Безлюдний ресторан у районі пристані в Дубаї в березні. Фотограф: Карім Сахіб/Getty Images
Населення може скоротитися на 10%, це негативно вплине на бізнес у торговій столиці Перської затоки.
Сара Сіссонс, яка прожила 25 років в Дубаї, менше ніж за місяць залишила місто. 39-річна жінка переїхала назад в Австралію в травні разом із чоловіком і дочкою. Вона вперше потрапила до бізнес-центру в Перській затоці ще в підлітковому віці, коли її батько був пілотом в Еміратах, і ніколи не виїжджала.
"Дубай є для мене домом", - сказала Сіссон, яка була власником невеликого кафе і працювала позаштатним консультантом з підбору кадрів. - "Життя в Дубаї дороге тут і немає безпеки для емігрантів. За ті ж гроші в Австралії, коли у нас все закінчиться, матимемо медичне страхування та безкоштовне навчання".
Це вибір, який стоїть перед мільйонами іноземців у Перській затоці, оскільки наслідки пандемії та падіння цін на енергоносії вносять економічні корективи. Заможні арабські монархії затоки десятиліттями залежали від іноземних робітників для перетворення малоспроможних сіл у космополітичні міста. Багато хто виріс або сформував сім'ї тут, але без формального шляху до громадянства чи постійного місця проживання та жодних вигод для подолання важких часів, це непередбачене існування.
Цей вплив найдужче відчули в Дубаї, економічна модель якого будується на присутності іноземних резидентів, які становлять близько 90% населення.
Oxford Economics вважає, що Об'єднані Арабські Емірати, до складу яких входить Дубай, можуть втратити 900 000 робочих місць - для країни у 9,6 мільйона - і залишаться лише 10% його постійних жителів. Газети наповнюються повідомленнями про індійських, пакистанських та афганських синіх комірців, які виїжджають рейсами з репатріації, але втрата заробітчан вищої кваліфікації матиме болісний вплив на емірат, спрямований на постійне зростання.
"Виїзд жителів середнього класу може створити спіраль смерті для економіки", - сказав Райан Бол, аналітик з Близького Сходу в Stratfor. "Сектори, які покладаються на професіоналів та їхні сім’ї, такі як ресторани, предмети розкоші, школи та клініки, страждатимуть, коли люди залишать країну. Без підтримки уряду ці служби можуть потім звільнити людей, які потім покинуть країну та створить більше хвиль відпливу".
Зі світовою економікою у складній ситуації рішення залишитися не є простим. Мешканці Дубая, які можуть вижити, швидше за все, залишаться, а не конкуруватимуть із новоприбулими додому. Міжнародна організація праці стверджує, що понад 1 мільярд працівників у всьому світі з високим ризиком скорочення зарплат або втрати робочих місць через коронавірус.
Деякі лідери Перської затоки, як прем'єр-міністр Кувейту, заохочують іноземців виїжджати, коли вони хвилюються щодо надання нових робочих місць для місцевих жителів. Але розрахунок для Дубая, економіка якого залежить від його ролі як глобального центру торгівлі, туризму та бізнесу, відрізняється.
Криза, ймовірно, пришвидшить зусилля ОАЕ, щоб дозволити мешканцям постійно залишатися врівноваженими проти статусу громадян, які звикли отримувати великі вигоди з моменту відкриття нафти. Наразі ОАЕ надає автоматичне продовження дозволу на проживання людям, у яких закінчився термін дії документів, і тимчасово зупинити оплату за дозвіл на роботу та скасували стягнення деяких штрафів. Це заохочує набір місцевих служб з бази нещодавно безробітних і підштовхує банки до надання безвідсоткових позик та перерв у виплатах сім'ям та бізнесу.
Криза, ймовірно, пришвидшить зусилля ОАЕ, щоб дозволити мешканцям постійно залишатися врівноваженими щодо статусу громадян, які звикли отримувати великі вигоди з моменту відкриття нафти. Наразі ОАЕ надає автоматичне продовження дозволу на проживання людям, у яких закінчився термін дії документів, і тимчасово зупинити оплату за дозвіл на роботу та скасували стягнення деяких штрафів. Це заохочує набір місцевих служб з бази нещодавно безробітних і підштовхує банки до надання безвідсоткових позик та перерв у виплатах сім'ям та бізнесу.
Прессекретар уряду Дубаю заявив, що влада вивчає можливість більшої допомоги для приватного сектора:
"Дубай вважається домом для багатьох людей і завжди буде прагнути зробити все необхідне, щоб вітати їх з поверненням".
Мешканці проводять час в районі пляжу Джумейра 8 червня. Фотограф: Christopher Pike/Bloomberg
Основним завданням Дубая є доступність. Місто, яке побудувало репутацію податкового притулку для "вільного катання", стає все дорожчою базою для бізнесу та жителів. У 2013 році Дубай посідав 90-те місце, серед найдорожчих місць для експатріантів, повідомляє консультант з Мерсер із Нью-Йорка. Зараз він вже 23-й, що робить його найцікавішим містом на Близькому Сході, хоча він знизився до 21-го місця у 2019 році, коли орендна плата знизилася через надлишкову пропозицію.
Освіта стає визначальним фактором для сімей, тим більше, що більшість роботодавців припиняють сплачувати пакети, які покривають навчання. Попри те, що зараз існує широкий вибір шкіл за різними ціновими пунктами, за минулий рік в Дубаї найдорожча середня освіта в країні склала $ 11 402, згідно з даними Міжнародної бази шкіл.
Це, швидше за все, призведе до того, що батьки перейдуть на дешевші школи та швидке скорочення плати, стверджує Махді Маттар, керуючий партнер MMK Capital, дорадчої фірми з фондів приватного капіталу та інвесторів в школи Дубая. За його оцінками, кількість реєстрів може знизитися на 10% -15%.
Сара Азба, вчителька, втратила роботу, коли заходи соціального дистанціювання змусили школи проводити навчання в Інтернеті. Це позбавило її важливої вигоди; безкоштовна освіта для сина. Тож вона з дітьми повертається до США, де її 14-річний син піде в державну школу, а її дочка до коледжу. Її чоловік залишиться і переїде до меншого, дешевшого будинку:
"Розлучення нашої сім'ї було непростим рішенням, але нам довелося піти на цей компроміс", - сказала Азба.
Велосипедист проїжджає повз комерційну нерухомість, яку рекламують для оренди в районі Джумейра. Фотограф: Christopher Pike/Bloomberg
Протягом десятиліть Дубай вважали великим, будуючи кілька найбільших торгових центрів у світі та найвищі будівлі. З пустелі виринали квартали, тут розташовані вілли, розроблені для сімей-переселенців, які переманені сонцем та безвідмовними платниками заробітних плат. З'явились нові розваги, а кухарі світового класу задовольняли міжнародний натовп. Але стрес наростав задовго до 2020 року. Торговельні центри працювали, але покупці не витрачали стільки коштів, як раніше. Будувались житлові будинки, але покупців було менше. Нові ресторани, здається, можуть відняти бізнес у старих.
Економіка ніколи не поверталася до тих шалених темпів, якими вона користувалася до того, як глобальна кредитна криза 2008 року спонукала до останньої хвилі виїзду експатріантів. Тоді, як тільки припинилося падіння цін на нафту, у 2014 році знову повернулося зростання. Шестимісячна виставка Expo 2020, яка, як очікується, залучить 25 мільйонів відвідувачів, повинна була бути перезавантажена; тепер вона відтермінована через Covid-19.
"Дубай, як і решта затоки, покладається на іноземних робітників. Політики неохоче стимулюють економіку прямими витратами, можливо, вважають за краще зберігати свої готівкові кошти у винятково невизначені часи. Але це може призвести до відпливу емігрантів, що продовжить сповільнення вірусу", — сказав Зіад Дауд, головний економіст Bloomberg Economics.
Слабкий попит означає, що відновлення потребує часу. На відміну від деяких країн Близького Сходу, в ОАЕ не спостерігається другої хвилі заражень Covid-19, але залежність від міжнародних потоків людей і товарів означає, що є вразливість щодо глобальних змін.
Компанія Emirates Group, найбільший у світі транспортер на великі відстані, звільняє своїх працівників, оскільки вона має близько 30 000 робочих місць, одна з найбільших компаній у галузі, яка була вимушена впасти "в глибоку сплячку". Дубайські готелі, ймовірно, скоротять 30% персоналу. Розробники техногенних островів Дубая та найвищої вежі знизили зарплату. Підрозділ таксі Uber Careem на Близькому Сході скоротив майже третину робочих місць у травні, але заявив, що на цьому тижні бізнес відновився.
Дубайська компанія Move it Cargo and Packaging заявила, що отримує близько семи дзвінків на день від мешканців, які хочуть перевезти свої речі за кордон. Це у порівнянні з двома-трьома на тиждень в цей час минулого року. Тоді така кількість людей теж переїжджала в місто. Тепер це все для виїзду.
42-річний Марк Халабі провів минулий тиждень за неохочим сортуванням речей, які накопичені за 11 років проживання у Дубаї. Коробки заповнили всі кімнати, оскільки він, його дружина та дві дочки вирішують, що відправити назад до Канади. Рекламний керівник, Халабі втратив роботу в березні. Він шукає роботу, яка дозволить сім'ї залишитися, але каже, що не може дозволити собі більше залишатися.
"Я засмучений, що ми їдемо", - сказав Халабі. "Дубай — наш дім і дав мені багато можливостей, але коли потрапляєш у важкі часи, допомоги не дуже багато, і все, що тобі залишається — це місяць чи два, щоб зібратися та виїхати".
За матеріалами Bloomberg Economics
