Велоактивіст Віктор Загреба: Про роверових ентузіастів, великий велосипедний ривок та де в Івано-Франківську слід будувати велодоріжки

 

Фото: ufra

 

Координатор програми «Тепле веломісто», активіст Віктор Загреба розповів Фіртці про те чому сьогодні набирає популярності велорух, чим Івано-Франківськ зручніший для велосипедистів у порівнянні з іншими містами України, де в місті потрібно, в першу чергу, будувати велодоріжки і коли чекати великого велосипедного ривка.

 

Про це і не тільки далі...

 

Розвинута велокультура завжди була притаманна європейським містам. Сьогодні велорух активно популяризується і в Україні. Що до цього призвело, на Вашу думку?

 
- На мою думку, до цього призвела глобалізація. Українці почали дедалі більше бувати на Заході, навчатися там, працювати, мешкати. Побачили і відчули, наскільки зручно і класно користуватись велосипедом в умовах міста, особливо коли простір міста для цього пристосований. І повертаючись, ці українці почали робити щось для того, щоб українські містяни сміливіше користувались велосипедами як щоденним транспортом, а міста ставали дружніми для велосипеда. Завдяки цим роверовим етнузіастам ми зараз і бачимо значний прогрес в багатьох містах. А в тих містах, де ентузіасти не проявилися, прогресу значно менше або немає зовсім.
 

- У багатьох містах України практикують будівництво велодоріжок. Ми завжди за приклад беремо Львів. Чим зумовлено відставання Івано-Франківська?

Поки що велодоріжки "практикують" далеко не в багатьох містах, не більше п'яти. Львів справді є лідером в Україні, хоча йому на п'яти наступає столиця, і за моїм прогнозом, через три роки лідером стане Київ. Франківськ поки що не має жодної велодоріжки. Чим це зумовлено? Різними факторами. Ресурси Львова і Києва значно більші. Окрім розміру міст і їхніх бюджетів, Львів і Київ отримували урядові дотації під Євро-2012, на які було збудовано чимало велодоріжок. До того ж, групи велоактивістів там значно активінші. Ну і третій фактор, що в обох цих містах існує спецальна велосипедна посада - "радник міського голови з питань велотранспорту". У Івано-Франківську поки що навіть немає мови про цю посаду, хоча це треба робити.
 
 

Наскільки Івано-Франківськ є зручним для велосипедистів?

- В порівнянні з Копегагеном чи Берліном - звісно, Франківськ навряд чи виглядає як місто, зручне для велосипедистів. Але якшо порівняти з тим же Києвом, Львовом чи навіть Чернівцями, то ситуація виглядає значно краще. Франківськ має плаский рельєф, дуже компактне планування - тобто малі відстані поїздок, і також спокійні вузькі вулиці, по яких автомобілі їдуть повільно - а це означає високу безпеку. Варто ще додати величезні пішоходні зони, які по факту є пішоходно-велосипедними. У підсумку, Франківськ зараз не має спеціальної велоінфраструктури, але має дуже сприятливі умови для використання велосипедів у форматі змішаної їзди з автомобілями і пішоходами.
 
 

Бути велосипедистом в Івано-Франківську дещо й небезпечно з огляду на те, що велосипеди часту крадуть. Як ви бачите вирішення цієї ситуації?

- Бути велосипедистом в Івано-Франківську не є небезпечно. Велосипеди крадуть в будь-якому місті, в тому числі в Копенгагені і Стокгольмі. Просто нашим велосипедистам треба вчитися не лише безпечно поводитись на дорозі, але й дбати про свій велосипед. Всі велосипеди, які у нас крадуть, або були пристібнуті дешевим тросиком за 40-100 грн, або взагалі не пристібнуті, наприклад коли вони стояли в коридорі. Рішення просте: купити надійний замок типу U-lock, зроблений з загартованої сталі, який дуже тяжко зламати. І завжди ним користуватися. Взагалі є рекомендація, що замок повинен коштувати близько 10% від вартості велосипеда. Тобто якщо у вас велік від дідуся і його ринкова ціна 300 грн, то тросик цілком підійде. Якщо ж у вас сучасний байк за 6000 грн, то будьте добрі, купіть замок за 600 грн. Для вашої ж користі.
 
 

Яке місто із розвиненою вело мережею ви особисто ставите у приклад для Івано-Франківська?

- Всі міста різні і унікальні. Якогось одного прикладу немає. З одного боку, для натхнення і практичних рішень ми, як і весь світ, дивимось на північно-західну Європу. Наприклад, на данський Копенгаген або місто Гронінген в Голландії, яка має майже таке саме населення і розмір, як Франківськ. Але є і ближчі приклади, скажімо польські міста Жешув і Краків, які ще 10-15 років мало чим відрізнялися від міст України, але відтоді здійснили якісний ривок, зокрема в частині велосипедів як транспорту.

 

Звідки виникла ідея створення велоспільноти, з чого і коли все починалося?

- Думка включити велосипедний рух у сферу діяльності була ще від моменту появи ідеї середовища "Тепле Місто", тобто рік тому. Адже тяжко уявити прогресивне, комфортне європейське місто, частиною якого не був би велосипед. Відтак в липні було презентовано програму "Тепле Веломісто", яка тепер є одним з ключових напрямків "Теплого Міста".

 

Скільки зараз людей входять до неї?

- В наших акціях і заходах брали участь близько 60-70 осіб, а у Фейсбуку нашими фанам є 579 людей. Однак ми приділяємо основну увагу не тому, щоб стати великою групою, а радше прагнемо координувати і поєднувати всі інші велосипедні, урбаністичні і екологічні ініціативи і спільноти. Тобто наша мета - щоб у Франківську було яскраве і активне велосипедне середовище, з бодай десятьма класними групами і ініціативами, які постійно щось придумують, втілюють, організовують якісь акції, спілкуються, допомагають одне одному. І тим самим роблять наше місто велосипеднішим,  а отже - кращим.

 

Якось ви говорили, що франківській владі бракує контакту із користувачами велосипедів. Як ви співпрацюєте із міською владою, чи є якесь розуміння зі сторони чиновників?

- Так, є цілком адекватне розуміння з боку чиновників, зокрема боку департаменту комунального господарства та транспорту. Маємо з ними конструктивну співпрацю в частині планування велосипедної інфраструктури. А от чи є розуміння велосипедної тематики на рівні міського голови і лідерів міської ради - я поки що не впевнений. Втім, це стосується не лише велосипедного руху, а взагалі налагодження транспортної системи у місті. Адже треба робити зміни в організації маршрутів громадського транспорту, реорганізовувати рух автомобілів, запроваджувати, нарешті, якийсь менеджмент паркування. Зараз цього всього немає, а у виконкомі за всі транспортні питання відповідає лише дві людини. Це дає зрозуміти, що транспортна проблематика не є пріоритетною у лідерів міста. 

 

З огляду на розміри нашого міста, скільки кілометрів велодоріжок потрібно, щоб забезпечити комфорт його мешканцям. Маєте якийсь проект облаштування велодоріжок в Івано-Франківську?

- У грудні 2014 року була прийнята міська Програма розвитку велосипедної інфраструктури та популяризації велосипедного руху, яка передбачає створення 100 кілометрів велосипедних шляхів. Вони включать велосипедні доріжки (фізично відділені від дороги та тротуару), велосипедні смуги (виділені розміткою в межах дорожнього простору), та пішоходно-велосипедні доріжки. Якщо бодай 50% цих планів до 2020 року будуть виконані, і все буде втілено максимально якісно, за найкращими європейськими взірцями, то це, безумовно, підійме зручність і престижність велосипеда як щоденного засобу пересування.

 

Які плани у вас щодо Набережної? як там має виглядати велодоріжка?

- За нашим баченням, яке вже знайшло підтримку у проектувальників, замовників та виконавців ремонту Наберержної, велодоріжка має бути створена по всій довжині вулиці, від вул. Галицької до вул.Мазепи. На всій довжині вона має бути відділена від автомобільного руху, матиме ширину 3 метри, і буде виконана з якісно вкладеного асфальту. Спочатку доріжка йтиме західним краєм вулиці (з боку річки, але знизу від дамби), відділена від дороги газоном, кущами та деревами. В районі вулиці Кармелюка на світлофорі перейде на протилежну сторону, де йтиме до вул.Левицького. Ділянка від вулиці Левицького до Мазепи поки що не узгоджена остаточно, оскільки там значно менше простору і більше забудови обабіч вулиці. Тому яке буде там рішення, поки що питання відкрите.

 

Окрім Набережної, у яких напрямках, в першу чергу, потрібно будувати велодоріжки в Івано-Франківську?

В першу чергу потрібно знаходити інфраструктурні рішення на складних ділянках. Це вулиці і перехрестя з напруженим рухом, яких недосвідчені велосипедисти просто бояться, але які неможливо об'їхати. Наприклад, сполучення Пасічної з центром або тунель на Вовчинецькій. Відтак, ми зараз починаємо роботу над вулицею Галицькою, капітальний ремонт якої запланований на найближчі роки. Якщо за два роки ці дві вулиці стануть велосипедними, це буде великий велосипедний ривок для міста. Однак, знову ж таки, це за умови, що вся ця інфраструктура буде спланована та побудована не "для годиться", а максимально якісно, як в Копенгагені.

 

Які цікаві ідеї в найближчому майбутньому плануєте реалізовувати?

- Плануємо соціологічне дослідження, аби з'ясувати транспортну поведінку містян. Знайти відповіді на запитання: скільки людей мають велосипеди, як часто вони їх використовують і з якою метою. Принагідно з'ясуємо, якими іншими видами транспорту користуються івано-франківці. Плануємо декілька просвітницьких і навчальних акцій - зокрема, продовжити програму "Велопатруль" і започаткувати програму "Велошкола" для тих, хто хоче впевненіше почуватись на велосипеді у місті. Стосовно інфраструктури, то ставимо за мету відсвяткувати відкриття першої велодоріжки на Набережній, спроектувати другу на Галицькій, та у співпраці з бізнесами встановити принаймні 50 нових зручних велостоянок.
 
 
 
Розмовляла: Марія Лутчин


16.01.2015 Марія Лутчин 1627 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4022
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2190
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2413
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5512
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21265
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3239

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

35

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1001

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1021

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1802
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7519 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15652
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9060
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3969
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

920
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

825
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5101
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42547 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

534
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

763
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1687
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1617