За повідомленням PEN-Клубу, який проводить 83-й Міжнародний конгрес PEN у Львові (17-24 вересня 2017 року), відмінено зустріч учасників заходу з лауреатом Нобелівської премії у галузі літератури Світланою Алексієвич, яка була запланована в рамках програми конгресу, оскільки Світлана Алексієвич не прибула до Львова.
Відповідно і переноситься приїзд Світлани Алексієвич до Прикарпатського національного університету. Терміни візиту будуть повідомлені додатково.
Нагадаємо, упродовж останніх десятиліть Почесними докторами університету обрані, окрім українських вчених, відомі професори із США, Польщі, Швейцарії, українські письменники та митці.
Серед Почесних докторів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника осібне і цілком заслужене місце посідає сучасна білоруська письменниця Світлана Олександрівна Алексієвич. Насамперед тому, що вона – уродженка Івано-Франківська (колись Станіслава) – нещодавно стала лауреатом у галузі літератури престижної у світі Нобелівської премії.
Крім того, вона впродовж багатьох літ тісно підтримувала зв’язки з Івано-Франківськом, краєм, з рідною для неї Україною, жила радощами і стражданнями нашої незалежної держави. Тому природною і закономірною постає одностайність Ученої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, котра на своєму засіданні наприкінці 2015 року прийняла ухвалу про присвоєння звання «Почесний доктор університету» Світлані Олександрівні Алексієвич.
Довідково:
Світлана Олександрівна Алексієвич народилася у Станіславі (Івано-Франківську) 31 травня 1948 року в сім’ї сільських вчителів. Батько – білорус, мати – українка. Після демобілізації батька, радянського офіцера, з армії, сім’я переїхала до Білорусі. Книги Світлани Алексієвич виклика́ли критику з боку радянського режиму, письменницю звинувачували зокрема в «пацифізмі, натуралізмі, розвінчуванні героїчного образу радянської жінки» («У війни не жіноче обличчя»). Для написання «Цинкових хлопчиків» Світлана Алексієвич особисто відвідала Афганістан, зустрічалася з колишніми учасниками бойових дій та з матерями загиблих воїнів.
Після виходу книги 1989 на письменницю навалилась чергова хвиля критики, що призвела до суду над письменницею та її книгою у 1992 році, який втім було припинено. Після окупації Автономної Республіки Крим Росією виступила в німецькій газеті Frankfurter Allgemeine з засудженням російської політики щодо України. 8 жовтня 2015 року Світлану Алексієвич було відзначено Нобелівською премією з літератури «за її багатоголосу творчість — пам’ятник стражданню і мужності у наш час». Світлана Алексієвич — перший нобелівський лауреат в історії незалежної Білорусі; вона стала першим з 1987 року російськомовним письменником, що удостоєний Нобелівської премії з літератури. Вперше за півстоліття премія була присуджена письменникові, який переважно працює в жанрі документальної літератури; при цьому вперше Нобелівська премія з літератури присуджена професійному журналісту.
