ДТЕК Бурштинська ТЕС планує нарощення ще двох ярусів на золовідвалі поблизу села Бовшів. Реалізація проекту викликана виробничою необхідністю складування продуктів спалювання вугілля.
Проект наразі проходить законодавчу процедуру оцінки впливу на довкілля. Про наміри ДТЕК Бурштинська ТЕС нарощувати золовідвал і велася мова 30 травня на громадських слуханнях, де були присутні громади Галича, Бурштина, Задністрянська, Бовшева та прилеглих сіл, представники обласної екологічної комісії та незалежні експерти.
“15 лютого ДТЕК розпочав процедуру оцінки впливу на довкілля, вже готовий звіт з цього питання і він оприлюднений“, – розповіла представниця Міністерства екології та природних ресурсів України Олена Вільчанська, яка і вела громадські слухання.
Слухання відбувались у форматі запитання-відповідь. Директор ДТЕК Бурштинська ТЕС Денис Шмигаль представив доповідь, в якій окреслив всі нюанси нарощування золовідвалу та наголосив на його необхідності - продовжувати забезпечувати 3 млн українців електроенергією та зберегти робочі місця 3 000 працівникам.
Золовідвали – невід’ємна складова виробничого процесу ТЕС, куди з допомогою системи гідрозоловидалення та системі гідравлічного транспортування складуються відходи спалювання вугілля – золошлакові матеріали.
Бурштинська ТЕС спалює на добу 13,8 тис тон вугілля. Наразі склався брак куди складати в подальшому золу, адже без цієї ланки виробничого процесу ТЕС не може працювати.
Енергетики мають намір наростити 4 та 5 ярус, висотою 6,0 м у межах існуючих золовідвалів №1 та №2. Нарощування не потребує виділення додаткових площ земельних угідь.
Навпаки, загальна площа золовідвалу зменшиться в з 68, 9м до 31,94м, тобто, більше ніж в два рази. Також в проекті передбачено встановлення сучасної системи пилепригнічення, що дасть можливість постійно зволожувати золовідвал і пил не буде поширюватися на село. Після завершення заповнення, золовідвал буде рекультивовано відповідно до чинних нормативних документів, запевнив енергетик.
“Нарощування золовідвалів №1 і №2 забезпечить безперебійну роботу ТЕС на 5 років. Також у найближчі два роки підприємство планує вжити заходів по озелененню прилеглих територій золовідвалів. Вплив на природні ресурси від нарощування 4-го та 5-го ярусів планується мінімальним”, – каже Денис Шмигаль.
Також проектом передбачена система безперервного поливу золовідвалів проясненою водою задля створення завіси. Всі передбачені заходи дозволять знизити вплив на атмосферне повітря, та забезпечити нормативний стан повітря.
До слова, сума екологічного збору, що сплатила ТЕС за 2016-2019рр до бюджетів всіх рівнів склала 1,1 млрд грн.
Питань і зауважень від громади було багато. До слова, напередодні громадськість разом з ДТЕК проінспектувала золовідвал у Бовшеві, аби місцеві активісти упевнились в дотриманні санітарно-захисної зони від золовідвалу до найближчих населених пунктів.
Були питання і не про золовідвал, адже громадян турбує і викиди з турб. Проте Денис Шмигаль відповів, що на енергоблоках 5, 7 і 10 фільтри повністю реконструйовані, а на енергоблоці №12 капітально відремонтований, є дотримання європейських вимог щодо викидів.
Наприкінці учасники слухання висловили думку, що було б добре не складувати, а використовувати золу у будівництві доріг, як це робиться у Європі та раціональніше розподіляти екологічний податок, що сплачує станція у бюджети всіх рівнів. Директор зазначив, що ДТЕК перший в Україні зробив дослідження щодо використання золошлаків замість щебню та піску в будівництві доріг. Далі справа за початком будівництва нових доріг.
«Люди завжди готові почекати, якщо вони знають план і спостерігають процес його реалізацію. Але в мене є питання, які прошу занести в протокол. По -перше, якщо ми говорили про дороги, яка в стані споживати величезну кількість золи, то коли буде пілотний проект цієї дороги, щоб бачити як проект працює? По-друге, скільки кілометрів доріг потрібно для того, щоб використовувати золу без нарощування золовідвалів? І, по-третє, скільки кілометрів доріг треба зробити для того, щоб використати ту золу, яка лежить зараз у золовідвалах, і так ліквідувати проблему повністю? Якщо на ці питання буде відповідь, то громади разом з підприємством зможуть вимагати від Кабінету Міністрів будувати дороги за новими технологіями. Адже це вирішує проблему цілого регіону», - прокоментував голова Галицької районної ради Павло Андрусяк.
Всі побажання, зауваження та рекомендації громади внесли до протоколу, який буде надалі затверджений Міністерством екології та природних ресурсів України.
Енергетики обіцяють і надалі публічно і відкрито повідомляти про хід облаштування золовідвалу.
Директор станції подякував представникам громад за цивілізований і конструктивний діалог, а також за слушні і суттєві пропозиції до покращення роботи підприємства.
Довідка Фіртки:
Запроектована місткість золовідвалу складає 2 367,63 тис. м куб. при виході золи 700 тис. т/рік або 432,1 тис. м куб./рік. Ця місткість забезпечує складування золошлакових відходів протягом 5,48 року.
Для нарощування 4 та 5 ярусів золовідвалу №2 будуть використані накопичені на ТЕС ресурси золи та шлаку: золи – 1 465,63 тис. м куб., шлаку – 83,17 тис. м куб. Для експлуатації будівельної техніки використовуватимуть паливні ресурси.
