Про найбільші здобутки міської влади за останнє десятиліття, кадрову політику й оновлену команду, відгомін війни на Сході в нашому місті, виборчі провокації та критику, громадські ініціативи та майбутню міську раду – в розмові з чинним міським головою Івано-Франківська.
– Пройшла Революція Гідності. Люди хочуть бачити зміни. Якими вони мають бути – зміни по-франківськи?
– В першу чергу – відкритість і доступність влади. Це має стати пріоритетом. Ті питання, які є в компетенції органів місцевого самоврядування, повинні вирішуватись швидко і без проблем. Чиновники, які не будуть цього розуміти, не мають права працювати. Ми спільно повинні побороти корупцію. Перші кроки вже зроблені. П'ять років у місті працює Центр надання адміністративних послуг, який спростив життя і ведення бізнесу для мешканців міста. Це реальний крок у боротьбі з корупцією.
Багато над чим ще треба працювати, але, в першу чергу, потрібно любити людей і з повагою ставитись до громади, яка делегувала тобі владу. Все інше – послідовна робота.
– Якими є найбільші здобутки міста? Чим ви як діючий міський голова особисто пишається найбільше?
– Це обов'язкові уроки плавання в реконструйованих басейнах. В результаті жодна дитина за останні роки не втопилась. Я не втомлююсь про це говорити, адже людське життя – найцінніше, що в нас є. Колосальні зрушення в медицині міста – достатньо зайти в міську лікарню по вулиці Мазепи. Вже збудовано чотири нові дитячі садочки, а ще два будуються. Серйозні досягнення в реконструкції доріг та дворів міста. Місто є одним із лідерів по Україні за оцінками різноманітних експертних організацій. Чисельність населення міста постійно збільшується, а це вагомий показник.
Ми на першому місці за інвестиційною привабливістю. На одного жителя міста припадає $2071 іноземних інвестицій, а це удвічі більше, ніж в середньому по Україні. За темпами будівництва вже багато років поступаємося лише Києву. У нас найвищий показник щодо малого і середнього бізнесу. Люди вкладають кошти в місто, тому що довіряють і вважають Івано-Франківськ найкомфортнішим містом для проживання і ведення бізнесу.
– Чи поставила війна на сході України нові проблеми перед містом? Як вони вирішуються, і що нас чекає далі?
– Для мене ця проблема особливо болюча. З початку військових подій на Донбасі я не стояв осторонь, старався допомогти, зробити все, що було в моїх силах. Влітку минулого року особисто двічі їздив із допомогою в м. Щастя та Амвросіївку, де перебували наші хлопці. Постійно співпрацюю з волонтерськими організаціями і з бійцями особисто. Щодня до 12 години двері мого кабінету відкриті для учасників АТО та їхніх сімей. В цей непростий час місто зобов'язане опікуватися своїми мешканцями, які зі зброєю в руках захищали і продовжують захищати незалежність нашої держави. Ми підтримуємо родини загиблих, допомагаємо пораненим бійцям у лікуванні та реабілітації. Відділкову лікарню, яку нещодавно нам передала Укрзалізниця, перепрофілюємо на реабілітаційний центр для воїнів та ветеранів АТО. Звичайно, для цього потрібні кошти і час.
– Конфлікт між міською радою і міським головою тривав усі ці роки. Як вам вдавалося стримувати ситуацію? Який прогноз на майбутнє?
– Було непросто. Далося це ціною неймовірних зусиль, нервів, здоров'я. Але я дипломат! Тож вміння переконувати і здоровий глузд перемагали.
Щодо майбутнього, то кількість депутатів у наступному скликанні зменшиться із 60 до 42. Вважаю це позитивом і переконаний, що з допомогою мешканців міста буду мати фракцію однодумців у міській раді. Новообрана рада має працювати конструктивно, і протистояння нам не потрібні, бо вони забирають час і заважають оперативно вирішувати питання громади. Пора зрозуміти, що нам нічого ділити, крім відповідальності перед мешканцями!
– «Кадри вирішують все» – чи можна підтвердити цей вислів на прикладі міської влади, яку ви очолюєте вже понад дев’ять років?!
– Безумовно, один у полі не воїн. Кадрова політика є важливою складовою успішного керівництва. У виконавчому комітеті оновлення кадрів проходить постійно. Радує те, що у владу охоче йдуть молоді люди. Тільки за підсумками проекту «Молодь і влада» ми прийняли на роботу 33 молодих людей, які свого часу ставали найкращими серед стажерів проекту. Саме поєднання молодого ентузіазму та енергії з досвідом старшого покоління працівників дає чудовий результат.
Окрім того, Революція Гідності на своїй хвилі винесла дуже багато нових перспективних людей, які мають цікаві погляди і здатні на нестандартні рішення. Вони також повинні так чи інакше йти у владу, зокрема в оновлений склад міської ради Івано-Франківська. Я в цьому твердо переконаний.
– В місті за останні роки активізувалася робота громадських організацій, громадські та приватні ініціативи ростуть, як гриби після дощу. Вони докучають, контролюють чи більше допомагають?
– Наше місто завжди вирізнялося своїм активним громадським середовищем, яке, безумовно, впливає на життя громади. Я надзвичайно радий такій громадській активності. Івано-Франківськ є лідером в питанні формування громадянського суспільства. Особливо хочу подякувати всім волонтерськими організаціям, які титанічною самовідданою працею допомагають нашим бійцям боронити Україну. Ці люди показали, як можна швидко й ефективно працювати на користь громади. Взагалі, вважаю, що поки кожен мешканець міста не зрозуміє, що і від його особистої активної позиції залежить якість життя в місті, змінити щось на краще дуже важко. Адже не тільки від влади залежить чистота наших дворів та під'їздів…
– Як оцінюєте хід передвиборчої кампанії? Не боїтеся провокацій?
– Виборча кампанія проходить досить толерантно. Але, як завжди, бруду вистачає. Мене попередили, що можливі провокації і замовні сюжети на центральних каналах, спрямовані проти мене особисто або проти міста загалом. Обурює, коли окремі кандидати в гонитві за рейтингами псують імідж Івано-Франківська, принижують його мешканців і висвітлюють міське життя тільки в негативних кольорах.
В цивілізованих країнах у владі будь-якого рівня немає місця політикам, які ганьблять країну, свій край, своє місто. Та й хіба воно колись було їхнім?! Чи потрібні нам такі заслані козачки?
– Формування іміджу міста, на вашу думку, – це питання більше влади чи громади?
– Імідж міста – це спільна робота громади, влади і міського голови. Кожен вносить свою частку. Я дякую нашим письменникам за Станіславський феномен, ковалям – за Фестиваль ковальського мистецтва, багатьом іншим активістам – за ідеї, які ми разом втілили в життя. Це і фестиваль виноградарів, «Свято хліба», «Довбуш-фест» та багато інших заходів, які ввійшли в життя міста і формують його імідж.
Дякую нашим спортсменам, науковцям, підприємцям, тобто всій громаді міста, завдяки роботі якої воно позитивно сприймається не тільки в Україні, але й за її межами. Всі ми разом і кожен із нас в окремих випадках формуємо імідж нашого міста. А роль влади – допомагати цим ініціативним людям.
Згадалося 16 грудня 2013 року. Після мого виступу на Майдані в Києві підходили іванофранківці і дякували за те, що я першим серед міських голів обласних центрів не побоявся відкрито і жорстко виступити проти банди Януковича. Це також укріпило імідж Івано-Франківська як міста патріотів.
– Івано-Франківськ останнім часом називають містом храмів. Як ви оцінюєте цей факт?
– В нашому місті за останні роки дійсно збудовано, та й зараз будується, багато храмів. Не бачу в цьому нічого поганого, адже Івано-Франківськ – місто віруючих людей, і церква посіла в ньому достойне місце.
Невипадково собор УГКЦ проводився саме у нас. Під час проведення собору разом з делегатами із 57 країн світу ми освятили пам'ятник Митрополиту Андрею Шептицькому. Для мене є принциповим сприяння розвитку наших українських церков, адже вважаю, що родина, школа, церква, влада – це ті інституції, від яких залежить, якими виростуть наші діти і внуки.
– Як ви з позиції діючого міського голови оцінюєте роботу народного депутата від Івано-Франківська Олександра Шевченка?
– Жодної законодавчої ініціативи для користі міста він не запропонував, жодної копійки до міського бюджету додатково не залучив. За півтора року депутатства він не побував на жодній сесії міської ради і не відвідав жодного публічного заходу в Івано-Франківську. Я його не бачив поруч з громадою міста ні під час релігійних та державних свят, ні на похоронах наших героїв. Мабуть, для нього це не важливо.
Натомість постійно чую від Олександра Шевченка критику у свій бік і порожні обіцянки.
– Зовнішня реклама та агітаційні палатки заполонили наше місто. Як ви ставитесь до цього ?
– Моя виборча кампанія скромна. Не вважаю за доцільну у такий тяжкий для країни час витрачати шалені кошти на рекламу. А те, що читаю з біл-бордів про контрактну армію, автомобільне мито, тарифи, – це питання президента, уряду та Верховної Ради, а не органів місцевого самоврядування. Такі обіцянки – простий популізм. Що стосується безкоштовної медицини, то безкоштовний сир є лише у мишоловці. Щоб вкладати ще більше коштів у медицину, потрібно їх звідкись взяти, а отже, зменшити фінансування інших галузей – освіти, спорту, культури, комуналки тощо.
– Як боротися з популізмом?
Дуже просто – не голосувати за популістів. Маю надію, що виборці розберуться і відрізнять зерно від полови, навіть якщо вона запакована в блискучий передвиборчий папірець.
– І все ж чому ви вирішили йти на третій термін?
– По-перше, я маю величезний управлінський досвід і знаю всю проблематику міста. Мені вдається говорити однією мовою з представниками різних галузей і на основі цього вибудовувати стратегію роботи. Думаю, що ніхто не сумнівається і в моєму патріотизмі, я ніколи не «сидів в окопі». Завжди був з громадою, зокрема під час Революції Гідності на майданах Івано-Франківська і Києва. Попри те, що на сході йде війна і в багатьох регіонах ситуація нестабільна, місто живе, розвивається і має перспективу на майбутнє. І найголовніше, я не один, зі мною на вибори йде потужна команда, у складі якої досвідчені професіонали та молоді креативні люди. Тому прошу всіх, хто буде голосувати за мене, підтримати мою команду до міської ради. В бюлетені ми під № 12.
Розмовляв Олег Станіславський
