Загроза прогресу

 

 

Нобелівську премію Миру 2012 отримав Євросоюз. Це навдивовижу чесне рішення. Ту роль, яку раніше відігравали герої, нині відіграють бюрократичні надбудови, відчужені суспільні форми.

Місце видатної особистості – в ув‘язненні, або в підпіллі. Гадаю, лауреатом Нобелівської премії з фізики має бути адронний суперколайдер. В усіх інших галузях – корпорації, механізми, управлінські структури, зрештою, цивілізація як сукупність механізмів.


Людина дедалі більше потрібна цивілізації лише у своїх середніх якостях, але не в якості особистості.

Притлумлення особистості, зменшення свободи її свавілля, унеможливлення слави, відчуження – загалом корисне. Для прикладу, візьмемо економічну кризу (хоча, зазвичай це вона за нас береться).

Багато хто з провідних економістів стверджує, що є цілком коректним порівнювати нинішні негаразди з кризою 30-х років. Та стала однією з причин Другої Світової війни й спричинила жорстокі соціальні й політичні потрясіння у найрозвинутіших країнах.

Нічого подібного ми не спостерігаємо нині. Навіть греки не прагнуть відмовитися від принад представницької демократії, не збираються нападати на Македонію. Натомість, повстання спіткали лише країни з архаїчним управлінням і традиційним суспільним устроєм, очолювані видатними особистостями – диктаторами.

США та Європа виробили досконалі механізми виживання й розвитку. Їхні правителі дедалі простіші (Кемерон далеко не Черчилль, Обама – не Рузвельт, навіть Меркель – зовсім не Гітлер, які б вусики не домальовували їй греки на своїх плакатах), а цивілізація дедалі розумніша.

Ще нещодавно особистість була тією віссю, навколо якої крутилося колесо історії. Нині – це дрючок в колесі – те, що загрожує плавності руху в ірій прогресу.

Зокрема, саме цим пояснюється "лівізм" бомонду й суспільних настроїв розвинутих країн і репресивність по відношенню до "правих".

Американська агресивна толерантність й панівний європейський "гомосоціалізм" поборюють особистість та її атрибути – расу, націю, віру, аристократизм, європоцентризм.

Натомість Х‘юстон Стюард Чемберлен (Карл Маркс правих) проголошує людську особистість, як misterium magnum буття. Він цитує Лютера (Світом править Бог через малу кількість героїв і досконалих людей), а також Гете: Найвище щастя дітей землі – тільки особистість.

Основний сенс третього тисячоліття – конфлікт між особистістю і цивілізацією, яка вже не потребує особистості.

Греки, коли ще не здогадувалися за іпостасі Божественного, винайшли для людини іпостась героя, культ героїв і свободу творчості ("свободу вигадувати", як каже Чемберлен) аби оспівувати героїв. Поняття "геній" з‘явилося у XVIII столітті.

Між греками доби архаїки та французами доби рококо особистість підносилася зусиллями Християнської Церкви, яка вся збудована на гострому усвідомленні того, що Бог – є особистість. Церква продукувала святих і винайшла шляхту.

Цікаво, що свого часу атака на особистість з боку неоманіхеїв-ліваків почалася не з дискредитації геніїв, героїв і святих (за них взялися пізніше), але з критики та висміювання шляхти, так би мовити, з точки зору ображеного лакея.

На противагу "свавільній і розбещеній" шляхті створювали міф "простої людини", проливали сльози за пригнобленими класами, сакралізували "народ" (під яким спочатку розуміли буржуазію, а згодом селян).

Нині в моді історичні реконструкції та експериментальна археологія. Науковцям цікаво відтворити античні облогові машини, попрацювати неолітичними знаряддями, переплисти море у варязькому човні, аби зробити висновки за те, як воно колись було насправді.

Якось, озброївшись методологією експериментальної археології я спостерігав за стосунками знайомого багатія з бригадою будівельників, які будували йому хатину в Кончі Озерній. За класичною схемою він – визискувач, вони – визискувані, пролетарі.

Вони знущалися над ним, як хотіли. Хто наймав закарпатців для ремонту чи будівництва знає, за що йдеться. Якщо нині пролетаріат визискує працедавця, що примушує нас вважати, що раніше було інакше?

Хіба ми такі наївні, як Фрідріх Енгельс, аби сплачувати фантазії Карла Маркса? На землях шляхетських ленів та феодів працювали негідники та потвори, які дозволяли собі свавілля вдесятеро більше за своїх панів.

Аристократ не міг собі дозволити майже нічого з того, що дозволяв собі холоп. Він не міг одружитися на кому заманеться, бо змушений був дбати за чистоту крові, не міг втекти з поля бою, не міг проігнорувати образу, не міг торгувати.

Його тіло було заковане в залізо, а життя підкорялося жорстоким самообмеженням. "Вони вважали себе великими й тому не мали права вчинити не гідно їхніх предків".

Проте, якщо колись холопам були потрібні пани, аби захищати їх від інших панів, то нині ми, холопи, можемо обходитися без панів і потребуємо лише колись створеної панами цивілізації, яка само -розвивається без участі панів, героїв, святих і навіть геніїв.

Насильство – єдиний спосіб спілкування особистості і суспільства. Проте, відчайдушності замало. Якщо особистість прагне панувати над системою, вона має бути розумнішою за систему.


Я мрію за новий еллінізм. Колись старі елліни збудували свої поліси посеред варварських племен і цивілізацій. Мешканці цих полісів були найкращими філософами, митцями і бійцями тогочасного світу.

Вони продукували красу і свободу й у своїх еклезіонах збирали народні збори особистостей. Колись повстануть нові поліси – спільноти осягнення, які навчаться визискувати цивілізацію й панувати над нею, подібно до того, як людина навчилася це робити з природою.

Втім, що означає бути розумнішим за систему в тій ситуації, коли комп'ютер перемагає у шаховій партії будь-якого гросмейстера? Бути розумнішим – означає осягати й продукувати смисли поверх деталей і дріб'язковостей, перетворювати рівняння на метафори, цифри в образи.


В продукуванні смислів людина завжди буде конкурентоздатною перед механізмом. Бог спочатку створює Світ, а згодом його деталі. Людина та її машина рухається у зворотному напрямкові: зазвичай з деталей конструюють новий світ, другу природу – цивілізацію. Так ось, нині доведеться наслідувати Бога.

Мій меседж трохи невнятний, адже я один з перших людей, хто прагне висловлюватися щодо цієї нової реальності. Вся історія людства – це протистояння особистостей особистостям. Нині особистість протистоїть плодам рук своїх, цивілізації, яка саморозвивається.

Цивілізація звертається до нас так: я несу мир, стабільність, устійливий технічний розвиток, проте, для цього я маю придушити деякі застарілі вартості, забобони: расу, націю, шляхетність, свободу, церкву, особистість. Це як ніби хтось звернувся до вас зі словами: у вас все буде добре, тільки вас не буде.

 

Дмитро Корчинський,

cпеціально для ТСН

 


Коментарі (7)

====!=== і більше нічого... 2012.10.18, 22:04
а чому не дали Нобелівську премію ЮЛІ КАПІТЕЛЬМАН? ОТО-ТО!Прочитав в газеті,що Юлька готова одіти паранджу,тільки поставте її президентом Узбекистану,ось там її і місце.
Світлана 2012.10.19, 12:06
чесно кажучи я б погодилась, якщо б так сталося, знати що у моїх дітей і внуків все буде добре...
Хрунь 2012.10.19, 15:09
Чимало наших краян (і я в тому числі) думають аналогічно. Тільки бояться у цьому признатись (правда, не собі, а комусь, тобто, "що про мене скажуть...")
НЛО 2012.10.19, 16:36
ЯК ЗАВЖДИ, ГЛИБОКО І МУДРО.СУДЯЧИ З КОМЕНТАРІВ ДЛЯ БАГАТЬОХ ЗАМУДРО, БО ХРУНЬ І СВІТЛАНА ЗРОЗУМІЛИ, ЯКЩО ЗРЕКТИСЯ НАЦІЇ, МОВИ, РЕЛІГІЇ БУДЕ КОВБАСА БЕЗПЛАТНО. вСЕ ЗНАЧНО СКЛАДНІШЕ. АЛЕ ЩО ВІЗЬМЕШ З ХРУНЯ. ВІД МИКОЛИ ЧЕКАЮ НОВИХ ДУМОК.
User 2012.10.20, 06:58
Особистість — це Мартін Лютер Кінг, а расистів — на смітник.
Станиславівець 2012.10.21, 12:13
Чудово, Дмитре! Шляхетність і далі не в шані у всіх верствах нашого "суспільства". Плебс кермує...
орест 2012.10.22, 00:55
а до чого тут Юля?либонь висновки кожен зробив для себе...
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1234
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1353
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1208
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3333
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2150
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3321

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

847

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1176

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1254

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2545
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

408
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6154
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6163
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

509
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

767
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1598
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1815
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16534
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

870
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1537
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1800
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2802