Юрій Лоп’янецький: Дуже важко розуміти команди зі штабу…

 

 

Прикарпатські волонтери повернулися з зони АТО, доправивши туди понад вісім тисяч україномовних книг, гуманітарну допомогу для сиротинців та вояків.

 

«Ми їздимо на схід вже з червня місяця. Тоді були під Словянськом, коли він ще був не наш, - розповідає координатор Самооборони в Івано-Франківську Юрій Лоп’янецький. - Будемо це робити скільки буде необхідно. Цього разу прямували в зону АТО десятитонною машиною і бусом супроводу. В бусі – п’ятеро осіб. Їхали до певних пунктів розвантаження. Десь більше як вісім тисяч двісті книг відвезли в Северодонецьк в бібліотеку. В цьому місті також зараз базується Луганська обласна державна адміністрація. Нас прийняли надзвичайно тепло, привітно, особливо, коли дізналися що ми з Івано-Франківська. Зі слізьми на очах. Дуже, не очікувано, патріотично налаштовані люди. Приємно, що надзвичайно зраділи українським книгам. Побували також в сиротинці. Привезли дітям гостинці – фрукти, солодощі. Хоча там є потреба в продуктах харчування - тож ближчим часом повеземо. Взагалі будемо добиватися вивезення дітей за межі регіону. Це, насправді, дуже ризиковано. Одного разу спроба еваукації сиротинця була то представнки ДНР, ЛНР катували його директора – заборонили забирати дітей. Але намагатися вивезти їх все рівно будемо, бо там немає тепла, медичної допомоги. Якось вони ніби опалюють є медики, але не відомо як на довго. Розумію, що зіткнемось також з бюрократією з боку наших чиновників, але це не має стати на заваді».

 

Далі волонтери прямували в представництво Червоного Хреста, куди привезли жіночі та дитячі речі для тимчасово переміщених осіб. Допомогу збирали прикарпатці в пункті прийому в приміщенні Івано-Франківської ОДА.

 

Потім шлях волонтерів – чимала кількість блокпостів. Наші вояки отримали теплі речі, білизну, взуття, буржуйки, харчі.  

 

«Зараз в зоні АТО раді будь-якій допомозі, - каже Юрій Лоп’янецький. – Адже більшість людей залишилася без нічого, просто неба. Тому івано-франківці дуже стараються допомогти чим можуть. Такий цікавий приклад маємо – до нас увесь час приходять двоє малих хлопчиків і з кожушків, шерстяних речей разом з бабусею виготовляють теплі, як валянки, рукавиці. Раз на тиждень приносять три-чотири пари. Є жінка, яка в’яже сітку і з відходів робить подушечки в які кладе котики з верби, освяченої на Вербну неділю, щоб оберігали наших вояків. Дуже тішаться хлопці старим радянського зразка бушлатам – вони теплі і якісні, бо мають, на жаль, є мінімум одягу. А на сході зараз дуже холодно, морозяно і вітряно. В нагоді стають і пухові куртки - їх теж радо беруть. Взагалі на кожному блокпості у вояків свої потреби. Десь бракує чаю, десь буржуйок а комусь набридла каша то просять овочів. Облаштовуються вояки де у вагончиках, де в землянках. Дивує те, що бойовий дух у наших героїв зашкалює. Вони навіть не думають здаватися чи відступати за будь-яких обставин. Дуже важко розуміти команди зі штабу, які різняться. Команди просто спостерігати, коли виявляють ворожі групи і їх переміщення. Часто це закінчується трагічно. Дивує і забезпечення армії. Воно теж різне. Всі говорять, що якби не волонтери то непроханих гостей ми мали б на своїй території значно далі. Та дякуючи українському народові – все інакше. Бо бюрократична система у нас не поламана і в бойових умовах вона дає такий результат».

 

Через холоди і морози дорога на схід для івано-франківських волонтерів цього разу була надзвичайно важкою. Триста кілометрів від Харкова до Северодонецька долали вісім годин через жахливу ожеледь і завірюху. Раді, що ніде не застрягли.

 

Хоча неприємний прецедент все ж був. Дорогою додому в автобусі заклинило гальма. Зупинилися біля хутора в районі Артемівська. Там чотири хатинки і можна було очікувати чого завгодно. Та, дякувати Богу, обійшлося.

 

«Після поїздок міняється світогляд, - наголошує Юрій Лоп’янецький. – там починаєш цінувати дружбу, миску теплої каші і сухий куток де можна притулитися. А скептикам, які не вірять в нас пропоную – одягайте памперси і гайда з нами!»

 

Наталя Палій


09.12.2014 716 0
Коментарі (0)

30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

1886
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1946 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4688
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2600
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2801
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5869

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

576

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1408

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1340
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4819
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15967
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7974 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

436
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

614
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

609
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4272
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2532 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

592
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

868
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1120
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2070