Вибори, жертви і гріх

 

Нещодавно прогулявся Києво-Печерською Лаврою. Біля входу до ближніх печер - офіс намісника Лаври митрополита Павла. В Азарова автівки скромніші, ніж під цим офісом. Навіть кабмінівські хлопці зрозуміли, що не варто настільки відверто хизуватися награбованим. Викликає повагу те, що владика й не думає приховувати свої статки. Пропливають грубезні (як на більшовицьких карикатурах) ченці. До них підбігають жінки в хустках, - "благаславі, батюшка!". Клір знає щось таке, чого не знаємо ми. Якби владика Павло заходився зображувати з себе святого Франциска - роздавати майно бідним, ходити в рубищі й босоніж - паства його не зрозуміла б - потікала б до адвентистів.

 

Іноді здається, що православні вірять не стільки в якогось (прости, Господи!) Христа, скільки в свого Православа. Я його ніколи не бачив, гадаю він сильно подібний на владику Павла.

 

Рядами стоять церковні лавки, в них жвава торгівля амулетами і магічними зображеннями, є навіть така книжка - Біблія.

 

В ній багато дотепного, аффтар жжот. Цікаво було б показати її єпископам - відкрили б для себе дещо несподіване. А може й ні: "Христос розіп'явся за наші гріхи так давно, що це вже стало неправдою".

 

Христос є одночасно Богом і Жертвою заради грішників. Колись він був інтуїтивно зрозумілий, нині – ні, бо якщо Бога ми ще здатні уявити через екстраполяцію звичного нам поняття «генеральний директор», то християнські категорії «жертва» і «гріх» вже не викликають жодних асоціацій у свідомості виборця, який є одночасно і грішником, і жертвою.

 

Напередодні голосування, браття і сестри, вам потрібна проповідь, а не ток-шоу. Савонарола казав, що у всесвітній ієрархії духів проповідник йде одразу за ангельським чином (дяка Богові, його вчасно повісили). Проте, мова не за цю жертву, а за жертву взагалі.

 

Отже, разом з життям нам дається багато, але ненадовго. Людина завжди відчувала, що заради продовження цього «ненадовго», а можливо навіть заради продовження у вічність, вона має не тільки отримувати, але й віддавати. В цьому первісний сенс жертви. З повернення Богові частки отриманого почалася релігійна практика людства, і жертва лишається основою будь-якої релігійної практики понині.

 

Наприклад, скіфські могили грабували вже в сиву давнину, при цьому вважалося добрим смаком залишити, бодай маленьке золоте брязкальце покійнику – пожертва на вдачу. Нинішні нащадки грабіжників не розуміють, що з того, що вони збирають в нас – нащадків скіфів, треба бодай трохи залишити в колективній могилі української державності. Один з найкращих наших публіцистів, Валерій Дружбінський, після війни виховувався в дитячому будинку за Уралом. Його старші товариші, які вчили його красти з кишень пасажирів трамваю, були добрими людьми традиційних «понять», вони радили по можливості залишати трохи грошей обкраденому, аби він зміг доїхати до дому, «бо там, на небі хтось є!»

 

Ми піднімаємося до Бога не тоді, коли беремо, але коли віддаємо. Не тільки святість досягається через жертву, але й слава до останнього часу була пов’язана з жертвою. Життєве завдання людини – віддати отримане. Приносити себе в жертву – специфічна людська екзистенція. Бог приніс себе в жертву тим, що втілився в Людину, а тоді в жертву себе принесла Людина, в яку втілився Бог.

 

Бог дає все і очікує від людини повернення частки. Диявол дає частку і забирає все. Фауст віддає йому вічне життя заради творчого успіху, проте Мефістофель вигадує ще краще: славу без самопожертви. Нині популярність набувають ті, хто не ризикує й не віддає. Це принципово нова ситуація й не треба дурити себе – вона скомпонована нечистим. Він вже не купує душі людей вроздріб, він купив людство оптом.

 

Телеведучі, політики, співуни й плясуни, тусовщиці, модельєри – носії дармової слави. Ар’єргард традиції – спортсмени – вони, принаймні, оплачують популярність здоров’ям. Втім, я так і не запам’ятав ім’я того хлопця, який стрибнув зі стратосфери. Проте, я впевнений, не забуду актора, який зіграє його в кіно.

 

Ну добре, Юля за свої забаганки платить свободою, Кличко отримав багато ударів в голову, але хто всі ці інші лідери громадських симпатій? Вони здебільшого навіть свої виборчі кампанії ведуть за чужі гроші.

 

Ми отримуємо благословення єпископів, які не купили свій сан бідністю, целібатом й виснажливим постом, голосуємо за вождів, які ніколи не проливали кров, аплодуємо митцям, які не згорають у творчих муках, ми – масовка у сценарії сатани. Ми не співаємо осанну мученикам, а вони є й нині, не прославляємо героїв, а вони зовсім поруч – у слідчих ізоляторах.

 

І тут ми логічно переходимо до гріха. В перших розділах Біблії ми читаємо, що гріх – це порушення правил, встановлених Богом, згодом ми переконуємося, що не все так просто, що гріх іманентний плоті, що гріховність є вродженою, а гріх первородним.

 

Втім Біблія не стільки відповідає на питання, скільки спонукає їх. Вона корелює з природою людини - людина не здатна знати, але здатна запитати так, щоб здивувати Бога. Одкровення і є наслідком такого всевишнього здивування.

 

Гріх, як і всі фундаментальні поняття - і дуже складно і дуже просто. Це як поняття "гаряче": просто настільки, що навіть дитина відчуває і відсмикує руку, і складно настільки, що для описання природи теплоти довелося створити цілу науку - теплофізику й там є розділ термодинаміка, який я колись вивчав, а нині геть забув, але руку від чайника все одно відсмикую з точно тією ж швидкістю, як і немовля.

 

Гріх - це робити те, що западло. Ми, релігійні фанатики, стверджуємо, що відчуття "западло" притаманне кожній людині від народження. Деякі "западло" притаманні кожній культурі від її народження, вони , на відміну від базових загальнолюдських "западло", преходящі, але їх порушення так саме руйнує культуру, як порушення базових руйнує душу.

 

Оце й усе, а з "теплофізикою" знайомтеся вже по катехізису. Знавці кажуть, що в старих польських катехізисах були й розділи з фехтування.

 

Дмитро Корчинський,

Cпеціально для ТСН

 


Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1235
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1353
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1208
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3333
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2150
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3321

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

847

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1176

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1254

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2545
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

408
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6154
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6163
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

509
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

767
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1598
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1815
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16534
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

870
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1537
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1800
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2802