Куди йдуть гроші платників податків на Івано-Франківщині: перевірки та корупція

В Івано-Франківській області діє Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби), яке здійснює фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів та ресурсів. 

Це питання безпосередньо стосується й теми корупції — зокрема, чи розкрадають кошти на державних тендерах.

Фіртка звернулася з офіційним запитом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області. У вересні 2025 року начальник Богдан Грицак надав детальний документ на шістьох сторінках, де описано ключові аспекти роботи органу: від державних фінансових аудитів до виявлення порушень у використанні бюджетних коштів.

Тож, як справи з перевіркою, куди йдуть бюджетні кошти, в Івано-Франківській області?

Ось конкретика з відповіді:

  • Головні завдання органу — контроль за використанням державних ресурсів, активів, бюджетних коштів.
  • Контроль включає державний фінансовий аудит, інспектування, перевірки закупівель та моніторинг, з фокусом на законне та ефективне використання коштів, правильність обліку та звітності.
  • Управлінням
  • за 2022 рік проведено 7 державних фінансових аудитів (6 — діяльності суб'єктів господарювання, 1 — виконання бюджетних програм),
  • за 2023 рік — 5 (2 — суб'єкти, 3 — місцеві бюджети),
  • за 2024 рік — 6 (3 — суб'єкти, 1 — бюджетні програми, 2 — місцеві бюджети),
  • за вісім місяців 2025 року — 3 (1 — бюджетні програми, 2 — місцеві бюджети).
  • Найпоширеніші порушення — неефективні управлінські дії чи ризикові операції, що призводять до упущених вигод, неотриманих доходів, непродуктивних витрат, а також порушення законодавства з втратами ресурсів (недоотримані кошти, незаконні витрати).
  • Щодо корупції: орган не визначає та не розслідує корупційні правопорушення, не веде окремого обліку за ознаками корупції.
  • Установлення афілійованості учасників з посадовцями чи родинами – не компетенція Держаудитслужби, не предмет перевірок.
  • Протягом 2022-2025 років не проводилися аудити у сфері туризму чи культури.
  • Щодо перевірок тендерів на дороги чи туризм, відповісти не можемо, бо треба уточнити: про конкретно які об'єкти питаєте?
  • Держаудитслужба не уповноважена протидіяти корупції (це НАЗК, НАБУ, САП за Законом "Про запобігання корупції").
  • Якщо виявлено ознаки криміналу, передають матеріали правоохоронцям.
  • За 2024-8 місяців 2025 року передано 56 матеріалів (2 — з аудитів): МВС — 44, СБУ — 9, прокуратура — 3.
  • Гуманітарні фонди (справи про розкрадання гуманітарки для ЗСУ, військових) не підконтрольні, тож заходи щодо них неможливі,
  • У 2024-2025 не перевіряли бюджетні кошти на підтримку ВПО.
  • Під час перевірок аналізують дотримання законодавства про закупівлі (процедури, договори, виконання) для запобігання порушенням.
  • За результатами аудитів 2024 року: повернуто 47,45 тис. грн, упереджено втрат від неефективних дій — 327,116 млн грн; січні–серпні 2025 — 351,47 тис. грн повернуто, 1,888 млн грн упереджено.
  • Ціни в договорах — вільні, за домовленістю сторін, регулюються лише державою; аналіз на "ринкову" чи "середньоринкову" ціну, порівняння – не компетенція органу.

 

Фрагменти відповіді від аудиторів

Хочемо подякувати за розгорнуту відповідь начальнику Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області Богдану Грицаку.

Проте виникають питання, особливо щодо тези про те, що ціни в державних договорах – це не справа аудиторів: захотіли такі, перевіряти не будемо.


Дивовижна сліпота до завищених цін: чому аудитори не торкаються ринку?

Експерти з громадських організацій, які роками відстежують тендери на ProZorro, не приховують обурення такою позицією аудиторів. За даними аналітиків платформи DoZorro, головний контролюючий орган у сфері публічних закупівель — Держаудитслужба — "взагалі не має повноважень перевіряти, чи відповідають ціни на матеріали ринковим".

Це створює ідеальні умови для "своїх" компаній, афілійованих з посадовцями, пропонувати завищені пропозиції, знаючи, що аудит обмежиться перевіркою формальних процедур, а не суті — чи не переплачуємо ми за кожен квадратний метр асфальту чи туристичний стенд.

Юристи наголошують: Закон "Про публічні закупівлі" фокусується на конкурентності та прозорості, але без аналізу ринкових цін це лише ілюзія контролю. Корупція тут процвітає, бо завищення — це не "порушення процедури", а "ефективне використання" за версією аудиторів.

Але чи справді законодавець так обмежив аудиторів?

Ось де починається інтрига: юридичний аналіз на сайті Радника з питань публічних закупівель прямо суперечить цій "сліпоті", що на аудиторів "не покладено обов'язку".

На думку експертів, аудитори не тільки мають право, але й зобов'язані перевіряти обґрунтованість цін у складі проєктно-кошторисної документації, оскільки це є частиною основних завдань органу державного фінансового контролю (ДВФК), визначених частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Зокрема, до цих завдань входить контроль за ефективним використанням коштів і майна, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, а також за дотриманням законодавства про закупівлі.

Експерт акцентує, що перевірка обґрунтованості цін є прямою функцією ДВФК, яка полягає в контролі за цільовим та ефективним використанням коштів державних і місцевих бюджетів.

Нарешті, експерти наголошують, що аудитори повинні активно шукати докази завищення цін, оскільки це не лише право, але й моральний та професійний обов'язок.

До речі, мова йде не тільки про завищені ціни, але й про занижені – їх також потрібно перевіряти. Занижена ціна не є нормою і може свідчити про відсутність поставки, менший обсяг чи гіршу якість товару, або компенсаторні схеми з завищеними цінами в інших угодах.

Така суперечність між офіційною відповіддю аудиторів і юридичним розбором – як червоний прапор для реформ. Це системна прогалина, де контроль на папері, а на практиці — вибірковість.

В Івано-Франківській області, де тендери на ті ж дороги й туризм — це мільярди на відновлення, відсутність перевірки цін може означати, що "свої" компанії з націнкою святкують, а платники податків розраховуються за ями.


Невже аудит в Івано-Франківській області здебільшого формальний?

На Прикарпатті щорічно виділяють на дороги сотні мільйонів. Причому тендери на утримання мають великий корупційний ризик, тому що тут можна написати будь-яку звітність: там "утримували", і там також. І доведи потім, що "утримували" насправді. Тобто конкретики мало, а простору для фантазії в звітності багато.

Невже аудитори дійсно не повинні їх перевірити: що там у кошторисі, чи є якісь сумнівні сторони договору?

Здається, повинні. Але на практиці чи не є це формальністю, за якою нічого не стоїть?

Розглянемо тендер на утримання доріг з пропозицією в 236 650 000 гривень, який було оголошено в 2025 році.

Аудитори помітили, що в тендерних документах бракує будь-яких роз'яснень, чому на ці дороги передбачено настільки значну суму. Вони запитали: де обґрунтування витрат?

 

Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області відреагувала – і уявіть собі, як: вони пояснили, що просто отримали такий бюджет, отже, треба його реалізувати.

Згодом додали, що кошторис склали на основі дефектного акта. Але чи відображає він справжню ситуацію, тобто реальну необхідність ремонту? І що там в кошторисі, чи відповідає він ринковим цінам? Аудитори цим уже не цікавилися.

А далі вони надіслали офіційний лист про виявлені порушення в тендері Служби відновлення, що відсутні відомості про технічні, якісні та кількісні характеристики об'єкта закупівлі. Закон вимагає детального опису товарів, робіт чи послуг, але, за словами аудиторів, цього не зробили в конкурсі на ті "скромні" 236 мільйонів гривень.

Та замість вимоги виправити недолік, аудитори обмежилися проханням уникати таких помилок надалі.

У відповідь Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області повідомила, що вже "попередила" своїх працівників, які готують тендери, і скерувала їх на семінар "Ціноутворення та закупівлі в будівництві: сучасна практика".

 

 

У підсумку: порушення визнали "виправленими", тож можете "утримувати" дороги.

Можна було б списати це на поодинокий інцидент, але виявилося, що і в наступних випадках аудит нібито відбувається через команду "копіювати-вставити". Паралельно з'явився ще один тендер на утримання доріг з очікуваною вартістю 235 млн грн.

І ось — те ж сама листування з аудиторами: той самий текст, ідентичні порушення, шаблонний наказ від Держаудитслужби, та й відповідь замовника така ж: ми відправили працівників на семінар "Ціноутворення та закупівлі в будівництві: сучасна практика".

Якщо проаналізувати судові справи щодо розкрадання на тендерах, то виявиться, що… завищення цін перевіряють слідчі та прокурори. Або ж громадські організації. А Держаудитслужба якщо і фігурує, як третя сторона, яка формально "підтримує позов".

А невже в повноваження прокурорів входить перевірка завищення цін, а ось в повноваження органу державного фінансового контролю, яким є Держаудитслужба, на який покладено функцію здійснювати фінансовий аудит та слідкувати за використанням бюджетних коштів, не входить?

Адже в прокуратурі також могли б послатися на статтю 632 Цивільного кодексу України, мовляв, ну вирішили за бюджетні кошти замовити щось за мільйон, що насправді коштує 100 тисяч, — це ж дозволено ЦК, ну і нехай. Абсурд? Здається, абсурд.

Тому таке самовідсторонення аудиторів від перевірки цін на закупівлях виглядає дуже дивно.

У будь-якому випадку питання відкрите та дискусійне.

У підсумку, офіційна відповідь Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, надана начальником Богданом Грицаком, заслуговує подяки: цей детальний документ розкриває аспекти роботи органу, від аудитів до порушень, демонструючи прозорість і професійність, що зміцнює довіру.

Але потрібен відкритий діалог — через семінари чи обговорення, який усуне суперечності щодо перевірки цін у тендерах і посилить контроль, аби бюджет працював на громаду.

Окремо треба усунути прогалини в законодавстві й чіткіше прописати, яку конкретно роботу повинна виконувати Держаудитслужба, а яка — поза її компетенції.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Від токсичних викидів до засмічених земель — що фіксує Держекоінспекція в області у 2022-2025 роках


14.10.2025 Павло Мінка 6973 1
Коментарі (1)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

1395
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1092
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1394 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2275
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3710
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2699

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

729

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2468

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

918

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1369
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2466
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2534
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3126
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19907
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1438
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21437
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9247 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

782
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1412
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1219
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1593
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2304