У лютому до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт, відповідно до якого громадянин К. обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
25 березня ухвалено обвинувальний вирок, яким громадянина К. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, пише Фіртка.
Також вироком суду на підставі ст. 75 КК України громадянина К. звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на один рік, і покладено на нього ряд обов’язків, передбачені ст. 76 КК України. Окрім того, вирішено питання щодо запобіжного заходу, судових витрати та речових доказів.
Слід наголосити, що в судових дебатах прокурор, як представник сторони обвинувачення, просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі і застосувати до нього ст. 75 КК України, тобто звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.
При визначенні міри покарання судом також була взята до уваги досудова доповідь Калуського районного сектору філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області, згідно з якою орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої суспільної небезпеки.
Також судом була врахована думка потерпілого, який вказав, що претензій до обвинуваченого не має і просить покарати його якомога м’якше.
Щодо того, що у вироку жодним чином не відображена обставина, що у водія в медичному закладі зафіксували стан алкогольного сп’яніння, то слід наголосити на наступному.
Така обставина не була жодним чином відображена в обвинувальному акті, який був складений слідчим та погоджений прокурором. В обвинувальному акті щодо громадянина К. дослівно зазначено наступне: «Обставин, що згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання К. у ході досудового розслідування не встановлено.»
Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду лише прокурор може змінити обвинувачення чи висунути додаткове обвинувачення. Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише у випадку, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, без зазначення в обвинувальному акті обтяжуючих покарання обставин, суд не вправі самостійно їх встановлювати та враховувати при призначенні покарання.
Окрім того, матеріали кримінального провадження, які наявні в суді, не містять жодних доказів, які б свідчили про перебування водія в стані алкогольного сп’яніння на момент вчинення ДТП. А, враховуючи такі принципи кримінального судочинства як змагальність сторін та диспозитивність, то суд не вправі самостійно збирати докази винуватості особи.
Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України.
