Вибори, як випадок делегованого божевілля

Нинішня влада сформована в ситуації переляку. В 2014-ому році, коли її обирали, всі думали про загрозу великої війни і гуртувалися навколо тих, кого вважали: а) рішучими і досвідченими організаторами, б) людьми, здатними чинити спротив, в) патріотами, г) людьми з прозорими мотиваціями. Через чотири з половиною роки тодішній підхід виглядає цілком притомним. Влада, сформована в ситуації переляку, виконала «програму-мінімум».

Десь 20 місяців тому ситуація переляку вичерпалась. В новій комбінації зовнішніх і внутрішніх факторів виникли нові обставини й нові виклики. «Влада переляку» не спроможна на ці виклики відповісти.


Українське суспільство не сформувало нового запиту владної компетенції, адекватного ситуації.  Хоча – в цілому – інформація про нові виклики опинилася у відкритому доступі, ніхто з державних речників не взяв на себе сміливості довести її до громади у вигляді системного аналізу і програми дій.

Нові виклики можна окреслити так:

  • Українська кланово-феодальна економіка більше не володіє мандатом на легальне існування від умовного світового «транснаціонального центру» (ТНЦ);
  • Війна з Росією перейшла у «фазу активного виснаження», а Україна на даний час не володіє достатніми ресурсами для успішного довгострокового протистояння з мілітаризованою континентальною державою. Допомога з боку ТНЦ (в першу чергу – фінансова) стає критично значимим фактором;
  • Українські політичні еліти не спроможні до виконання складних стратегічних завдань. Ця неспроможність є не кон’юктурною, а системною. Українські політичні еліти здебільшого (дехто каже «практично повністю») складаються з неосвічених провінціалів, не здатних мислити на рівні вимог ХХІ століття;
  • Багаторічна глобальна криза ідеологій вступила у фазу реваншу світоглядного релятивізму (ознакою чого є безпрецедентні перемоги політичних популістів та перехід медіа на постмодерні рейки формування актуального порядку денного). Натомість, найбільш освічена й притомна частина українських політичних еліт орієнтувалася і орієнтується на класичні ідеології (ліберально-демократичну, неоліберальну, республіканську), які, за великим рахунком, вже відправлені до світоглядного музею. В цій ситуації виникає конфлікт «світоглядних протоколів» поміж українськими і світовими елітами.

В цих умовах необхідне радикальне «перезавантаження запиту компетентності». Цього перезавантаження не відбувається, відповідно в суспільстві виникають зони соціальної ентропії, острівці «системного божевілля».

Цей процес напряму пов’язаний з тим, що головним інструментом української політики виступають медіа, а домінуючою технологією – розповсюдження НЛП-вірусів, які діють за схемою «розхитування-криза-збірка (ремонтаж)».

Практично всі провідні політики в період виборів застосовують вірусні технології розхитування суспільства. Багатократне накладання «епідемій розхитування» на давні шизоїдні тенденції (в цілому характерне для цивілізаційних кордонів Гантінгтона) приводить до різкого посилення масових психозів.

В принципі, вибори 2019 р. – як президентські, так і парламентські – відбуватимуться, як виглядає, в парадигмі «делегованого божевілля». При тому ми маємо справу не з минущою епідемією на штиб грипу. Масове божевілля піднімається з глибин колективного (національного, масового) підсвідомого, наче лава підводного вулкану.

Певні сили (як владні так і опозиційні) хочуть шляхом розповсюдження «епідемій розхитування» відволікти увагу від власної нікчемності.

Дехто навіть говорить про технологію витіснення, подібну до психоаналітичних практик. Не забуваймо також, що теперішній політикум сформований ситуацією переляку, себто в ньому вже закладена панічна парадигма. Це приводить до того, що пошуки ворогів і зрад з пропагандистських кліше перетворюються на освячені медіа практики і стають легітимним дискурсом.

Можна проводити аналогії з тими масовими психозами які культивувалися сталінським режимом у 30-50-их роках. Різниця лише в тому, що тодішня ситуація божевілля монопольно та контрольовано делегувалася єдиним владним центром (Сталіним та його оточенням), а нинішня являє собою інтерференцію кількох конкуруючих трансляцій згідно постмодерного принципу формування порядку денного. Тобто, в нашій ситуації, контроль і «дозування» делегованого божевілля практично неможливі.

А це,  у свою чергу, означає, що розхитаний НЛП-трансляціями соціум входить в простір непевності та непрогнозованості (у простір стохастичності). В цій ситуації саме питання про вимоги компетенції щодо майбутньої влади знімається. Суспільство вимагатиме не носія компетенції, а шамана, ірраціонального майстра збірки (ремонтажу).

Власне, вибори і перетворюються на змагання шаманів, кожний з яких пропонує не раціональні методи порятунку та інтеграції в безпечну системність (як в ситуації 2014-го року), а ірраціональні методи збірки розхитаної країни в єдине (заможне, свідоме, соборне, церковне, солідарне і т.д.).

Кожний з шаманів рекламує свій бубен (опорні слогани) і свої танці (опорні обіцянки). Та частина суспільства, яка вже впала в транс та очікує чуда, зачаровано слідкує за змаганнями, сперечається про те, чий бубен і чий танець найкращі. Одночасно у прихильників «шамана А» наростає роздратування «шаманом Б» і «шаманом В». Те саме відбувається з тими, хто обрав бубни і танці шаманів «Б» і «В». Але поки суспільство перебуває в трансі, це роздратування тримається в межах «системи очікування».

В системі очікування кожний переконаний, що саме його шаман буде переможцем. Впевненість з кожним днем зростає, так саме як зростає відчуття неможливості прийняти будь-який інший варіант закінчення змагання.

В момент виходу з трансу, тобто в день оголошення результату виборів, прихильники шаманів «А», «Б», «В» будуть поставлені перед об’єктивною реальністю перемоги «шамана Г». Цей момент технологічно й буде кінцевим епізодом ремонтажу спільнот «А», «Б», «В», які вважатимуть за неможливе існувати в реальності, де перемогла спільнота «Г».

У випадку, якщо соціологічні опитування ще до виборів продемонструють беззаперечне лідерство «шамана Г», момент ремонтажу настане раніше. А ще більш ускладнює прогноз настання «часу збірки» вихід у другий тур двох шаманів .

Як би там не було, але центри, що делегують потенційним виборцям божевілля, кінець кінцем доб’ються того, що в момент перемоги будь-кого з теперішніх фаворитів президентських перегонів незадоволені спільноти оголосять про «зраду» та абсолютну неможливість існувати в новій реальності.

Ця маніфестація не буде стосуватися відповідей на виклики, перелічені вище. Вона спиратиметься на ірраціональні мотивації та вимагатиме вирішення так само, в площині ірраціонального.

Таким чином раціональний порядок денний – проблема переформатування поля компетенцій – буде замінений (або відсунутий на другий план) порядком денним, який формуватиметься в межах примарних цінностей делегованого божевілля.

В принципі, не важливо, які саме цінності делегованого божевілля стануть наріжними для початку процесу руйнування легітимного поля. Ці моменти завжди ситуативні та формуються поточними (майже не прогнозованими) подіями, емоціями та «чорними лебедями».

Важливо те, що у суспільства немає дискурсивного майданчика для тих, хто б міг виступити в даній ситуації терапевтами (психіатрами). Також малоймовірно, що дискурс делегованого божевілля прийме місцевих феодалів чи іноземних донорів в якості таких терапевтів (психіатрів).

Цей дискурс самодостатній. Відповідно, він з якогось моменту Х почне підпитувати сам себе і не потребуватиме делегування. Себто  з дискурсу делегованого божевілля він перетвориться на дискурс тотального божевілля. Зі всіма відповідними наслідками.


Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1224
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1341
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1200
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3326
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2142
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3313

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

836

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1169

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1246

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2539
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

397
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6143
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6158
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

498
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

756
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1590
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1807
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16528
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

861
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1529
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1793
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2791