«Живий товар» або рабство XXI сторіччя

 

Виступаючи за скасування рабства та відміну кріпацтва, найвидатніші уми дев’ятнадцятого століття й не здогадувалися, що і через двісті років людське життя матиме ціну, яка вимірюватиметься умовними одиницями. У сучасному світі торгівля людьми набуває особливо брутального та масового характеру, перетворюючись на справжню  індустріальну пошесть, пише зк.

 

В Україні спалахи цієї злочинної соціальної недуги особливо активні у регіонах, де висока кількість трудових мігрантів: Івано-Франківській, Львівській, Донецькій областях та в Криму.

 

Надвірнянська сутенерка

У Надвірнянському районному суді зараз слухається справа, порушена проти 25-літньої жінки, котра завербувала для вивезення до Польщі п’ятьох дівчат. Одна з них була неповнолітньою, тож злочинниця побоялася відповідальності, ще дві рішуче відмовилися від участі у непевній афері практично перед самим виїздом до Польщі. А от 22-річна та 23-літня мешканки нашої та Тернопільської областей погодилися, зваблені розповідями про казкове закордонне життя. Звинувачена сама певний час працювала жрицею кохання у Варшаві, тож знала там усі «хлібні» місця. Тоді зустріла болгарина, закохалася в нього і вирішила покинути найдревніше ремесло. Оскільки жити хотілося «на рівні», парочка розробила «геніальний» план, згідно з яким на хліб із маслом їм мали заробляти інші. На Україні мати новоявленої «бізнес-вумен» розповідала усім, як добре влаштувалася її донька. Згодом до вербувань підключалася і сама фігурантка. Потрібно було знайти небагату дівчину (а потерпілі здебільшого із неблагополучних сімей) та переконати її виїхати за кордон. Болгарин робив довірливій запрошення на роботу до Польщі, відкривав у консульстві в Львові  візу та оплачував квитки до Варшави.


У польській столиці дівчат зустрічали, купували їм на базарі «спецодяг» – і ось уже наші заробітчанки на варшавській окружній дорозі обдаровували своєю прихильністю – звісно ж, не безкоштовно – усіх бажаючих. Робочий день – від світанку до сутінок із годиною обідньої перерви десь під деревами. У дівчат забрали усі документи, обмежували їх у спілкуванні та телефонних дзвінках. Усі спроби повернутися на Батьківщину – а нещасні полонянки з цією метою навіть билися головою об дерево, аби інсценувати побиття клієнтом – ні до чого не призвели. У такому режимі нон-стоп одна із дівчат працювала близько двох тижнів, а друга – більше місяця. За цей час «рабовласники» поклали до кишені не одну тисячу євро. Нарешті котрійсь із бранок пощастило додзвонитися до родичів. Налякавшись, що матиме клопіт, надвірнянська «бізнес-вумен» та її болгарський коханець відпустили спочатку одну повію, а згодом – й іншу.


Усе б на цьому й закінчилося, якби злочинці вкрай не знахабніли та трималися б подалі від своїх жертв. Але ж ні. Повернувшись в Україну, колишня рабовласниця вирішила востаннє нажитися на нещасних дівчатах. Вона звернулася до обох з вимогою повернути кошти, витрачені на їхні документи, одяг та проживання у Польщі. Цього вже потерпілі пробачити не змогли, а тому одразу ж звернулися за допомогою до правоохоронців. Завдяки вдалій оперативній комбінації злочинницю було затримано. Її матір знаходиться під підпискою про невиїзд, адже і вона зіграла у зламаних долях потерпілих свою роль.   



Сина – в оренду  для жебракування


Майже три тижні із потерпілими працювали психологи та медики одного із київських медико-реабілітаційних центрів Міжнародної організації з міграції. Одна із дівчат завагітніла від невідомого клієнта і вже народила малюка.
«Рабовласниця» нині на лаві підсудних, їй загрожує від 5 до 12 років. З яким серцем вона буде дивитися в очі власному синові, якому зараз лише шість? Через материну жадібність та підлість хлопчик втратив найголовніше – сім’ю. Болгарин знаходиться у міжнародному розшуку. Його затримання, впевнені правоохоронці, лише справа часу.
Ще підприємливішою, аніж надвірнянська «бізнес-вумен», виявилася молода мати з Коломийщини. Жінка за 20 тисяч гривень здала в оренду для жебракування… свого трилітнього сина. Її затримали, коли «мадонна» із малюком на колінах вправно перелічувала мічені купюри. При цьому з її очей не скотилося ані сльозинки.


Оптом всього за 30 тисяч гривень вирішив продати на жебри до Одеси двох безногих інвалідів та хворого на дитячий церебральний параліч молодика 25-літній «підприємець» ромської національності із Закарпаття. Він підібрав цих обділених долею людей на Львівському вокзалі. Каліки стали для чолов'яги джерелом непоганого прибутку. Він курсував Львівською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями та розставляв своїх підопічних у велелюдних місцях: поблизу ринків, у переходах, біля церков. У день кожен приносив «бізнесмену» до шести сотень гривень чистими. Звичайно, були певні витрати на оплату помешкання, одяг, харчування та горілку для жебраків, однак ці кошти поверталися спритнику сторицею. Цікаво, що усі інваліди із величезною подякою та повагою відзивалися про свого «доброчинця» і до останньої миті не вірили, що їх продано до Одеси. Тепер чолов'яга очікує на справедливе покарання.

 

Щоб не потрапити  в рабство


Іноді люди, загнані злочинцями у боргову кабалу, здатні на найнеймовірніші вчинки, стверджують правоохоронці. Приміром, позаторік двоє юнаків із Надвірнянщини продали власні нирки за 10 та 11 тисяч євро кожну. Операцію з видалення органів провели в Азербайджані.


Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління УМВС в Івано-Франківській області Юрій Винник радить: аби не стати жертвою торгівців людьми, ще перед виїздом з України зберіть якомога більше інформації про вид діяльності фірми, котра вас працевлаштовує. Зробити це можна через Інтернет або звернувшись за телефонами центрів консультування мігрантів при Міжнародній організації з міграції в Україні. Якщо ж ви – потерпілий, не соромтеся звертатися до правоохоронців. В Івано-Франківську за адресою: вул. Лепкого, 28 розташований відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС в області. Саме там розслідують ці надзвичайно заплутані справи та притягають до кримінальної відповідальності злочинців, котрі у гонитві за надприбутками втратили право називатися людьми. А ще – забули, що зло завжди й за будь-яких умов неодмінно буде покаране.


 

ДО ТЕМИ:
Щороку у світі близько 4 мільйонів осіб переправляються через кордони держав для використання в підневільній праці. У сучасну работоргівлю втягуються навіть держави, які уникнули рабовласницького періоду у своїй історії. Якщо протягом ХIX століття з Азії і Африки було вивезено 12 мільйонів рабів, то впродовж останніх тридцяти років ХХ сторіччя лише азіатських дівчат та жінок до Європи було переправлено 13 мільйонів. Експерти Організації Об’єднаних Націй вважають, що цей бізнес за рівнем прибутковості посідає третє місце після торгівлі наркотиками та зброєю.


 Для комерційної сексуальної експлуатації і примусової праці з України вивозять чоловіків, жінок та дітей. Українські секс-рабині користуються попитом у Росії, Туреччині, Чехії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Польщі, Італії, Ізраїлі, Німеччині, Болгарії та Греції. Чоловіки за копійки, а то й зовсім безкоштовно, гнуть спини на виробництвах, будовах та сільськогосподарських роботах у Росії, Чехії та Польщі.


Найогидніше у ницому рабовласницькому бізнесі – продаж дітей. Сучасні українські малюки та підлітки надзвичайно приваблюють іноземних педофілів, продюсерів порнофільмів, сутенерів. Здебільшого це так звані «діти вулиці», яких в Україні, за різними даними, від 100 до 200 тисяч.

 

Для нашої країни проблема торгівлі дітьми, фактично, розпочалася з масового незаконного усиновлення українських дітей іноземними громадянами. Як було встановлено спеціальною слідчою комісією Верховної Ради України, ці дії мали характер завуальованої торгівлі неповнолітніми. Проблема полягає в тому, що виявлення та розслідування таких злочинів – практично неможливе. Транснаціональна злочинність виробила добре відпрацьований механізм здійснення торгівлі людьми, при якому прослідкувати рух «живого товару» надзвичайно важко.


26.01.2012 Ольга Герасимко 2217 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1223
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1339
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1199
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3325
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2141
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3312

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

835

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1167

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1245

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2538
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

395
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6142
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6157
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

497
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

755
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1589
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1806
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16527
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

860
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1528
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1792
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2790