Врятувати Черемош


Горяни, екологи та просто небайдужі люди виступають проти будівництва малих гідроелектростанцій на карпатських ріках. Активісти об’єдналися в громадську ініціативу «Врятувати Черемош».


За словами начальника начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів Івано-Франківської ОДА Вадима Козленка, за розрахунками, на Прикарпатті протягом п’яти років можна побудувати 60 міні-ГЕС потужністю 65 мегават.


«Наразі в області діють три малі ГЕС. Це Снятинська ГЕС, яка була відновлена, Промінівська ГЕС у Верховинському районі збудована в 2009 році, і Золотолипська ГЕС в Тлумацькому районі, яка в грудні минулого року була відновлена, - говорить Вадим Козленко. – Будуються зараз три ГЕС – у Верховинському районі Дзембронська ГЕС, Промінівська ГЕС №2 і Голошинська ГЕС».

 

Проте Дзембровська ГЕС вже не буде запущена. Нещодавно жителі сіл Красник та Бистрець, що на Верховинщині, забронили подібне будівництво. Громада цих сіл на громадських слуханнях із приводу будівництва міні-ГЕС одноголосно проголосували проти їх будівництва. Місцеві мешканці та екологи впевнені, що така гідроенергетика завдасть шкоди місцевій річечці Дземброні та екосистемі зокрема.


«Карпати на даний момент є унікальним регіоном не тільки в Україні, а й в контексті всієї Європи. Це визнається таким міжнародним документом як Карпатська конвенція. Тому що мало де  в інших місцях Європи збереглася така сама незаймана природа, такі унікальні природні комплекси, такий туристичний потенціал як в Українських Карпатах, - переконує Анатолій Павелко, представник організації «Бюро екологічних розслідувань» та член громадської ініціативи «Врятувати Черемош».


На думку еколога, потрібно провести дуже ґрунтовне вивчення питання: яку кількість електростанцій можна будувати в Карпатах без шкоди екосистемі, на яких ділянках можна це робити без шкоди для довкілля, без шкоди для місцевого населення і інших сфер господарства які розвинуті на даних територіях або потенційно можуть бути розвинуті.


«Необхідно враховувати природньоохоронну складову, - продовжує Анатолій Павелко. – На Прикарпатті багато річок, на яких хочуть будувати ГЕС, де фіксуються червонокнижні види риб. І будь-яка діяльність, яка може призвести до їхнього знищення, або знищення середовища їхнього існування, прямо заборонена законом. Більше того, якщо в річці, або в будь-якій іншій водоймі знаходиться вид риб, які занесені до Червоної Книги,  то такі території є першочерговими територіями для того, щоби їх занести до природно-заповідного фонду. Тобто, щоби це якось охоронялося, а не будувалися електростанції, які їх руйнують».


Направду, на Івано-Франківщині офіційно розробленого документу з аргументацією доцільності будівництва гідроелектростанцій на тому чи нішому місці поки що немає. А дозвіл на будівництво ГЕС дає безпосередньо сільська рада, територією якої зацікавився інвестор. Проте тут може бути вигода і для селян. «Якщо будується електростанція, мешканці можуть укласти угоду про співпрацю, - пояснює начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів Вадим Козленко, - По друге, вони (інвестори – авт.) прокладають шляхи, по третє – будуваництво ГЕС йде повністю з будівництвом берегоукріплення».


Тож будувати, чи не будувати – компетенція сільської влади. Але як наголошують активісти громадської ініціативи «Врятувати Черемош», перш за все потрібно убезпечити навколишнє середовище від можливих небезпек. «Чорний Черемош – гідроекологічний заказник місцевого значення. Згідно з документами, будь-які роботи, які можуть призвести до порушення гідроекологічного режиму цієї річки заборонено. Коли ГЕС будують на самому Черемоші чи на притоках – зміниться гідро екологічний режим, чи ні? – запитує еколог Анатолій Павелк, -  Якість води зміниться, швидкість течії зміниться. А зараз Чорний Черемош вважається річкою з найбільшими перспективами для бізнесу з точки зроку енергетичного використання. Ріки перетворюються на текий собі ресурс виробництва електроенергії і для того, щоби хтось виробив енергію і поклав собі в кишеню гроші».

 

Володимир Кушніренко


Коментарі (4)

ВибийЗуб 2012.02.08, 11:44
От коли зійдуть сніги цьогорічні, а їх нападало о як багато. Попливуть прибережні до Черемошу села. Цікаво хто тоді рятуватиме активістів організації «Врятувати Черемош», які відмовили людей будувати ГЕС разом з комплексом протипаводкових заходів?..P.S. І в цій на перший погляд безневинній екологічній ініціативі вбачається волосата рука тої влади, що зараз називає опозицією і не може розраховувати на "прихватизацію" ГЕС,щоб як пише автор "бабки у кишеню" ставити.
ВставЗуб 2012.02.09, 09:54
Основною причиною погіршення якості води та екологічного стану річок є відсутність СТОКУ, тобто необхідних санітарних витрат води. Воду заберуть в труби, і як такої ТЕЧІЇ води в річці не буде. А це є погіршення екологічного стану даної річки.
верховинка 2012.02.11, 08:29
Шановний пане,Вибий Зуб,ви напевно маєте свої інтереси від будівництва цих ГЕС-убивць наших Карпат,бо інакше б не писали таких дурниць.Сніги в Карпатах випадають щороку і ще й набагато більші, але не поплили ще ні разу села від цього.Пливуть від неправильних забудов від хижацького винищення лісу,від загарбницького втручання всіх зайд у наші Карпати.Бо вони не люблять свою землю,а думають,що рахунок в банку для них гарантія життя вічного.Не дайте себе обдурити Верховинці."бабки в кишені"якраз і ставлять ті ,що хочуть знищити наш чарівний Черемош отими вбивцями що називається ГЕС !!!!!
Андрій 2013.02.03, 12:02
Цілком вірно, ефективність від цих ГЕС буде мінімальною, оскільки більшу частину року в гірських річках мало води, а от шкода довкіллю буде колосальною. Люди добрі, та не можна все переводити на бізнес, вже і так загадили нашу замлю, далі нікуди, а вам все мало і мало.
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1227
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1344
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1202
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3328
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2143
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3314

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

838

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1171

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1249

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2540
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

399
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6146
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6159
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

501
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

759
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1591
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1808
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16529
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

862
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1531
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1794
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2793