Навіщо НБУ увімкнув «друкарський верстат» та чому це не може тривати вічно?

Війна – це великий виклик для країни, зокрема і для економіки та державних фінансів. Багато підприємств призупинили свою роботу, деякі повністю зруйновані. Виникли логістичні проблеми: не працюють порти, відсутнє повітряне сполучення тощо.

Через нижчі показники роботи підприємств скоротилися й податкові та митні надходження до державного бюджету, пише Фіртка.

Додаткова причина зменшення доходів бюджету – послаблення деяких податків та мит з початком війни для того, щоб дати змогу бізнесу оговтатися від шоку.

Водночас видатки держави в умовах війни навпаки зросли, враховуючи суттєве збільшення оборонних, гуманітарних та соціальних потреб.

Надходження скоротилися, видатки підвищилися – маємо збільшення дірки у бюджеті, яку необхідно перекривати.

Як це можна було зробити на початку війни?

Є кілька природних шляхів фінансування цієї дірки бюджету:

  • Залучення міжнародної допомоги. У перші ж дні війни світ підтримав Україну, і держави та міжнародні організації анонсували значні обсяги фінансової допомоги. Водночас виділення цього фінансування потрібен час, враховуючи процедури виділення коштів у офіційних установах. На початку Україна не мала цього часу.
  • Залучення держави на зовнішніх ринках. В умовах війни зовнішній ринок боргових залучень лишається закритим для України, зважаючи на значні ризики для інвесторів.
  • Залучення держави на внутрішньому ринку. На початку березня 2022 року Міністерство фінансів почало продавати військові державні облігації. Це цінні папери держави, які можуть придбати як банки, так і громадяни та бізнес, а з часом повернути назад надані державі кошти з відсотками. Кошти від продажу військових облігацій йдуть для покриття дефіциту бюджету.

На початку війни українці підтримали цю ініціативу, але отриманого фінансування було недостатньо для забезпечення всіх критичних видатків держави. 

З огляду на це Національний банк у березні долучився до фінансування бюджету – НБУ почав купувати військові облігації держави, "друкуючи" для цього гривню. Враховуючи наслідки колапсу у секторі державних фінансів, це рішення було фактично безальтернативним.

До війни Національний банк накопичив значний запас міцності у вигляді міжнародних резервів – це запас коштів держави, який зберігається у валюті, цінних паперах та золоті. Станом на 1 лютого вони перевищували 29 млрд дол. США. Значні обсяги отриманої державою гривні від НБУ йшли в економіку і поверталися на валютний ринок. НБУ викуповував цю гривню коштом валюти з резервів, і це допомагало мінімізувати негативні наслідки від фінансування ним дефіциту бюджету.

Водночас незакриті потреби держави поступово збільшуються. Якщо на початку березня Національний банк придбав військових облігацій на 20 млрд грн та по 50 млрд грн – у квітні та у травні, то у червні обсяги зросли до 105 млрд грн (загальна сума за весь період становить 225 млрд грн). Це призводило до стрімкішого зменшення міжнародних резервів, які також зараз дають змогу НБУ фіксувати курс гривні до долара США. З кожним новим витком "друку грошей" тиск на резерви посилюється. Саме тому необхідно відмовлятися від фінансування дефіциту бюджету Національним банком та шукати інші шляхи закриття потреб держави. 

Друк коштів для покриття дефіциту бюджету – це рішення, яке дало змогу виграти час та швидко закрити необхідні потреби сектору державних фінансів. Утім, це не вирішує проблеми економіки та держбюджету. Ба більше, подальше зростання обсягів фінансування бюджету НБУ може мати кризові наслідки. Розглянемо їх детальніше:

  • Збільшення друку коштів прискорюватиме процес вичерпання міжнародних резервів. Якщо в НБУ вичерпаються резерви, то він не зможе фіксувати курс і перехід до плаваючого курсоутворення (яке діяло до війни та за якого курс визначає вже не НБУ, а ринок) відбуватиметься хаотично. Оскільки НБУ не матиме змогу згладжувати коливання на валютному ринку коштом резервів, це може супроводжуватися значною девальвацією.
  • Наслідком суттєвої девальвації гривні може стати вихід інфляції з-під контролю. Висока інфляція загрожує швидко знецінити доходи та заощадження українців. Від цього страждають насамперед пенсіонери та українці, які отримують фіксовані зарплати. Це поглиблюватиме бідність.

Отже, регулярний друк грошей для фінансування потреб держбюджету – не вихід, адже це може призвести до зменшення міжнародних резервів НБУ, зниження курсу гривні та прискорення інфляції. НБУ наголошує, що вже сьогодні уряд має вживати заходів для того, щоб мінімізувати друк грошей для фінансування бюджету.

Що саме необхідно зробити?

Потрібно проаналізувати видатки бюджету та скоротити некритичні. Також важливо збільшити доходи бюджету. Враховуючи, що бізнесу потрібно відновлюватися про збільшення податкового навантаження на нього не йдеться. Необхідно підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту. Це дасть змогу обмежити некритичне витрачання ресурсів.

Другим важливим напрямом є активізація запозичень уряду на внутрішньому борговому ринку. Це уряд робить, продаючи військові облігації банкам, бізнесу та громадянам. Якщо в перші місяці попит на цей інструмент був значним, то зараз він сильно впав. Річ у тім, що громадяни та бізнес здолали перший шок війни та поступово повертаються до економічної логіки ухвалення рішень: коли бізнес намагається максимізувати прибуток, а населення – зберегти заощадження. В умовах, коли максимальна річна дохідність за військовими облігаціями становить 11,5%, а прогнозована інфляція за підсумками 2022 року перевищує 20%, українці не поспішають вкладати свої гроші в цей інструмент. Тому для того, щоб активізувати внутрішні боргові залучення Міністерству фінансів важливо підвищити дохідність за військовими облігаціями, тобто обіцяну вкладникам винагороду за утримання цих цінних паперів.

Таке рішення одразу вирішить дві проблеми:

  • Громадяни та бізнес отримають реальний інструмент для захисту своїх гривневих доходів від інфляції;
  • Уряд зможе залучити більше грошей на ринку для покриття дефіциту бюджету, а це означає, що обсяги фінансування з боку Національного банку можна буде мінімізувати без ризиків настання колапсу в державних фінансах.

Ще одним важливим напрямом роботи є докладання максимуму дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги. Національний банк спільно з урядом не припиняють роботу в цьому напрямі з першого дня війни.

Ми вже отримали безпрецедентні обсяги офіційного фінансування, проте вони неспівставні з обсягами втрат, які під час війни щодня несе Україна.

За оцінками Національного банку, вжиття всіх цих заходів дасть змогу знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та вичерпання міжнародних резервів.

Усе це дасть змогу зберегти контроль над фінансовою системою та економікою у складні воєнні часи, а також сприятиме швидшому відновленню економіки після Перемоги.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Шмигаль: Уряд доручив «Нафтогазу» забезпечити у газосховищах щонайменше 19 млрд кубометрів газу на початок опалювального сезону

В Україні створили штаб для підготовки до опалювального сезону


08.07.2022 6260
Коментарі ()

03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1781
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2867
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2357 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5074
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2908
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

3099

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

182

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

379

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

869
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10701
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5090
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16241
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

272
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22398
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

724
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

901
02.07.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

718
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

762
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

865
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1142
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1407