. І це є дивним. Адже, за твердженням учнів, вчителька підтримала Майдан і гірко ридала, коли 20 лютого відбулося масове вбивство протестуючих. "Як мати", – твердила вона.
Проте з часу початку АТО позиція вчительки змінилася. Як наголошуютьучні, впродовж останніх двох місяців Наталія Григорівна систематично висловлювала на уроках географії антиукраїнську позицію. Несприйняття та справедливий гнів учнів викликали такі її тези: "Сталін – темний геній", "Путін добре зробив, що захопив Крим", "На сході України йде громадянська війна, можливо, за сланцевий газ", "Українці – лінивий народ, примати", "Українці – це діагноз", "Без Росії Україна пропаде", "КГБісти – святі люди".
До того ж вчителька розвивала знайдену в інтернеті версію про так звану "Кримську Каліфорнію". Суть цієї надуманої та не підтвердженої жодними джерелами псевдогіпотези у спрощеному вигляді полягає ось у чому. Нібито під час Другої світової війни Сталін взяв у Англії кредит, а натомість пообіцяв через 10 років віддати англійцям Крим, щоб ті поселили там євреїв – зробили "Кримську Каліфорнію". Але Сталін – "темний геній", щоб не віддавати Крим, склав таємний заповіт, згідно з яким пізніше Хрущов і віддав Крим Україні. Отже, на думку вчительки, "Крим – не українська земля", а "Путін не є агресором".
Крім цього, як стверджують учні, Наталія Григорівна не вважала героями юнаків, які воюють в АТО. Особливо боляче це було слухати тим школярам, у яких старші брати чи батьки беруть участь у військових діях на Донбасі. Та й школа пишається своїми героями. Таким є доброволець "Айдару", розвідник, важко поранений в боях на Луганщині, нагороджений медаллю "За оборону рідної держави", випускник 2009 р. Олег Сухарєв. Серед бійців-випускників школи також Нікіта Сікач, Олександр Лебідь, Станіслав Дружеловський. Загалом, десять випускників школи є учасниками АТО.
Наталія Григорівна ділилася своїми поглядами виключно з учнями і ніколи не вела подібних розмов з учителями. Проте вчительський колектив через учнів був інформований про позицію вчительки географії. Деякі вчителі розмовляли з Наталією Григорівною і вказували їй на хибність та недопустимість подібних антиукраїнських висловлювань. Проте адміністрація школи офіційної оцінки цьому не давала. Також не скаржилися батьки.
І така бездіяльність дорослих призвела до активного протесту школярів, ініціаторами якого стали одинадцятикласники. Хоч географію вони вже не вчать, проте вирішили очолити протест молодших товаришів. 27 лютого на двері кабінету географії учні повісили плакат "Ні – сепаратизму!", який наступного дня Наталія Григорівна зняла. Ще один такий плакат учні повісили у понеділок, 2 березня. Цього ж дня у соцмережах старшокласники відкрито обговорювали "коридор ганьби", який планували провести у вівторок. Про підготовку до акції знала Наталія Григорівна та, ймовірно, знали деякі вчителі.
І справді, 3 березня, після другого уроку, приблизно о 10.20, акція відбулася. Учні-старшокласники в коридорі біля кабінету географії тричі викрикнули "Ганьба!" та висловили своє несприйняття антиукраїнської позиції вчительки. Протест учнів тривав 3-5 хвилин, в учительській навіть не почули жодного галасу.
Боронило цього дня провела уроки, після чого викликала швидку допомогу, яка, за твердженням чергової вчительки, зафіксувала тиск 130/90. Наступного дня Наталія Григорівна пішла на лікарняний і хворіє досі.
Для багатьох вчителів звістка про "коридор ганьби" була новиною. Школярі, які були присутні на цій акції, та учні, яких вчила Наталія Григорівна, написали пояснювальні записки з приводу того, що сталося. З школярами була проведена бесіда про недопустимість подібних ініціатив.
Але справжнім шоком для вчителів стала поява в соцмережах повідомлення скандально відомої журналістки з Дніпропетровська Вікторії Шилової про те, що нібито вчительку Боронило репресують та звільняють з роботи за антивоєнну позицію. Ще більше їх здивувало інтерв’ю, яке дала Наталія Григорівна цій журналістці.
Інцидент вийшов за межі школи і набув характеру інформаційної війни. Більшість учнів навідріз відмовилися від такої вчительки. А вчителька ще сподівається на учнівську підтримку, звертається до деяких учнів з таким проханням через соцмережі.
Версія Боронило: діями учнів керували вчителі
Наталія Григорівна Боронило приїхала в Івано-Франківськ з Дніпропетровська. Спочатку наше місто вподобав її син, який вступив в один з івано-франківських вузів. За сином приїхала Наталія Григорівна й залишилася тут жити. Роботу в школі любить. Вважала, що й до неї учні добре ставляться. Згідно з анкетуванням, яке було проведене на початку навчального року, Наталія Григорівна отримала високу рейтингову оцінку учнів. Вважає, що проводила уроки згідно з навчальною програмою. "Кримську Каліфорнію" згадувала тільки як одну із версій для розширення світогляду учнів. Цю версію, зрештою, багато українських газет та інтернет-сайтів підхопили й передрукували.
Свою "антивоєнну позицію" пояснює тим, що їй боляче бачити, як гинуть молоді хлопці, мирне населення, тому вона виступає за мирне вирішення воєнного конфлікту на Донбасі. Щодо сланцевого газу каже, що і в учених немає єдиної думки про те, як може вплинути його видобуток на довкілля. Про "український діагноз", як пояснює вчителька, вона висловилася у тому розумінні, що зараз всім психологічно важко пережити те, що відбувається на сході країни.
Події, викладені вчителями, загалом хронологічно підтверджує. Додає деталі. Про те, наприклад, що 28 лютого, після того, як зняла перший плакат з дверей кабінету, склала про це акт, який підписав сторож. Про це вчителька повідомила адміністрацію школи. Вважає, що плакат повісив хтось із вчителів.
Наталія Григорівна розповідає, що напередодні протестної акції учнів, 2 березня, вона зверталася до директора школи з проханням захистити її, проте він цього не зробив. Але, як нам стало відомо, директор був відсутній у школі через сумні сімейні обставини.
Вчителька вважає, що діями школярів керували інші вчителі. Вона стверджує, що "коридор ганьби" тривав до 9 хвилин, крім старшокласників, були присутні й молодші школярі, які не могли зрозуміти, що відбувається.
Свій поганий стан здоров’я у вівторок, 3 березня, Наталія Григорівна пояснює тим, що її схвилювало «гоніння» на одну з учениць 8-го класу, яка відмовилася писати заяву проти неї. Журналісту "ГК" не вдалося зустрітися з цією дівчинкою.
За твердженням Наталії Боронило, заяви-пояснення учні після проведення "коридору ганьби" писали за встановленим зразком. Але нам вдалося переглянути пояснення учнів і, на наш погляд, кожен писав їх у довільній формі.
Вчителька також стверджує, що багато учнів її підтримують, але бояться відкрито про це заявити.
До журналістки Вікторії Шилової Боронило звернулася через своїх родичів з Дніпропетровська. Будучи у відчаї, вона радилася з ріднею, що робити, – вони й знайшли Шилову.
Природу конфлікту дослідить комісія
Ймовірно, Вікторія Шилова використала ситуацію з метою антиукраїнської пропаганди, зовсім не переймаючись тим, чим це може закінчитися для вчительки, яку вона так активно "захищає".
Шилова так спішила відзначитись, що повідомила про "коридор ганьби" майже за годину до того, як ця подія насправді відбулася. Всупереч твердженню "працівниці пера", ніхто вчительку з роботи не виганяв. І вже зовсім абсурдним є твердження про те, що життю Наталії Григорівни хтось чи щось загрожує.
Управління освіти і науки м.Івано-Франківська створило комісію з вчителів та психологів, яка й буде вивчати цю ситуацію. Можливо, комісії вдасться знайти відповідь на запитання: що ж відбулося у школі №2 – звичайне непорозуміння чи фрагмент підготовленої інформаційної війни?
Наталія ХРАБАТИН, ГК
