Завдяки Віктору Шевченку в Жураківській школі замінили вікна та двері

У Журівській ЗОШ І-ІІ ст., що на Рогатинщині, стало тепліше. Завдяки народному депутатові від округу Вікторові Шевченку, в навчальному закладі замінили вікна і двері. Замість старих дерев’яних конструкцій у класах та коридорах, встановили сучасні склопакети.

 

 «Роками ми із батьками самотужки латали наші вікна. Як тільки наставали холоди, брали вату і поліетилен, – і так закривали діри. Та коли надворі був сильний вітер, цей «захист» просто зривало», – каже директор закладу Андрій Шорін, пише прес-служба УКРОПу.

 

Тому керівництво школи та громада села звернулись за підтримкою до Віктора Шевченка.

 

«Ситуація тут була дійсно плачевною. Справа у тому, що ця школа – маленька, в ній навчається майже 20 дітей. Заклад – філія від опорної Рогатинської школи № 1. Та це не означає, що їх варто залишати напризволяще. Ми не могли не допомогти журівським школярам», – розповів помічник народного депутата України Віктора Шевченка Роман Дашавець.

 

 Зараз ситуація – зовсім інша. Завдяки енергозберігаючим вікнам, у школі стало значно тепліше.

 

«В мене діти навчаються у 2 та 5 класі відповідно. Раніше дівчатка мерзли, на уроках сиділи в куртках та рукавицях, часто хворіли. Тепер їм тепло та комфортно у школі», – каже житель села Журів Володимир Лоза.

 

Село Журів, що на Рогатинщині, розташоване за 20 кілометрів від райцентру. І нещодавно заклад, через малу кількість учнів, навіть хотіли закрити. Проте, школу вдалось зберегти. Ба більше: нині заклад активно ремонтують. А дітям не доведеться їздити на науку за десятки кілометрів.

 

 «Моя позиція чітка – жодна школа на моєму окрузі не повинна закритись. Якщо у селі є освітній заклад, він має функціонувати: навчати дітей і давати роботу педагогам. Поступово, крок за роком, ми робимо наші школи теплішими, комфортнішими, облаштовуємо воду та опалення. Адже усе це – заради дітей. Школярі мають отримувати добру освіту, бо завтра їм будувати нашу країну», – наголосив Віктор Шевченко.

 


17.01.2018 1230 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1906
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1003
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1615
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2816 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3909

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1104

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

618

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

430

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1147
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5758
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5307
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10709 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1328
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1396
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7622
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1084
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15940
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

508
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1510
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1962
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1849