Не лише Дональд Трамп у США стурбований fake news, боротися з «неправдивими новинами» планують і в Україні: Міністерство культури представило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації».
Документ, зокрема, передбачає відповідальність (кримінальну та адміністративну) за дезінформацію, а також запровадження нового поняття «індекс довіри ЗМІ». «Слово і Діло» розібралося докладніше.
У законопроекті є поняття «недостовірна інформація» – неправдиві відомості, які не існували взагалі, або неповна інформація. А також «дезінформація» – недостовірна інформація з питань, що мають суспільний інтерес: національна безпека, життя та здоров'я громадян, стан довкілля, територіальна цілісність і обороноздатність України, право народу на самовизначення. Дезінформацією не вважатимуть оціночні судження, у тому числі критичні (але тільки при наявності фактів), сатиру, пародію і недобросовісну рекламу.
Визначати ознаки дезінформації буде уповноважений з питань інформації. Він звертатиметься до розповсюджувача інформації для її підтвердження або спростування, а за необхідності – до суду і правоохоронних органів.
За поширення дезінформації пропонують карати. Якщо дезінформація поширена вже втретє за рік, але її добровільно спростували – штрафуватимуть на тисячу мінімальних зарплат (4,7 млн грн), якщо немає спростування – на дві тисячі мінімалок (9,5 млн грн). Адміністративна відповідальність чекає також за зміну адреси розміщення фейку, відсутність відповіді на запит уповноваженого з питань інформації. У таких випадках суми штрафу вже поменше.
Кримінальна відповідальність передбачена за умисне поширення дезінформації (штраф 14,7-29,4 млн грн і один-два роки виправних робіт), за ті ж дії, але за допомогою ботів і бото-ферм (від 2 до 5 років позбавлення волі), за фінансування таких дій (3-5 років в'язниці).
Крім того, в законопроекті пропонують запровадити поняття «індекс довіри» – показник, який підтверджує, що ЗМІ дотримується принципів журналістської етики. Індекс можуть присвоїти будь-якому ЗМІ після спеціальної перевірки. До речі, за розміщення ЗМІ індексу довіри при його відсутності теж чекає штраф – 20 мінімальних зарплат (94,5 тис. грн).
Варто зазначити, що законопроект про дезінформацію не схвалили ні в Україні, ні за кордоном. В ОБСЄ висловили стурбованість ініціативою.
«Я розумію необхідність боротьби з дезінформацією, особливо в контексті нинішнього конфлікту в Україні. Але це не повинно робитися за рахунок свободи засобів масової інформації та втручання держави в ЗМІ і організацію журналістської діяльності. Більш того, чинне українське законодавство вже передбачає механізми протидії суспільно небезпечній інформації», – заявив представник організації Арлем Дезір.
В Європейській федерації журналістів вважають, що законопроект може бути використаний для переслідування українських журналістів. У Національної спілки журналістів України схожа думка: «Цю ініціативу ми вважаємо серйозною атакою на свободу слова і грубим втручанням у журналістську діяльність. Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроекту, який піддається критиці як українськими журналістами та національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські та інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документа».
Міністр культури Володимир Бородянський, у свою чергу, вважає, що боротися з дезінформацією – «законодавчий обов'язок української влади». На розгляд Кабінету міністрів законопроект хочуть винести до кінця лютого, а на розгляд Верховної ради – у березні.
