Роман Григорів: Porto Franko - це унікальний фестиваль світового рівня

Відомий композитор, мультиінструменталіст, один з ідеологів формації Nova Opera Роман Григорів розповів про гастролі у США (з оперою IYOV), ГОГОЛЬFEST у Маріуполі, виставу "Гамлет" у підвалі та нову "авіаційну" концепцію цьогорічного фестивалю Porto Franko.

Останнім часом імена Романа Григоріва та Іллі Разумейка постійно з'являються в інформаційному творчому просторі. Майже кожна їхня нова робота привертає увагу і фахівців, і широкого кола поціновувачів сучасного мистецтва. Адже формація Nova Opera, на думку її ідеологів, — це свідомий вихід за межі усталених творчих стереотипів, це творче "порушення" попередніх правил гри на музичному полі. Опера-реквієм IYOV, опера-цирк "Вавилон", неоопера-жах "Гамлет" — ці та інші проекти є важливою й актуальною сторінкою нашого теперішнього бурхливого творчого часу. Роман Григорів, до того ж, опікується популярним фестивалем Porto Franko у статусі його президента. 

— Пане Романе, якщо згадати період утвердження формації Nova Opera, то який етап ця "історія" переживає в Україні саме сьогодні?

— Насправді цей формат бурхливо розвивається. Незважаючи на його фінансову складність. Завжди, коли говоримо про оперу, то пам'ятаємо про весь той значний історичний бекграунд. А наша формація саме і є прикладом умовної культурної "децентралізації", адже все робимо, фактично, без державної підтримки. 

Нас підтримує тільки Національна спілка композиторів України. Дякуючи Ганні Гаврилець та Ігорю Щербакову, нам надають приміщення і можливість працювати над своїми операми. Національна спілка композиторів — фактично, чи не єдине наше місце сили у столиці. 

Втім, долаємо різні труднощі, намагаємося бути флагманами на цьому напрямі. 

Безумовно, українська опера — існує. Є опери Щетинського, Цепколенко, Луньова, Загайкевич. Українська опера загалом і розвивається в такому напрямі. А ось у формації Nova Opera — інший бекграунд. Є колектив, досить стабільна репутація. І, фактично, всі наші твори й подорожі — це результат спільної плідної творчої праці. І не тільки творчої, а ще й менеджерської.

Роман Григорив_2
 

— До речі, а яких відомих митців вам хотілося б залучити до чергових проектів у рамках формації Nova Operа, аби надалі розвивати й популяризувати цей напрям? 

— Якщо чесно, дуже мріємо залучити до наших перформансів Марину Абрамович. Мріємо зробити щось спільне. Так, вона суперзірка, вона — один з основоположників перформансу в його чистому вигляді. І, до речі, Ілля Разумейко зустрічався з пані Мариною у Відні. Вона тоді зацікавилася нашими пропозиціями, але насправді спільна подальша праця — це питання часу. 

Що ще хочу зазначити про Nova Opera? Незважаючи на те, що ми працюємо без стабільної державної підтримки, в нас є результат — шість опер, чотири з яких активно "подорожують" світом. 

Можливо, найуспішнішою, у плані гастрольного та фестивального руху, лишається опера IYOV. Чому? Бо потребує менших технічних зусиль, на відміну від, скажімо, проекту "Вавилон", у якому задіяно дуже багато людей та техніки, або неоопери-жаху "Гамлет" в Івано-Франківську.

— У чому, на ваш погляд, особливість "Гамлета", якому вже майже рік, а про нього постійно говорять, він цікавить не тільки українських, а й європейських критиків?

— Це унікальний творчий продукт. Можливо, унікальність досягається й за рахунок того, що дія відбувається безпосередньо в підвалі театру. Цю оперу-жах нам вдалося показати на Шекспірівському фестивалі у Гданську. І, уявіть, фактично, довелося перетворювати головну сцену Гданського театру на український підвал. Однак намагалися відтворити справжню атмосферу жахів, як це є на оригінальній локації. 

Насправді це дуже складна вистава. Там задіяні надзвичайно затребувані українські актори з різних міст — Ірма Вітовська, Дмитро Рибалевський, Настя Блажчук, Юрій Хвостенко. А ще й Nova Opera! 

Не все було легко під час роботи, так само не все легко і в процесі прокату вистави. Адже в кожного митця свої графіки. Однак та чи інакше ми — разом, і "Гамлет" надалі живе у підвалі Франківського драмтеатру. 

— Скільки часу знадобилося для роботи над музикою до "Гамлета"? Адже трагедія Шекспіра — надзвичайна відповідальність для кожного митця. 

— На музику було "виділено" 3—4 місяці. Але останній місяць ми, фактично, жили в театрі. Постійно спілкувалися з режисером Ростиславом Держипільським, акторами, хотіли, щоб це справді була "неоопера". Насправді все, що відбувалося довкола репетицій, — окремий бекграунд! 

До речі, недавно на фестиваль "Карпатський простір" в Івано-Франківську завітав всесвітньо відомий шекспірознавець Майкл Добсон. Він сидів на "Гамлеті" з блокнотом у першому ряду, але не знав, що робити, — фіксувати свої враження щодо режисерської концепції чи просто насолоджуватися дійством. Мені він видався навіть шокованим від того, наскільки радикально в цій виставі були представлені шекспірівські образи, а драматургічна лінія стала певним відображенням реалій України. 

— Чи вся музика, яку ви спільно з Іллею Разумейком створили, увійшла до вистави? 

— Звісно, за бортом лишаються певні напрацювання. Це як матеріали під час будівництва хати, — дещо завжди в запасі. Але, можливо, це й добре, бо багато зайвого відтинаємо. Водночас постійно працюємо з чимось новим. Наприклад, у "Гамлеті" почали роботу з електронікою, і Ілля Разумейко створив багато унікальних "індивідуальних" звуків. 

Взагалі, феномен франківського "Гамлета" в тому, що для України це нетиповий проект. Яку мету ставив режисер? Йому потрібна Ірма — він і запросив її в "Гамлет". Йому потрібна була Nova Opera — він і запросив у цей проект наш колектив. І ось тепер уявіть, скільки цей режисер пройшов випробувань, аби всіх об'єднати — й реалізувати проект. Ростислав запросив нас усіх у свій театральний підвал і сказав, мовляв, саме тут і житиме "Гамлет"! А вже далі кожен із нас — музикантів, акторів — справді починав своє життя у новому просторі по-новому. 

Роман Григорив_4
 

 — Чому досі цього "Гамлета" ви так і не презентували у столиці? 

— Поки що не знайшовся той бажаний київський "підвал", котрий зміг би прийняти нашу виставу. Від локації залежить дуже багато. Має бути не просто майданчик, а повне занурення. 

— Якщо продовжувати тему вашої співпраці з театральними режисерами, такими як Влад Троїцький, Ростислав Держипільський, то що вирізняє саме цих митців у роботі з музичним матеріалом?

— Їх вирізняє різна театральна естетика. У кожного — своє бачення і свій смак, особлива природа відчуття музики. Влад Троїцький, наприклад, взагалі мислить як музикант. Із ним дуже легко працювати, бо в нього є колосальний досвід саме в музичній театральній сфері. У Держипільського зовсім інше — він завжди надзвичайно одухотворений. Коли він "заряджений" на певний твір, то йому абсолютно віриш, точно знаєш, "що" цьому режисерові треба. У кожного з них колосальна режисерська воля. Троїцький і Держипільський — це, взагалі, флагмани сучасного українського театру. 

— Недавно ви гастролювали у США з проектами IYOV та "Літургія". Як сприйняли за океаном нашу нову музику? 

— Міжнародний фестиваль сучасної опери Prototype, — можливо, єдиний фестиваль сучасної опери, на якому показують прем'єри найсвіжіших, найсучасніших опер світу. І Україна цьогоріч уперше була представлена як країна, що презентує модернову оперу. Нас запросила туди ще два роки тому Бет Моррісон — це кураторка й одна з директорів фестивалю. 

Цьогоріч на фестивалі в нас було п'ять вистав і дві меси, одну з яких зіграли в українській церкві у Стемфорді на базі Стемфордської духовної семінарії. 

На основі нашої музики з різних опер зробили мікс і, фактично, створили нову оперу, яку назвали "Літургія". 

У Брукліні грали також в одній із найдавніших церков, де є орган. У підсумку, вийшов майже двогодинний літургічний перформанс. 

Ця подія стала для Nova Opera надзвичайно важливою мистецькою резиденцією.

Серед глядачів, до речі, були афроамериканці. Вони захоплено слухали й реагували. Було приємно, що, незалежно від континенту, українське мистецтво знаходить відгук. 

А вже у вересні нас запросили на New York Fashion Week. Уявіть, доволі випадково дизайнерка потрапила на нашу оперу. І тепер ми ведемо переговори, щоб зіграти там IYOV.

Безумовно, це духовна тематика, яка, на перший погляд, мало поєднується з прет-а-порте. Але Америка — країна креативу, і цілком можливо, що це і буде креативним рішенням. Бачили колекцію цієї дизайнерки, чимось нагадує костюми з IYOV.

У статусі хедлайнерів нас запросили також на один із найцікавіших оперних фестивалів у серці Європи — Роттердамські оперні дні. Сучасна українська опера звучить одразу на двох найбільш репрезентативних та сучасних концертних майданчиках Роттердама — в новому залі театру Nieuwe Luxor Theater та у великому урбаністичному залі Rotterdamse Schouwburg Grote Zaal. 

Роман Григорив_1
 

— Ваші проекти були також у рамках ГОГОЛЬFEST у Маріуполі. Як пройшли виступи на Сході України? Чи сприйняли їх маріупольці? 

— Оперу IYOV поставили 1 травня. Прийом виявився чудовим. Нас вразило місто і палац "Металургів", зокрема. Маріуполь — для нас особливе місто. Адже це, вважайте, прифронтова зона. А далі Харкова (на Сході) ми не виступали. Тому важливо було зіграти саме в цьому місті оперу-реквієм IYOV, яка народжувалася свого часу в момент припинення вогню. Якщо згадувати точно, то це був вересень 2015 року, коли два тижні тривало затишшя. І якимось чином ми тоді долучилися до цього стану духовно. Підсвідомо створювали оперу з думкою, що саме тепер відбувається в Україні. Це дуже впливало. Хоча спочатку були плани створити "Енеїду" за Котляревським. 

Якщо про Маріуполь... То я побачив чудове місто з привітними людьми, з хорошою логістикою. Можливо, Влад Троїцький вирішить провести наступний ГОГОЛЬFEST знову в Маріуполі? 

— Через місяць стартує Міжнародний фестиваль Porto Franko, де у вас статус президента. Чим дивувати шанувальників сучасного мистецтва, якщо сьогодні фестивальна конкуренція доволі гостра? 

— Porto Franko — нетривіальний щодо свого контенту. Цей форум, швидше, наближений до кураторського фестивалю. Куратори серйозно враховують особливості концепції. Наприклад, торік концепт передбачав морську тематику. Фестивальний сюжет ніби прив'язувався до есею Тараса Прохаська "Порт Франківськ". З усього міста ми ніби зробили "пляж". 

А цьогоріч в основі концепції — повітряна тематика. Все, що пов'язане з повітрям, із повітряним простором і навіть транспортом. Тому і об'єднаю два "мистецтва" — авіаційне та музичне. 

У зв'язку з цим народився унікальний авторський напрям — аерофонія. Це передбачає багато акцій — музичних, перформативних, театральних. Але на загал усе заточене під нову футуристичну оперу AEROPHONIA, яка буде, власне, головною подією фестивалю 14 червня. 

Уявіть, саме така опера в рамках Porto Franko поєднує "голос" двигуна літака АН-2 з голосами артистів Nova Opera. Автори — Роман Григорів, Ілля Разумейко, режисура — Ростислав Держипільський. По суті, ми є і оргкомітет фестивалю. 

Відкриватиметься Porto Franko з участю Юрка Іздрика, там звучатимуть "голоси" диспетчерів аеропортів. Передбачається унікальний перформанс всередині літака AН-2, яким і відзначимо #Stockhausen90 — ювілей останнього генія музичного авангарду Карлгайнца Штокгаузена, запросивши на фестиваль артистів, котрі працювали з ним особисто: ударника Laszlo Hudascek та співачку Julia MihЗly.

Роман Григорив_3
 

Серед фестивальних локацій — Франківський драмтеатр, аеропорт, палац Потоцьких (вдруге він стане центром фестивального руху). 

Взагалі, палац Потоцьких ідентифікуємо як "фестиваль у фестивалі". Хочеться залучити туди інвестиції для відбудови і, фактично, реконструкції цієї унікальної історичної споруди. Займаємося також організацією події на стадіоні (вперше Porto Franko задіяв таку далеку від центру локацію). 

Контент майбутнього Porto Franko відповідає "повітряній" тематиці. Наприклад, в Україну завітає "Oh, Magic!" — це балет видатного австрійського хореографа Сімона Маєра з участю чотирьох танцівників, двох роботів та механічного роялю. 

А ще — візуальне мистецтво: наука і лайф-електроніка. Цьогоріч на фестивалі буде поєднання науки і техніки, мистецтва авіаційного з мистецтвом музичним, візуальним, театральним, літературою. 

— Сьогодні багато фестивалів в Україні передбачають саме такий формат. Як, у цьому контексті, виявляти свою художню оригінальність Porto Franko? 

— Porto Franko, у будь-якому разі, є оригінальним проектом. І насправді 2016-го саме ГОГОЛЬFEST  долучився до реінкарнації цього фестивалю у Франківську. Бо перший фестиваль відбувся у 2010-му, потім він проходив 2011-го, але був умовним спецпроектом. 

І ось лише 2016-го року завдяки Владу Троїцькому та команді ГОГОЛЬFEST, фактично, відновили Porto Franko як важливу культурну мега-подію Івано-Франківська. 

Можливо, це й іронічно прозвучить, але саме в нашому місті на один квадратний метр фестивалю дуже-дуже багато митців — Прохасько, Андрухович, Держипільський, Іздрик, Єшкілєв… Я не знаю, де ще в одному місті на одній вулиці, яка в нас називається "Стометрівка", зустрічається стільки творчих талановитих людей. І саме місто під час фестивалю має таку потужну енергетику, яка, напевно, дорівнює кращим літакам. 


До речі. Опера AEROPHONIA — як неофутуристичний перформанс — об'єднує легендарний літак АН-2, артистів формації Nova Opera, поєднує сонорику авіа-турбіни з григоріанським хоралом, монгольськими колисковими та тріп-хоповими ритмами. Людина і машина, земля і повітря, голос та шум, сейсмічні електронні баси та світлове шоу — все це елементи нового проекту. В рамках фестивалю Porto Franko (у театральному блоці) також буде представлено нові вистави Еймунтаса Някрошюса ("Книга Йова"), Оскараса Коршуноваса ("Чайка"), Ростислава Держипільського ("Модільяні"), Малгожати Пашкер-Войцешонек ("Солодка"), Олексія Гнатковського ("На Західному фронті без змін"), Наталії Половинки ("Весілля").

Дзеркало тижня


20.05.2018 6560
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1234
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1353
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1208
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3333
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2150
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3321

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

847

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1176

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1254

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2545
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

408
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6154
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6163
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

509
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

767
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1598
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1815
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16534
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

870
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1537
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1800
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2802