Цьогоріч юридичний інститут Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника відзначає своє 25-ти річчя.
З цієї нагоди Асоціація випускників юридичного інституту презентувала в Івано-Франківську перший український переклад Цивільного кодексу Галичини 1797 року, пише Фіртка.
Варто додати, що Цивільний кодекс для Галичини 1797 року (лат. Codex civilis pro Galicia Orientali, у німецькомовній літературі відомий як нім. Westgalizische Gesetzbuch) — акт цивільного законодавства Австрійської імперії, уведений вперше в дію на території коронного краю 1797 року. Так нещодавно приєднана до імперії Галичина увійшла у правову систему Європи. То була перша новітня цивільна кодифікація у Європі та світі.
Довідково:
В історії кодифікації австрійського приватного права Цивільний кодекс, введений в дію для Галичини (та Буковини) в 1797 році, як перша повна кодифікація приватного права, являє собою яскравий проміжний результат. Як проект Цивільного кодексу він заклав основу для подальших праць з кодифікації, що у 1811 році призвело до появи Загального Цивільного Кодексу німецьких наслідних земель Австрійської Монархії.
Автором тексту, що лежав в основі Цивільного кодексу для Галичини у 1796 році, був народжений 15 серпня 1726 року в Рево (теперішня італійська провінція Трієнт), син нотаріуса Карл Антон Мартіні. Проти волі свого батька він присвятив себе правовим наукам. У його становленні як юриста та у його подальшому житті вирішальну роль відіграла випадкова зустріч з Паулем Йозефом Ріґером в Університеті м. Інсбрук, який з 1741 року очолював там кафедру, яка окрім традиційних предметів – державне право та історія права – охоплювала також природнє право.
Після закінчення навчання Мартіні залишив Інсбрук і подався до Відня, щоб завершити там вивчення права, і з 1754 року вже сам був там завідувачем кафедри природнього права. З 1771 року Мартіні входив до складу Компіляційної Придворної комісії, яка займалась переглядом невдалого Проекту кодексу (цивільного) Терезіанського за часів правління Марії Терезії (1717–1780). В той час він залишався в курсі всіх значних законодавчих справ Австрійської Монархії аж до моменту його виключення з законодавчої комісії у 1797 році.
Після невдачі Кодексу Терезіанського на основі проекту під редакцією Йоганна Бернгарда Гортена за часів Йозефа ІІ (1741-1790) була видана перша частина Загального Цивільного Кодексу; незавершені друга і третя частина так і не були укладені після смерті цісаря за правління його наступників Леопольда ІІ (1747-1792) та Франца ІІ / І (1768-1835). З 1790 року доопрацювання вже наявних проектів зупинилось.
З ініціативи Мартіні, як головуючого нової Законодавчої Комісії попередню концепцію залишили і на основі нового проекту, розробленого Мартіні одноосібно, був укладений новий текст закону, завдяки якому Мартіні увіковічнив своє ім’я, оскільки текст його проекту в 1797 році набув чинності як Цивільний Кодекс Галичини і Буковини. В доопрацюванні його проекту до Загального Цивільного Кодексу для Австрійської Монархії під редакцією його учня Франца Цайлера Мартіні вже не міг взяти участі – він був виключений зі складу Законодавчої Комісії через хворобу і аж до своєї смерті 8 серпня 1800 року жив самітником у Відні.
