Комфортне життя міста не виникає саме собою — за ним стоїть щоденна, планомірна робота, яка охоплює дороги, комунальні послуги, зелені зони та стратегічний розвиток.
Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують, як готуються до зими та що планують після перемоги, журналістка Фіртки поспілкувалася з заступником міського голови, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.
Які головні завдання зараз стоять перед департаментом, який ви очолюєте?
У нас величезна ділянка роботи, але в цих умовах стараємося витягнути максимум, щоб забезпечити життєдіяльність міста. Це — найважливіше сьогодні.
У підпорядкуванні департаменту — управління транспорту і зв’язку, а також низка комунальних підприємств. Зокрема, «Муніципальна дорожня компанія» та КП «Благоустрій», що займаються утриманням міста; «Сервіс паркування»; «Івано-Франківськміськсвітло», яке відповідає за зовнішнє освітлення і світлофори; «Міська ритуальна служба», що доглядає всі кладовища громади та, зокрема, Меморіальний сквер.
Одним із найважливіших підприємств є «Електроавтотранс», який забезпечує перевезення тролейбусами та автобусами.
Також департамент курує житлову політику: комунальне підприємство «Комфортний дім», близько 30 управляючих компаній, ОСББ та житлово-будівельні кооперативи.
Як повномасштабна війна змінила пріоритети у вашій роботі?
Кардинально. Раніше планували розвиток, реконструкції, модернізацію транспортної системи. До кінця 2025 року хотіли повністю замінити приватних перевізників на комунальний транспорт.
Планували великі пішохідні зони та реконструкції вулиць, як у центрі — Лесі Українки, Міцкевича, Тринітарська.
Зараз пріоритет — забезпечити базові потреби: щоб працював транспорт, світло, прибирали місто, вивозили сміття, надавали всі комунальні послуги. Все інше — поточні ремонти та невеликі проєкти, які можемо реалізувати за наявних ресурсів.
фото з Facebook-сторінки Михайла Смушака
Чи є зараз заплановані інфраструктурні проєкти?
Так, попри складні умови, певні проєкти ми все ж реалізуємо. Наприклад, цього року місто отримає два нових світлофорних об’єкти. Перший встановлять на перехресті вулиць Коновальця — Сорохтея за кошти міського бюджету. Уже провели тендер і підписали угоду з виконавцем, тож до кінця жовтня світлофор має запрацювати.
До речі, це буде перший у місті світлофор із так званим адаптивним контролером, який автоматично регулюватиме циклограми залежно від транспортних потоків.
Другий світлофор з’явиться на вулиці Надрічній, у районі перехрестя з вулицею Хмельницького, де є місце концентрації аварій. Його повністю профінансує компанія «Toyota», адже поруч розташований їхній центр.
Тому матимемо один об’єкт за кошти бюджету та один — за кошти приватного інвестора. Вважаю, що у нинішніх умовах це вже хороший результат.
Які напрямки у роботі є пріоритетними цього року?
Насамперед — забезпечити стабільну життєдіяльність міста, щоб мешканці не відчували перебоїв у наданні базових послуг. Світлофори, зовнішнє освітлення, прибирання вулиць, вивезення сміття — усе це має працювати безперебійно.
Зауважу, що сьогодні система поводження з відходами в місті та приєднаних селах уже налагоджена. Якщо раніше в більшості сіл сміття часто викидали в яри чи на стихійні звалища, то тепер його вивозять щотижня у визначений день. Люди знають, куди виставити відходи, і машина приїжджає за графіком. Це важливий крок уперед.
Другий пріоритет — якість надання комунальних послуг. Наші підприємства повинні не просто виконувати роботу, а робити це на високому рівні, піднімаючи планку.
Третій пріоритет визначається завданнями, які ставить міський голова. Відповідно, працюємо по всіх цих напрямках.
Які ще роботи проводить департамент, щоб місто функціонувало без перебоїв?
Зокрема, займаємося розкопками та ремонтом інженерних мереж. Івано-Франківськ розвивається й розбудовується, тому у місті багато старих комунікацій, які потрібно постійно контролювати.
Періодично трапляються пориви, які ми усуваємо, відновлюючи дорожнє покриття. Контроль цих процесів — один із напрямків нашої роботи.
Як департамент працює зі зверненнями громадян?
Звернень багато, кожне потребує виїзду на місце та аналізу. Торік отримали понад 3 400 різноманітних звернень.
Найбільше звернень стосувалися компенсацій за тимчасове розміщення переселенців, дозволів на розкопки та видалення зелених насаджень, а також взяття громадян на облік.
Якщо поділити кількість звернень на робочі дні, виходить приблизно десять документів на день. Крім цього, ми надаємо адміністративні послуги: торік видали 9 600 пакетів документів у межах 33 видів послуг.
У департаменті працюють різні комісії — від великих до менших. Найбільш чисельні та складні — комісії з безпеки дорожнього руху, розташування контейнерних майданчиків та громадська житлова комісія, комісії з обстеження зелених насаджень.
Які найближчі зміни у міському просторі відчують іванофранківці?
Є кілька об’єктів, на які вже виділено кошти. Незабаром замінимо аншлаги з назвами вулиць, адже багато з них перейменовані, а табличок досі немає. На будинках їх мають встановити управителі та власники, а місто забезпечить загальне орієнтування — наприклад, на перехрестях.
З урядом Швеції опрацьовуємо нову модель управління побутовими відходами: тільки в чотирьох українських містах, зокрема в Івано-Франківську, реалізовується подібний проєкт. Будуть зміни, починаючи від впровадження сортування відходів і до переробки зібраної вторсировини.
Окрім цього, перетворимо вулицю Шевченка — від вулиці Гординського і до парку — на пішохідну зону, обмежимо кількість автомобілів біля Ратуші, встановимо світлофор на перехресті Шевченка — Січових стрільців.
Також завершили облаштування зупинки біля Алеї Героїв у селі Чукалівка: встановили платформу, урну, саму конструкцію зупинки, ще мають доставити захисні стовпчики.
Щодня виконуємо й поточні роботи: прибирання, ямкові ремонти, утримання зелених зон, обрізка та висадка дерев. Крім того, департамент надає широкий спектр адміністративних послуг — від постановки на квартирний облік до приватизації житла. Це непомітна, але масштабна робота.
У якому стані зараз дорожня інфраструктура Івано-Франківська?
Інфраструктура перебуває в умовах тилового міста в період війни, тому працюємо з тим максимумом, що можемо забезпечити з бюджету, ресурсів комунальних підприємств і наявного персоналу.
З досягнень, що вдалося реалізувати останніми роками — нові схеми руху на ключових вулицях міста. Попередні не тільки не відповідали сучасним нормам, а відверто несли небезпеку для учасників дорожнього руху, не кажучи вже про пропускну здатність чи місця для паркування. Це зробили «малими коштами» — фарбою і дорожніми знаками, а також інтелектуальною працею.
Глобально ж добитися значного покращення організації руху можна тільки шляхом замовлення моделювання руху на рівні всього міста, проведення реконструкції вулиць, світлофорних об'єктів, розвитком громадського транспорту, будівництвом пересадкових вузлів, велосипедної інфраструктури, багаторівневих паркінгів, будівництвом нових доріг, мостів і транспортних розв'язок. Але це все — зовсім іншого рівня інвестиції.
Нині також особливо гостро відчуваємо брак робочої сили.
Як місто контролює якість виконаних дорожніх робіт?
У кожному договорі обов’язково прописаний гарантійний термін. Протягом цього часу ми стежимо за станом дороги. Якщо виявляємо недоліки, одразу виписуємо претензію, і підрядник змушений усунути їх за власні кошти.
Наприклад, торік на Вовчинецькій робили заїзну кишеню навпроти ТРЦ «Veles», там зараз є просідання. Ми провели обстеження, подали претензію, і якщо виконавець не виправить ситуацію, далі будемо стягувати збитки через суд.
Також важливо, щоб компанії, які надають послуги, були стабільними учасниками ринку, а не «одноденними» ФОПами. Інакше складно контролювати роботи: сьогодні підрядник діє, а завтра його вже немає, і потрібно шукати шляхи виправлення ситуації.
Тендерне законодавство має основний критерій — ціну. А в європейських країн навпаки на першому місці якість, а не ціна.
У будь-якому випадку бюджетні кошти — це велика відповідальність і їх витрачання вимагає комплексного контролю, зокрема в частині якості виконаних робіт та гарантійних термінів.
Ви також згадали про нестачу працівників. Як місто розв’язує цю проблему та які кроки робить, щоб утримати або залучити кадри у комунальній сфері?
Заохочувати працівників дуже складно. Наприклад, міський голова проводив акцію, під час якої працівники виконкому виходили й допомагали комунальникам асфальтувати дорогу.
Сьогодні немає інших стимулів іти на роботу на комунальні підприємства, як це було в радянські часи. До прикладу, якщо тоді людина йшла працювати двірником, вона отримувала квартиру. Намагаємось преміювати максимально за успіхи в роботі, надаємо можливість професійного зростання. Але хотілося б, звісно, мати стимул у вигляді повного бронювання і високої заробітної плати.
Це показує, що потрібен спільний підхід і розуміння, наскільки важлива робота комунальних служб.
Працівники міськради вийшли латати ями
Які труднощі виникають у комунальних підприємств через мобілізацію працівників?
Це зараз велика проблема. Наприклад, нещодавно один із працівників косив газон, і до нього підійшли працівники ТЦК, перевірили бронювання і забрали — на сьогодні його мобілізували. Людина не «ухилянт», просто працювала.
Подібних випадків багато. Торік, коли проводили роботи з доступності на Вовчинецькій, бригада приватної компанії теж потрапила під мобілізацію. Це не поодинокі випадки.
Через це люди бояться йти працювати, бо не можемо забезпечити бронювання для всіх. Наша можливість покриває лише близько 50% працівників, які підлягають мобілізації (чоловіки 25–60 років). Багато підприємств працюють виключно чоловічим колективом, тому забезпечити бронювання ще складніше.
Чи впливає це на пошук кваліфікованих кадрів?
Безперечно. Знайти хорошого працівника зараз вкрай складно. Будь-який чоловік, який має документи про непідлягання до мобілізації, йде на більш високооплачувану роботу.
Особливо гостра проблема з водіями громадського транспорту — раніше такого не було. Ми вже проводимо безкоштовне навчання і пропонуємо непогані зарплати, але люди все одно бояться йти на офіційну роботу. Те саме стосується й ремонтних бригад.
Місто працює над тим, щоб пересування вулицями було комфортним і безпечним для всіх груп населення. Як враховуєте потреби людей з інвалідністю та маломобільних груп?
Зараз один із пріоритетних напрямків — доступність. Це питання активно підіймається і на державному рівні. У воєнний час важливо спрямовувати кошти саме на те, що необхідно для щоденного життя, зокрема для військових, які повертаються з фронту з інвалідністю. Наш обов’язок — забезпечити їм можливість вільно пересуватися містом.
Цього року завершили реконструкцію вулиці Вовчинецької: від центру й аж до торгового центру «Veles Mall» облаштовано пониження. Зараз роботи тривають на вулиці Героїв УПА.
Крім того, виконуємо точкові роботи в різних частинах міста, залежно від наявного фінансування.
А чи діють у місті програми підтримки для військових?
Так. Одна з таких програм стосується заміни вікон у під’їздах будинків, де мешкають військові та родини загиблих або зниклих безвісти. Наразі вже замінили вікна у 44 під’їздах. Роботи виконуються згідно з пріоритетністю.
Крім того, продовжуємо працювати через «Конкурс місцевого самоврядування» для ОСББ і «Бюджет участі». За цими програмами мешканці можуть отримати співфінансування: 70% з міського бюджету та 30% — власні кошти. Завдяки цьому ремонтуємо вікна, дахи, комунікації, електрику. Навіть у час війни ці програми діють.
Цьогоріч за «Бюджетом участі» реалізуються чотири проєкти. Серед них — облаштування алеї на кладовищі в Опришівцях, де поховані Герої, освітлення в Дем’яновому Лазі, нові елементи благоустрою на дамбі.
Безпечні пішохідні зони та веломережа стають дедалі важливішими для комфортного життя в місті. Як Івано-Франківськ розвиває ці напрямки сьогодні?
Раніше Івано-Франківськ активно розвивав велосипедну інфраструктуру і навіть був одним із лідерів в Україні. Перші роки місто мало велодоріжки та переплановані тротуари, наприклад на вулиці Галицькій, яка була пілотною. До нас приїжджали дивитися на ці рішення.
Згодом темп сповільнився, і інші міста, як Львів та Вінниця, нас випередили за кількістю та якістю велоінфраструктури.
Зараз ми стараємося розвивати її бюджетними методами — виділяємо велосмуги на проїжджій частині. Вони є, зокрема, на Південному бульварі, вулицях Гурика, Івана Павла II та Миколайчука. Проте велодоріжка й велосмуга — це різні речі: велодоріжка повністю відокремлена від автомобілів і безпечна навіть для дітей, а велосмуга — це просто смуга на краю дороги, більше підходить для дорослих.
Після війни плануємо активно надолужувати відставання. У великих проєктах, як-от на вулицях Івасюка та Надрічній, вже передбачені велосипедні доріжки по всій довжині.
У більшості реконструкцій вулиць можна буде передбачати велосипедну інфраструктуру, проте це стосується саме реконструкцій, а не поточних чи капремонтів, які зараз проводимо.
Окрім велосипедної інфраструктури, для комфорту та якості життя мешканців важливі й зелені зони. Як місто контролює видалення дерев?
Ми забезпечили постійний контроль за видаленням дерев. Раніше траплялися випадки, коли на прибудинкових територіях зрізали дерева без потреби, іноді навіть просто заради паркувального місця. Тепер кожне дерево, після обов'язкового звернення через ЦНАП, оцінює спеціальна комісія профільних фахівців, яка визначає, чи його можна врятувати, підрізати, полікувати, чи потрібно видаляти.
Є випадки видалень дерев на приватних територіях, як-от біля ТРЦ «Veles».
Цього року особливо багато дерев засохло, особливо вздовж доріг — така тенденція спостерігається не лише в Івано-Франківську, а й по всьому регіону. У зв’язку з цим видаляємо сухі дерева та плануємо висадку нових.
Те, що всіх цікавить. Коли іванофранківці зможуть проїхати новим мостом на Пасічну?
Я не є замовником цього моста. Замовником є Управління капітального будівництва.
Мер Руслан Марцінків проїхався мостом на Пасічну на мотоциклі
Звичайно, що розуміємо, що міст ще не готовий — там ще дуже великий обсяг робіт, який необхідно буде виконувати.
До речі, розпочалися протиаварійні роботи на замовлення нашого комунального підприємства «Муніципальна дорожня компанія» на мості через річку Бистриця Солотвинська. Провели тендер, укладена робота, відповідно проводитимемо протиаварійні роботи, гарантуючи безпеку до капремонту цього моста.
Не секрет, що навантаження зараз дуже суттєве на цей міст — необхідно гарантувати безпеку згідно з висновками й обстеженнями, які раніше проводили.
Чи не буде заторів після відкриття нового моста на Пасічну? Як місто планує це вирішувати?
Складне питання. Звісно, новий міст забере частину трафіку.
Але, думаю, простого рішення в Івано-Франківську вже не буде. Головна причина — занадто велика кількість збудованих багатоквартирних будинків, занадто багато людей — місто збільшилося, зокрема і внаслідок внутрішньо переміщених осіб.
Занадто мало збудували нових доріг, розв'язок і навіть, можна сказати, мостів поряд з цими будинками.
.jpg)
Роботи на мості на Пасічну
Відповідно все це у сукупності неможливо вирішити якимось легкими заходами, адже це взаємопов'язані речі.
Щодо центру міста не потрібно вигадувати велосипед — рішення давно напрацьовані в європейських містах. Перше — розвиток громадського транспорту та виділені смуги для нього. Друге — розвиток велосипедної інфраструктури. Третє — великі пішохідні зони з можливістю під’їзду громадського транспорту, наприклад тролейбусів.
Четверте — питання паркування автомобілів: вартість паркування та альтернативи для водіїв. Наприклад, можливість залишити автомобіль на в’їзді в місто та пересісти на громадський транспорт. Дороге паркування допоможе водіям відчути дискомфорт і перейти на громадський транспорт.
Планували також багаторівневі паркінги, які б допомогли зменшити хаотичне паркування і нестачу місць, але через війну реалізувати проєкт поки не вдалося.
Дуже активно працює інспекція з паркування. У 2024 році склали 3 094 постанови за порушення правил паркування та стоянки, а до міського бюджету надійшло понад десять мільйонів гривень. За п’ять років доходи від штрафів збільшилися майже в 12 разів, що виховує культуру водіїв: вони вже не залишають авто на тротуарах чи смугах руху.
КП «Сервіс паркування» зараз має потенціал стати прибутковим. Воно показує приклад, а якість і сервіс приватних операторів покращилися: на паркоматах можна оплатити готівкою, карткою або через мобільний додаток. Для порівняння: у 2021 році надходження від паркування становили 1 054 500 гривень, а у 2024 році — 3 424 800 гривень, при тих самих тарифах.
Попри це, питання паркінгу залишається одним із найважливіших для розвитку центру міста.
Які є плани щодо громадського транспорту: оновлення рухомого складу, електробуси, маршрути?
Зараз запустили новий 43-й маршрут.
По електробусах маємо контракт — їх вже виготовляють, очікуємо на поставку. Активно працюємо над впроважденням картки «Галка» в приватних автобусах.
Громадський транспорт в Івано-Франківській громаді має бути виключно комунальний. Це наша стратегічна мета. Нове автобусне депо також стоїть на порядку денному. Те саме стосується інфраструктури громадського транспорту — зупинок, виділених смуг руху, світлофорів тощо.
Однозначно, у межах того, що можна, обов'язково все робимо. Хотілося б більше, звичайно, але дякуємо й за теперішні можливості.
З приходом осені мешканці цікавляться, чи буде тепло в їхніх будинках. Як місто готується до нового опалювального сезону? Чи є ризики з теплопостачанням?
Кожного року комунальні підприємства проходять контрольні заходи, щоб місто було готове до зими.
Наприклад, «Муніципальна дорожня компанія», яка відповідає за прибирання снігу та посипання доріг, має забезпечити наявність реагентів — солі, піщано-соляної суміші — та справність техніки. Також важливо мати достатню кількість працівників для чергувань.
Інша складна сфера — житлові будинки. Є, на жаль, речі, на які не можемо впливати — стабільність газопостачання та електропостачання. Не знаємо, що може зробити росія завтра. Але ми маємо свою зону відповідальності й підходимо до неї максимально відповідально.
У старому житловому фонді часто виникають проблеми з опаленням, адже багато ремонтів повинні виконувати самі мешканці, а коштів у них зараз обмаль.
Наприклад, інколи необхідний капітальний ремонт індивідуальних розгалужень теплопостачання, але через брак фінансів управитель змушений замінювати лише частину труб, що ускладнює запуск опалення.
Які масштаби проблеми?
Проблемними можуть виникнути у близько 30 будинках, хоча управителі максимально виконують усі необхідні роботи.
Чи вдається забезпечувати стабільність тарифів для населення?
Тарифи завжди були політичним питанням — як на місцевому рівні, так і на рівні Кабінету Міністрів. В Івано-Франківську деякі послуги, як-от водопостачання та водовідведення, економічно необґрунтовані.
Зростає вартість електроенергії, комплектуючих і зарплат, а тарифи на воду штучно утримуються на низькому рівні. Як тариф комунального підприємства має бути незмінним, коли ціни на все навколо ростуть? Щоб забезпечити мешканцям стабільну подачу води, вони використовують електроенергію, насоси, мережі, реагенти, різноманітне обладнанння і техніки.
В результаті підприємства зазнають збитків, не можуть розвиватися і пропонувати конкурентні зарплати.
А як щодо інших послуг?
Є багато послуг, де тарифи не завжди економічно обґрунтовані. Виняток — хіба вивезення побутових відходів. Перевезення громадським транспортом — тариф міг би бути вищим, враховуючи кількість пільговиків.
Що стосується житлових будинків, там тарифи визначають самі мешканці. Якщо не влаштовує управитель — можна його змінити або створити ОСББ. Місто безпосередньо не затверджує тарифи.
Проблема не стільки в тарифах, скільки у низьких доходах населення. Якісні послуги потребують відповідного фінансування, інакше підприємства не можуть функціонувати ефективно.
Які заходи місто вживає, щоб критична інфраструктура працювала стабільно навіть в умовах атак? Чи облаштовуються нові укриття у місті?
Це надзвичайно важливе питання. Після розпаду Радянського Союзу існувало враження, що війни більше не буде, і старі укриття почали списувати. Сьогодні ми розуміємо: будувати класичні укриття дорого, а їхня ефективність обмежена, якщо вони виконують лише одну функцію.
Ми орієнтуємося на комбіновані рішення. Наприклад, підземний паркінг одночасно слугує укриттям. Це особливо важливо в центральній частині міста та нових житлових районах: можна розмістити автомобіль і при необхідності швидко сховатися.
В Івано-Франківську вже є базові сертифіковані укриття — у школах та підвалах деяких будинків. Але ми прагнемо розвивати «подвійні» укриття через інвестиційні конкурси, гранти чи європейські програми.
Приклад: житловий комплекс «Липки» на вулиці Гетьмана Мазепи — тут старе укриття перетворили на великий паркінг. Нові багатоповерхівки теж будуються з підземними паркінгами, але, на жаль, не всі об’єкти так обладнані.
Фактично, все, що можна реалізувати в умовах обмеженого бюджету, зроблено. У кожній школі під час тривоги діти можуть спуститися в підготовлені підвали з вентиляцією, де тепло та безпечно.
І наостанок: яким ви бачите Івано-Франківськ після перемоги?
Потрібно системно підійти до розвитку міста, спираючись на перевірені європейські практики. Важливо комплексно планувати ремонти та реконструкції, ставити правильні пріоритети, починаючи з вуличної мережі, а не просто латати ямки.
Також критично зберігати та розвивати зелені зони. Їх у місті замало: парк Шевченка та озеро не справляються з навантаженням від відпочивальників.
Планування міського простору має бути системним і збалансованим, без хаотичної забудови, з увагою до комфорту мешканців у кожному напрямку розвитку.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
З Вовчинця в Угорники: в Івано-Франківську запустили новий маршрут №43
В Івано-Франківську безкоштовно замінюють вікна для родин захисників
