Виготовляють прототипи та працюють з 3D‑технологіями: як в ІФНТУНГ функціонує Центр інноваційного розвитку (ФОТО)

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу з 2021 року функціонує Центр інноваційного розвитку.

Про роботу та діяльність студентів журналістці Фіртки розповіли директор Центру Володимир Корнута та доцент кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці ІФНТУНГ Андрій Коцюбинський.

Тут студенти, підприємці та містяни мають змогу створювати власні проєкти. За словами Володимира Корнути, на початку повномасштабного вторгнення приміщення Центру використовували волонтери для виготовлення різних виробів, зокрема турнікетів для тренувань.

«Зараз потреби у цьому вже менші, тому ми цього більше не робимо, але фактично приміщення виконувало й виробничу функцію», — зазначив Володимир Корнута.

У Центрі можна побачити обладнання від 3D-сканерів до токарно-фрезерних верстатів.

«Використання електрики та витратних матеріалів для студентів безкоштовне. Але найголовніше, що тут є все, що можна купити на базарі: болгарки, різаки, дрилі — будь-який доступний інструмент студент може тут застосувати.

Це дуже круто, бо ніхто не знає, як у нього складеться доля. Якщо він навчається на інженерній спеціальності, важливо не лише малювати креслення, а й уміти просвердлити, зрозуміти, як усе працює і які обмеження матеріалів», — розповів Андрій Коцюбинський.

За його словами, обладнання активно використовується, і пилюка в приміщенні — ознака роботи, а не занедбаності. Тут є циркулярні та шліфувальні машини, дрилі, різні типи фрез. Центр відвідує близько 400 людей на рік, і попит на нього великий.

«Ті, хто приходять, справді працюють над конкретними задачами — чи то навчання, чи інженерні проєкти кафедри: курсові, магістерські чи дипломні роботи. Тут створюються макети та прототипи.

Іноді сюди приходять підприємці чи містяни, яким потрібно допомогти з виготовленням виробів або протестувати прототипи. Тут можна формувати маленькі дослідні зразки, наприклад пластикові форми, а також працювати на пресах та іншому обладнанні майже промислового масштабу», — пояснив Коцюбинський.

Фото з місця події

Володимир Корнута додав, що Центр оснащений інструментами, які працюють за програмуванням.

«Тобто недостатньо просто різати — спочатку створюєш модель на комп’ютері, запускаєш її, і машина обробляє матеріал за заданими формами. Далі дещо доводиться шліфувати вручну, без цього ніяк. Ми працюємо з тривимірними або 2,5D модельними заготовками», — пояснив Корнута.

Фото з місця події

Особливо цікаво працювати з плазморізом, каже Андрій Коцюбинський.

«Це вже не різання дерева, а металу. Апарат подає плазму на різак, рухаючись за заданою траєкторією, і випаровує метал до приблизно 15 міліметрів товщини. При цьому розплавлений метал видувається повітрям уперед.

Усе це відбувається у боксі, бо для промислових умов потрібні великі цехи та спеціальна вентиляція», — зазначив викладач.

Фото з місця події

Приміщення, де працює Центр, раніше використовувалося як їдальня і було тимчасово не залучене. Для навчально-виробничої майстерні його переобладнали за кошти Європейського Союзу, що було вимогою грантового проєкту. Окрім обладнання, ремонт приміщення також здійснили за підтримки ЄС.

«Діти приходять, вирізають обереги чи фігурки, що їм подобаються. Це часто відбувається під час екскурсій — виглядає дуже ефектно: іскри, дим, але все безпечно, бо обладнання закрите», — додав Коцюбинський.

Як наголосили у Центрі, тут студенти та містяни отримують унікальну можливість працювати з професійним інструментом, відточувати інженерні навички та реалізовувати власні ідеї від макетів до готових прототипів.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Стратегія розвитку ІФНТУНГ — енергетичний університет», — голова наглядової ради університету Віктор Вінтоняк

В ІФНТУНГ та в румунському Марамуреші триває транскордонний проєкт з цифровізації спільної культурної спадщини

«Ми на порозі енергетичної революції» — ректор ІФНТУНГ Ігор Чудик про відновлювальну енергетику, атомну генерацію та реновацію університету

Фотогалерея


Коментарі ()

24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

1460 1
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4312
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2343
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2574
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5674
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21435

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

363

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1185

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1158

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1948
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7784 3
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15796
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9209
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4114
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

1068
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

982
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5234
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42694 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

682
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

923
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1859
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1749