Під час реставрації архітектурних пам’яток важливою є сумісність матеріалів. Щоб не нашкодити фасадам, потрібно відповідально підбирати будівельні суміші та дотримуватися технологій.
Про це Суспільному Карпати розповів реставратор, учасник проєкту "Повернення до архівації" Роман Бончук, пише Фіртка.
Якщо мова йде про повноцінну реставрацію архітектурної пам’ятки, то потрібно демонтувати елементи з будинку, реставрувати їх, а тоді повернути на місце. Також реставрують штукатурку. Для цього проводять дослідження розчинів: як вони були зроблені, з чого саме. Важливо зрозуміти, як повернути реставрований елемент на першочергову локацію.
"У нас в Івано-Франківську більшість історичних будинків - у занедбаному стані. Їх зносять, будують нові, а на них монтують відреставровані елементи первинної пам’ятки, – говорить реставратор Роман Бончук. – Якщо не вдається відреставрувати або під час демонтажу вони розсипаються, то вже тоді робиться репліка або силіконовою формою відливається із сучасних матеріалів".
Але тут є одна небезпека – сучасний гіпс за якістю відрізняється від гіпсу часів Австро-Угорської імперії – він не такий міцний.
"У той період майстри дотримувалися усіх норм, навіть монтажних, – продовжує реставратор. – Де-не-де додавали до гіпсу клейові суміші, десь - терту цеглу (тоді він набував більш червоного кольору), десь - пісок різної фракції (це був зміцнювальний компонент самої форми)".
Однак у реставраторів фасадів історичних будівель є багато питань, які поки що без відповіді, – наприклад, польські ґрунти періоду Австро-Угорщини. Ними вкривалися гіпсові ліпнини, дерев’яні конструкції (тобто двері та вікна).
"Вони абсолютно захищали від вологи, попадання прямого сонячного проміння, ультрафіолету – розповідає Роман Бончук, – ідеально збереглися на сьогоднішній момент, мали білий відтінок. Цей ґрунт навіть важко зішкрябати, щоб дослідити".
Коли реставрували будинок в Коломиї, а там були металеві піддахові карнизи, то майстрам з великими труднощами вдалося зняти ґрунт, яким вони були вкриті. Здивувало те, що навіть не було іржі за стільки років – це означає, що покриття не пропустило жодної вологи.
До речі, в Івано-Франківську на площі Ринок, 5, вдалося повернути на місце знятих елементів фасаду 60 % гіпсової ліпнини, 2-3 одиниці розсипалися, тому реставраторам довелося робити з них дублікати зі сучасних матеріалів. Прогноз щодо їхньої довговічності майстри роблять з обережністю – щоб зробити таке дослідження, має минути хоча б 10-15 років, а сучасні матеріали не дають таких гарантій.
Читайте також:
У Франківську відреставрували "Будинок з химерами" (ФОТО)
У Калуші хочуть відреставрувати найстаріші двері у місті (ФОТО)
