Вадим Войтик: Переконаний, найскладніше позаду

 

http://firtka.if.ua/web/useruploads/images/chat/12.jpg

 

Першого жовтня минає два роки, як «Єдиний розрахунковий центр» взяв в управління перші житлові будинки. За цей час підприємство пережило чимало: критику влади, розчарування мешканців, страйки колишніх жеківців, візити правоохоронців та навіть політичні буревії. Про це і не тільки  ми говоримо  з керівником «Єдиного   розрахункового центру» Вадимом Войтиком.

– Пане Вадиме, якщо повертатись на два роки назад, що би ви зробили інакше тоді, на «березі» комунальної реформи?

– Передовсім добре би зважив, чи варто мені за це братись. А якщо серйозно, то приділив би значно більше часу на підготовчий етап. Ми більше займались нормативною базою, натомість кадровий склад інженерної служби був не достатньо сильним. Наша команда довірливо поставилась до первинної інформації від жеків. Щодо тих же площ прибудинкових територій – деякі «глюки» доводиться виправляти й досі.
Натомість деякі ініціативи, яким на початку приділялась велика увага, і тепер залишаються незатребуваними. Ті ж електронні платежі чи єдина квитанція.

– Чи не найбільше ЄРЦ дорікають у непрозорості. Мовляв, людям безкінечно донараховують якусь плату, а чому і за що – вони не розуміють.

– Що ж, частина правди у цих докорах є. Нам слід було звернути якомога більше уваги інформуванню людей про склад, структуру квартплати, про порядок нарахування за окремі послуги. В результаті перші місяці це була не робота – а пекло. У загальну кімнату, де ми починали, набивалось по кількадесят людей, і весь робочий час йшов на спілкування. Часто – доволі емоційне. Як у таких умовах працювали економіст, бухгалтер – не уявляю.
Однак все пізнається у порівнянні. Чи знали мешканці раніше структуру квартплати? На що саме використовували їх кошти жеки? За якими критеріями формувались титульні списки капітальних ремонтів? Та й зараз, коли доходи і витрати «Єдиного розрахункового центру» вивчаються під мікроскопом, чи може громада хоча би перелічити підрядні організації інших комунальних підприємств?
Зрештою, коштом платників податків утримується чималенька армія різноманітних перевіряючих структур. Важко вже і підрахувати, скільки разів ними вивчалася правомірність того чи іншого нарахування.

– До речі, про перевірки. Ви періодично публікуєте на сайті підприємства запити на направлення контролерів. Обговорювались і кримінальні справи щодо діяльності ЄРЦ. Також набуло чинності рішення колегії Антимонопольного комітету, за яким ЄРЦ повинно заплатити чималенький штраф.

– Публікував і далі публікуватиму. Особливо у випадках, м’яко кажучи, сміливого трактування законів деякими перевіряючими. Ми працюємо в Україні, тож всім зрозуміло, наскільки непростим є ведення взагалі будь-якої виробничої діяльності.  Іноді доводиться і в суд подавати – Феміда стає переважно на наш бік у таких суперечках.
Зрештою, інструментом захисту є і наша публічність та, даруйте, все ж прозорість у буквальному сенсі. Скажімо, в нас більша частина працівників працює в open space, тобто разом у великій залі. В мене також немає окремого кабінету, зі мною в кімнаті працює ще три працівники. До того ж одна стіна прозора.  Деяким нехорошим людям це сильно заважає.
Щодо Антимонопольного комітету, то я певен – ми виграємо суд. Київські гості (а рішення ухвалювала виїзна колегія АМК) так поспішали заробити у франківського бюджету двісті тисяч, що порушили одразу декілька власних процесуальних норм.

– Що за ці два роки ви вважаєте найбільшою вдачею, і що, своєю чергою, не вдалося?

– Як мені здається, вдалося розмежувати функції управителя житлового будинку від крайнього на всі випадки життя жеку. Не секрет, що однією з причин жеківської кризи було перевантаження будинкових балансоутримувачів чималим обозом додаткових обов’язків, за які до того ж ніхто не збирався оплачувати. Натомість їх виконання йшло на шкоду прямим обов’язкам.
Сильно змінилася робота паспортної служби: вона тепер працює щодня, паспортисти видають більшу частину довідок з єдиної автоматизованої бази за лічені секунди. Виведення зі складу сталої складової квартплати плати за електроенергію дозволило подолати кризу розрахунків з обленерго: скільки «нагоріло», стільки і заплатили. Аналогічне рішення по поточних ремонтах дозволило в принципі зняти питання «нема коштів». Пригадуєте, як колись: потрібно ринву поміняти – нема грошей. Зараз – прошу дуже.
Ще є величезний пласт невидимої роботи, яка насправді і є головним обов’язком управителя. Мова про ведення будинкових баз, документів, огляди всієї господарки, планування робіт наперед. Перед інженерною службою чітко поставлене завдання: перехід від аварійної роботи до планового обслуговування. Тут наш прогрес не надто очевидний, але він точно є.
Працює контакт-центр. Дехто досі не вірить, що записується та опрацьовується кожен дзвінок, кожне звернення. Краще, думають люди, піти і посваритись «в жек».
Діє ринок послуг. Нехай він ще не надто широкий, але він точно є. Працюють переважно приватники, які достеменно усвідомлюють всі ризики та вимоги. Замовниками їх послуг у кінцевому сенсі є мешканці, а отже, халтура чи, даруйте, халява не пройде.  
Щодо невдач, то це, звісно, певна неповороткість всієї системи. Надто велике господарство. Ще й політика впливає. Я про знамениті листівки «Заплатив ЄРЦ – оплатив вибори Сичу». З острахом чекаю чергових політичних баталій, аби дізнатись, кому цього разу ЄРЦ збирає на вибори.

– Реформі два роки, а дахи і далі течуть.

– Переконаний, що два роки тому і зараз – це дві великі різниці. Ще недавно після кожного великого дощу я з острахом йшов на роботу, чекаючи на обурені делегації із залитих помешкань. Однак за час роботи ЄРЦ ми доволі сильно підтягнулися у цьому питанні. Капітально відремонтовано чи улаштовано понад 40 дахів. Поточним ремонтом виконано з півтори сотні.
Звісно, цього замало. Але найперше дахи течуть там, де власники не бажають брати участь у ремонті цих дахів. Ну або там, де саме ЄРЦ чи його підрядні організації не запропонували людям виконання такого ремонту.

– Це називають перекладанням відповідальності з ЄРЦ на людей.

– Відповідальність на людях є вже в силу того, що вони мають у власності нерухоме майно. А власність, як це написано в Конституції, зобов’язує. Але це не лише відповідальність, це ще й можливість одержувати від свого майна певні вигоди. Скоро ми запропонуємо мешканцям цікаву програму додаткових надходжень за рахунок альтернативного використання спільного майна.

– А як щодо виконання програми міської ради по прибудинкових?..

– Ми вважаємо цю ініціативу надзвичайно успішною. Упорядковані нами двори вигідно контрастують з сусідськими. Причому, зверніть увагу, що мова майже завжди йде про комплекс робіт, який підрядники ЄРЦ виконують спільно з підрядниками департаменту комунального господарства чи управління капбудівництва. У свіжо зроблені двори ми ще й землю плануємо завести та якісь кущики спільно з мешканцями висадити.

– Здається, «Єдиний розрахунковий центр», попри критику, не втомлюється виступати з ініціативами. Так нещодавно вами було оприлюднено проект рішення, за яким передбачається можливість улаштування у дворах багатоповерхівок платних паркувальних майданчиків.

– В першу чергу той проект передбачає порядок обмеження руху та правила паркування. В наших подвір’ях все тісніше від автомобілів, які до того ж наступають на куці зелені зони. Мешканці будинків, особливо «безлошадні», повинні мати чіткий алгоритм прийняття рішень з цього питання. Зрештою, як і з усіх інших. Що ж до плати, то це якраз одна зі складових можливостей заробітку будинку на самого себе.

– Чого ще чекати від ЄРЦ?

– Вже осінь, і ми загалом закінчуємо ремонтний сезон-2013. Його я вважаю успішним – роботи виконані у понад 600 будинках міста. Ближчим часом плануємо організувати семінар для будинкових голів та активістів. Якщо спрацює – проводитимемо його регулярно. В листопаді на конкурсі обиратимемо підрядників 2014-го року.
На вулиці Івана Павла II завершуємо облаштування сучасного центру обслуговування. Є гарні напрацювання в інтернет-блоці. На дворі все ж XXI століття.

– Пане Вадиме, ви активний користувач соціальних мереж…

– Так, і не вважаю це шкідливою звичкою! Звісно, що читати про себе та свою роботу критичні відгуки не надто приємно. Однак доволі часто це допомагає десь щось підправити, а в чомусь – і взагалі змінити бачення. Зрештою, звернення через соцмережі допомагають і людям. Скажімо, я був свято переконаний, що мешканці будинку на Желехівського не погодяться на дольову участь з капремонту аварійного даху. Але не без помочі фейсбука таку згоду ми отримали, і вже за три тижні люди мали нову покріплю.

– В журналістику повертатись не плануєте?

– Я ніколи не забував, що моїм першим місцем роботи стала редакція новоствореної міської газети «Західний кур’єр». З пресою прямо пов’язана більша частина моєї робочої біографії. Зрештою, і зараз я залишаюсь, як ви щойно згадали, активним блогером.
Втім, так вже склалися обставини, що міський голова та депутатська більшість довірили таку масштабну та нову справу. Можливо, найважливішу у моєму житті. Переконаний, найскладніше позаду. ЄРЦ заслуговує довіри все більшої частини іванофранківців, і ще до завершення мого контракту досвід нашої комунальної реформи переймуть у багатьох містах України.
А далі – подивимось.

 

Розмовляв Ростислав ТВЕРДОХЛІБ, ЗК


Коментарі (10)

Хам 2013.09.21, 12:13
О то ви файно підмітили, що ваша робота залежить виключно від погодніх умов, дахи течуть, сніг падає, листя з дерев. Поезія
Шановний діма 2013.09.21, 12:29
А Жиди тут причому, коли ви пісяєте у під`їзді і розкидаєте бички
коментаторам 2013.09.21, 15:18
Тільки ті, які у своєму житті щось значне і суттєве зреалізували, мають моральне право ганити інших. Але, зазвичай, успішні не критикують, бо знають, що ціна успіху встелена труднощами і помилками. А ЄРЦ таки доказало свою спроможність.
Мешканець 2013.09.22, 23:25
Хто скаже, де подивитись нарахування до квартплати за поточні ремонтні роботи, які саме роботи проводились та детальний кошторис по цих робіт? Бо люди підписують папери підрядникам, а потім в рахунках досить великі суми за ці роботи
Вадим Войтик 2013.09.23, 11:11
Виконання робіт можна переглянути, наприклад, на карті. Скоро там будуть і фотозвіти з кошторисами. http://62.122.204.249/map/index21.php? d_s=01&m_s=01&y_s=2013&d_e=31&m_e=12&y_e=2013&z=15
Мешканець 2013.09.24, 01:16
Дякую, п.Вадиме за відповідь, я знав, що ви читаєте коментарі. Поки що зелені цифри на карті показують зовсім не ті будинки, до яких вони б мали належати, хоча це несуттєво. Візьмемо, наприклад, будинок по Карпатській, 14 - за серпень виконано робіт по ремонту на суму 1476 + 1045 грн. Квартир більше сотні,тобто виходить приблизно 25-30 грн за роботу з квартири. А в рахунку за квартплату сума вже 70 грн. Як це пояснити?
марія 2013.09.24, 10:57
побачила та здивувалася - згідно карти, у моєму будинку, що на на хмельницького 78 прибирають, я живу у першому під'їзді, ніякого "Прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель там немає" У НАШ ПІДВАЛ ЗАЙТИ НЕМОЖЛИВО, ДВЕРІ ТРИМАЄМО ВІДКРИТИМИ,БО ЗАПАХ БОЛОТА,А ПОКРІВЛІ, П.ВОЙТИК,ЦІКАВО КОЛИ ТАМ І ХТО ПРИБИРАВ ЇХ
Сергій Чирва 2013.09.24, 22:26
Сила ЄРЦ у підрядниках... Через них іде знімання грошей у мешканців через завищені кошториси, через неправомічні халявські роботи... Чого варте збирання підписів при перевірці вентдимканалів? А варте 30 гр з кожного... А хто буде проти, то відключать газ...
Олександр 2013.09.24, 23:54
Можливо, щось десь відремонтували, але коштом жильців. Те саме могли робити і ЖЕКи. А в плані прибирання прибудинкових територій роботи не видно взагалі, при тому, що плата зросла. За таку роботу має бути соромно.
ннн 2013.09.25, 09:55
по
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1254
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1368
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1221
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3348
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2158
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3331

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

859

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1188

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1264

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2553
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

429
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6164
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6171
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

533
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

780
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1609
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1826
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16544
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

882
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1547
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1811
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2812