"Життя не може завмерти": чи на часі відзначення весіль під час війни

Війна завжди створює надзвичайно складну ситуацію у суспільстві та особистому житті. У таких умовах виникає багато запитань, включаючи, чи доречно святкувати весілля та проводити гучні банкети? 

З одного боку, весілля та інші забави можуть бути способом підтримати дух та єдність сім'ї в часи складних випробувань. Відзначення урочистих подій можуть дарувати справжню радість та світло життя людям, які безпосередньо беруть участь у війні. Такі заходи можуть бути моральною підтримкою та відпочинком в час загальної напруги.

З іншого боку, проведення великих банкетів та святкування весіль під час війни може викликати обурення та критику. Чимало вважає це — неетичним і недоречним у зв'язку зі стражданнями та нестабільністю.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з психологинею Валерією Худзіцькою та військовослужбовцем Дмитром, а також провела опитування в соціальних мережах, щоб дізнатись думки людей, чи доречно проводити весілля, відзначати свята під час повномасштабної війни, а також, як не відчувати провини за це.

"Спробую описати реальність, в якій ми живемо.

Ця реальність є доволі неоднорідною, ми можемо спостерігати народження дітей, одруження, річниці, ювілеї, вдалі проєкти, календарні свята, а паралельно із цим щоденні обстріли міст України, смерті військових та цивільних, руйнування, трагедії, загрози.

До цього явища ми також враховуємо коливання емоційного стану. Якщо на початку війни у всіх громадян він був більш-менш однорідний і спільний, то зараз ми маємо емоційні гірки від відчаю, горя, зневіри, безнадії, гніву до пошуку ресурсу, емоційного піднесення, оптимізму, радості від поодиноких новин.

Ось так зараз виглядає наша реальність і кожній людині потрібно наче знайти нелегкий компроміс — здійснити бажане свято чи мрію, при цьому віддавши належну шану трагедіям, врахувавши обставини, контекст, доречність, почуття близьких тощо.

Це складно і, на мою думку, майже неможливо, адже доведеться зустрітись з обмеженнями", - переконана психологиня.

Водночас, фахівчиня радить, як не відчувати провини за те, що наважились на проведення тих, чи інших свят. 

Перш за все, каже Валерія, люди не мають якихось сталих і озвучених етичних та моральних орієнтирів поведінки під час війни, тобто вони є, але існують у свідомості кожного і також в масовій свідомості.

"Але не у вигляді однозначного кодексу, якому можна слідувати й не помилитись. Доведеться орієнтуватися на власні моральні цінності та не зраджувати їм.

До того ж почуття провини може бути як руйнівним, так і природною людською емоцією, яку варто прожити та справитись, не уникаючи її. Якщо все ж почуття провини такої сили, що руйнує вас, варто звернутись за допомогою", - наголошує Худзіцька.

Крім того, важливо памʼятати, що кожна людина зараз переживає дуже різні психологічні стани та реакції людей можуть бути різними, продовжує психологиня.

"Наприклад, ви вуличний музикант і хочете заспівати для перехожих дещо зухвалу і легковажну композицію, попри вас будуть проходити люди, у яких сьогодні хороший настрій і ті, які нещодавно пережили втрату. Серед перехожих будуть ті, які шукають ресурсу і ті, які горюють чи знаходяться в страху, будуть ті, для яких зараз актуально відволіктися.

Тому реакції можуть бути дуже різними і їх неможливо передбачити. Те ж саме стосується вашого предʼявлення у публічному просторі і соцмережах. І в іншому випадку, якщо комік робить оголошення про виступ, усі люди, які прийдуть туди, зробили вибір і готові до гумору, то ж ймовірність осуду і негативних реакцій буде меншою.

Отож, маємо формулу: доречність і контекст + орієнтація на моральні засади + готовність зустрітись з реакціями людей. Що означає готовність зустрітись з різноманітними реакціями?

Вам може бути образливо за шквал критики чи за поодиноке зауваження, але це може бути приводом переосмислити і в разі потреби висловити вибачення. Описане явище в жодному разі не означає, що ви не можете проявлятися так, як вам хочеться, ви маєте на це повне право, але ваше оточення також має право на власні реакції",  -  уточнює фахівець.

Водночас, на її думку, людям варто планувати якісь справи, чи події на майбутній рік, бо це може давати відчуття опори, найважливішим у плануванні має стати реалістичний погляд на майбутнє і готовність до того, що плани не здійсняться чи ви розчаруєтесь. Це буде здоровою позицією.

Також варто памʼятати та розвивати в собі гнучкість, можливість діяти в мінливих обставинах і жити тут і зараз, а не в примарному майбутньому.

"Якщо ви відчуваєте, що в щоденному житті орієнтуєтеся лише на ретельно продумані картинки майбутнього, це може означати втечу з реальності, адже зараз реальність є надзвичайно болісною, але і розчарування від нездійсненних планів майбутнього теж може принести біль.

Тому знову маємо формулу - акцент на відчуття і проживання актуальних процесів + планування найближчих подій + планування майбутнього з врахуванням мінливості і непередбачуваності подій", - пояснює Валерія Худзіцька.


Не падати духом та продовжувати жити


Психологиня рекомендує означити деякі пункти, на які кожен з нас може опиратись у складні життєві періоди:

  • Стосунки з близькими та рідними людьми: підтримуйте, розвивайте звʼязки, просіть про присутність і допомогу.

  • Професійна сфера: опирайтесь, але будьте реалістами, не ставте перед собою недосяжних цілей, орієнтуйтеся на хороше виконання своїх функцій. Підтримуйте баланс роботи та відпочинку.  Приділяйте увагу до власної тілесності: активність, розслаблення, їжа, сон.

  • Цінності. Робіть речі та вчинки, які підтримують і утверджують вас у ціннісній сфері. Наприклад, волонтерство, пожертвування.

  • Відвідуйте місця в яких вам добре, шукайте хороших і зворушливих вражень.

  • Дозування інформації та організація моментів сенсорного розвантаження (тиша, спокій, природа, тощо).

  • Залишайте непосильне навантаження.

  • Звертайтесь за професійною допомогою у випадку поганого фізичного і психічного самопочуття. Будьте уважними до психоемоційного стану, щоб вчасно відреагувати на потреби та забезпечити регуляцію.


"Життя не може завмерти під час війни" - переконаний військовослужбовець Дмитро.
На думку захисника, люди не лише гинуть і вмирають, а ще й народжуються, одружуються, зустрічають ювілеї. А відтак святкують уродини, хрестини, весілля, дні народження — це природно, це неможливо зупинити.
"Тим більше, хто скаже, скільки іще триватиме війна? Тому сам факт бенкетів — річ закономірна. Але людям варто б робити ті забави більш поміркованими: без надмірних розкошів, показухи, марнотратства.
Я не маю звички рахувати чужі гроші, але думаю, що "весілля на мільйон" сьогодні — це і неетично і нераціонально.
Взагалі, будьмо відверті, демонстративна пишна забава — це щось російське в стилі "купеческая гулянь". Не по-європейському це — ось такий аргумент для тих, кого війна як чинник не "тригерить", - переконаний військовий.
На всіх цих бенкетах, продовжує Дмитро, військових дратує не сам факт, що люди веселяться, а дещо інше.
"Ми ж теж живі люди і своєї нагоди погуляти не пропустимо. Але, коли на цих заходах бачиш багато гарно вбраних чоловіків у хорошій фізичній формі, хочеться запитати: хлопці, то може ви б тут не тільки відпочивали, а теж би стали на захист Батьківщини?
Ну дуже в нас багато цих "бійців економічного фронту", непропорційно багато. Особливо у великих містах.
Виходить як: горілку пити чи танцювати вони годні, а до війська, то всі непридатні. Ні, щось в цьому не те. Коли таке бачиш, то відчуваєш гостру несправедливість. Не за такий тил гинуть наші побратими", - каже Дмитро.
Разом з тим, Фіртка провела опитування в соціальних мережах, де поцікавилася у користувачів їхньою думкою, щодо святкування весіль чи інших свят під час повномасштабної війни. 
Результати наступні:
 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2414
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1153
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1445 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2326
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3805
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2742

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

823

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2555

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

956

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1404
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2501
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2567
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3151
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19947
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1480
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21469
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9277 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

827
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

760
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1499
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1260
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1638