В Івано-Франківському центрі профтехосвіти державної служби зайнятості відбувся кар'єрний день для ветеранів та підприємств швейної галузі західного регіону.
Під час події обговорили, як сучасна легка промисловість може стати платформою для працевлаштування та самореалізації ветеранів.
На заході зібралися представники швейної галузі, роботодавці й особи, які пройшли навчання у рамках проєкту.
Зокрема, про те, як формують нову модель підготовки кадрів, розповіли журналістці Фіртки.
«Ця подія — завершальний захід проєкту «Кузня навичок для ветеранів: навчання, перекваліфікація та підтримка працевлаштування» в Івано-Франківську.
У рамках проєкту навчалося 15 людей за освітньою програмою апсайклінг, тобто реновація й перетворення старого одягу на новий. Це дружини, матері ветеранів, були й рідні загиблих військовослужбовців. Усі — жінки.
Це було короткострокове чотиритижневе навчання для тих, хто має якісь базові знання у цій сфері або й без навичок, та хочуть навчитися шити.
Ці люди отримали сертифікати — державні документи — про освоєння освітньої програми. Частина з них працюють самі, мають власний бізнес, як-от швейну майстерню, інші ж — працевлаштувалися.
Крім цього, є ще навчання, підготовка й перепідготовка за професією швачка, де в результаті отримують документи, що це швачка другого розряду. Це — тримісячне навчання», — вказує директор Івано-Франківського центру профтехосвіти державної служби зайнятості Олег Яцюк.
Наразі в центрі підготовили для навчання швачок 30 робочих місць.
«Половину з них створили наприкінці минулого року коштом державного бюджету, а інші 15 — у 2025 році за підтримки іноземних партнерів.
Це дозволило центру навчати у двох кабінетах паралельно за двома програмами. Після навчання групи з апсайклінгу буде короткострокова група з навчання оздоблення речей, і далі — з виготовлення спідниць.
Тобто до кінця року 30 робочих місць повністю розплановані. Є попит, є роботодавці, які чекають і шукають працівників.
Є три короткострокові освітні програми. Їх ділять на підготовку, якщо людина не мала робітничої професії, або ж перепідготовку, яка коротша», — каже Олег Яцюк.
Звертаються, щоб навчатися, безпосередньо зацікавлені та роботодавці, які скеровують своїх працівників в обласні центри зайнятості.
«До Івано-Франківського центру профтехосвіти направляє людей не тільки наш обласний центр зайнятості.
Подібний попит на навчання є в інших регіонах, в обласних центрах Чернівців, Тернополя, Хмельницького чи Закарпатської області. Але подібного закладу для навчання дорослих у них немає», — зауважує директор.
Подібних центрів профтехосвіти в Україні лише вісім, серед яких є й Івано-Франківський.
«Це, зокрема, у таких обласних центрах, як Одеса, Дніпро, Харків, Суми, Полтава, Рівне, Львів та Івано-Франківськ.
Відповідно можемо працювати з людьми з будь-яких регіонів. Тільки, щоб у них була можливість приїхати для навчання.
Проте на короткострокових щотижневих курсах тут навчаються онлайн люди з цілої України, у тому числі з прифронтових районів», — розповідає Олег Яцюк.
У рамках проєкту в Івано-Франківську навчання було безплатним як для ветеранів, так і членів їхніх родин. Ветерани навчалися за кошти бюджету, а члени їхніх сімей — за кошти донорів.
Загалом навчалось у рамках проєкту 60 осіб.
.jpg)
Про проєкт для ветеранів і бізнес-школу
Як вказує керівниця ГО «Розвиток бізнес-сектору України» Леся Круп'як, проєкт стартував у травні цьогоріч у партнерстві з Державною службою зайнятості й Міністерством ветеранів щодо підтримки ветеранів, членів їхніх родин, зокрема, шляхом організації відповідного навчання в центрах професійно-технічної освіти.
.jpg)
«Це пілотний проєкт, який стартував у травні 2025 року.
Відповідні регіональні заходи для ветеранської спільноти відбувалися й у Львові, Чернівцях, Тернополі, Івано-Франківську та на Закарпатті.
Ветерани мали змогу розповісти про свої проблеми, почути про ті можливості, які сьогодні представлені на державному й регіональному рівнях і певною мірою скористатися цими шансами.
В Івано-Франківському центрі профтехосвіти професію швачки ліцензували нещодавно, близько пів року тому.
Тож для кар'єрного дня в центр запросили роботодавців з західного регіону, щоб зрозуміти, яка ситуація у швейній галузі, які потрібні кадри й навички для роботи», — вказує Леся Круп'як.
Також у рамках проєкту в залучених п'ятьох регіонах навчали людей у різних сферах.
«В Івано-Франківську це була швейна справа, у Львові навчали тестувальників, перукарів і манікюрників. Сфери визначали відносно потреб, заданих ветеранською спільнотою та членами їхніх родин.
До прикладу, у Львові була гарна кооперація з громадською організацією, де жінки військовослужбовців і ветеранів висловили бажання опанувати навички перукаря чи манікюрника, щоби розпочати в майбутньому свою справу.
Самі ветерани та учасники бойових дій проходили навчання зі збирання дронів. Виходили з потреб цільової аудиторії згідно з опитуванням. Згодом сформували освітні програми для проєкту», — розповідає Леся Круп'як.
Окрім освітніх курсів, учасники проєкту могли взяти участь у ще одному напрямку проєкту — навчання в бізнес-школі.
«Люди, які мали своє бачення певної справи, хотіли відкрити свій бізнес, вони мали можливість пройти відповідне навчання.
Це були 11 тренінгових занять, а після того — робота з ментором. Тобто людина, яка вже сформувала свою ідею, могла доопрацювати її з ментором, а саме бізнес-план, бюджетні витрати.
Наразі є вже троє учасників, які подалися на державний грант для відкриття власної справи для ветеранів.
Бізнес-школа налічувала 68 людей. А навчання в Івано-Франківську пройшло 15 осіб, у Львові — 48», — зазначає фахівчиня.
Проєкт, вказують, поєднав діалоговий і промоційний майданчики.
«Тобто ветерани-підприємці, які вже розвинули власний бізнес, презентували свою продукцію, розповідали, як їм вдалось змінити сферу діяльності, скористатися державними програмами чи в цілому спробувати підприємницьку діяльність й досягти успіху», — каже Леся Круп'як.
Як проходило навчання швачок в Івано-Франківському центрі профтехосвіти
На навчання з програми підготовки швачок брали участь охочі знайти роботу чи покращити умови своєї праці.
«Ці люди мають шанс поспілкуватися з роботодавцями, почути вимоги.
Якщо ж їхні навички та знання підходять, то курси дають можливість піти, можливо, на вищу заробітну плату, знайти нову чи кращу роботу в цій сфері», — говорить директор Івано-Франківського центру профтехосвіти Олег Яцюк.
Навчалася швейній справі як молодь близько 20 років, так і кілька людей за 60. За словами Олега Яцюка, навіть люди старшого віку дуже вмотивовані навчатись.
«Особи старшого віку, що цікаво, часто зацікавлені отримати якісні знання та навички.
У нас навчається пані, яка переїхала з Харківської області, взявши з собою три швейні машинки. Їй 67 років. Сюди жінку привозить син. Поки син її чекав, зміг налаштувати кілька швейних машинок, допоміг нам.
Тому зараз направляємо його на стажування, щоб він за освітньою програмою навчав вишивальниць.
Так, людина нібито потрапила в центр випадково, але, як виявилось, чоловік із золотими руками й бажанням вчитися, вміє шити й ремонтувати техніку. Це для нас знахідка.
Оскільки хочемо відкрити освітню програму вишивальниць і мали труднощі з підбором кадрів, тому сподіваємось розв'язати це питання», — зазначає директор.
Наразі в центрі працюють два майстри виробничого навчання. Окрім цього, є викладачі для теорії.
«Максимальна зосередженість на практичне навчання. Виробнича практика, як правило, відбувається вже на підприємствах. У центру є партнери, котрі готові приймати людей, навчати їх з надією, що ті залишаться надалі працювати.
Зараз спостерігаємо дефіцит кадрів у всіх сферах, зокрема й у швейній. Тому роботодавці готові залучати своїх майстрів для занять з виробничого навчання. Не можемо навчати якісно без співпраці з роботодавцями», — каже Олег Яцюк.
Окрім цього, у центрі профтехосвіти є 11 професій, за якими є підготовка та перепідготовка.
«Є також понад 40 освітніх програм. На багатьох з них навчаються ветерани.
Популярною є програма оператора агродрона. Незважаючи, що поки є питання з дозволами на польоти через війну, люди готові проходити навіть мінімальну практику польотів і навчатися», — вказує директор.
Частина людей знаходить і звертається до центру профтехосвіти через соцмережі, інших — скеровують роботодавці, якщо, до прикладу, їхні працівники не мають документів державного зразка про змогу працювати.
«Значну частину людей направляють обласні центри зайнятості. Налагоджена у нас співпраця з Івано-Франківським обласним центром зайнятості.
Навчаємо безробітних, тих, кому видали ваучери на навчання. Надіємось налагодити співпрацю з Чернівецьким центром зайнятості. Очікуємо представників із Закарпатської, Хмельницької, Тернопільської областей», — каже директор.
Ганна Нікіпєлова одна з тих, хто зараз проходить навчання в Івано-Франківському центрі профтехосвіти. Жінка навчається вже четвертий тиждень своєї довгострокової тримісячної програми.
«Вчуся шити. Уже знаю багато: ручні й машинні шви. Це все практично з нуля. З'явилося відчуття, що можу увесь дім перешити, маючи тільки голку з ниткою. Такий тут високий рівень викладання.
Далі пропонують повноцінну роботу. Приходять дуже цікаві підприємці: переважно виробники жіночого одягу, вишиванок. Є впевненість, що матиму роботу до кінця проходження цього курсу», — розповідає Ганна Нікіпєлова.
Жінка потрапила на навчання через центр зайнятості.
«Я мама дитини з інвалідністю, зараз перебуваю на обліку в центрі зайнятості. Таким людям, як я, дуже важко знайти роботу, а роботодавцям важко порозумітися з графіком, який буває в подібних випадках.
Також у мене нема вищої освіти, адже я закінчила тільки школу. Це велика перепона для пошуку гідної роботи.
Мені порадили ці курси й тут я вже отримую більше, ніж очікувала. Усім їх раджу. Приваблює, що тут чисте робоче місце, тепло. У майстерні, як в операційній кімнаті — ніколи не бачила настільки нової техніки чи високого рівня викладання.
Викладачка до кожної з дівчат знаходить свій підхід, за що я їй і вдячна», — каже жінка.
.jpg)
Навчання в майбутньої кравчині триває з 09:30 і до 16:00.
«Дуже давно я мала справу зі швацтвом. Тоді без навчання прийшла в цех, де виготовляли на розкладні ліжка натяжки. Пам'ятаю приблизно як працює швейна машинка. Але те обладнання, яке було 15 років тому, навіть тоді було вже старе», — говорить Ганна Нікіпєлова.
Попит та брак кадрів: думки роботодавців швейної галузі західного регіону
Запрошені на кар'єрний день підприємці західного регіону відзначали проблему нестачі людей. Мовляв, попит на швейну справу в регіоні є, але бракує кадрів.
Так, директор Івано-Франківського підприємства українського товариства глухих Ігор Остяк, тісно співпрацює з центром профтехосвіти, забезпечуючи учасників навчального процесу місцем для виробничої практики.
«На сьогодні учасники освітніх програм центру проходять на підприємстві виробничу практику. Запрошуємо охочих залишатися на роботі.
Це швейне підприємство, яке виконує замовлення. Наразі — це військові замовлення, а до того були замови тільки для іноземних фірм з Італії, Бельгії, Франції, Німеччини.
Шиємо військовий одяг: літні й зимові польові костюми, бронежилети — увесь асортимент для наших бійців. Тому вимоги зараз легші, адже закордонні замовлення мають чіткі обмеження навіть у кількості стібків та рівності швів», — вказує Ігор Остяк.
Керівник зазначає, що заробітна плата на підприємстві залежить від виробітку: одна людина може заробити 20 тисяч гривень, інша — десять.
«Наші основні виклики — відсутність і недостача швачок. Біржа готує кадри, але є питання: для навчання треба сплатити гроші. А грошей фізичні особи не мають. Тому держава повинна забезпечити навчання, а на практиці за договором люди вже заробляють кошти.
Також внутрішньо переміщені особи навчаються безплатно, але після цього їм потрібно надати житло», — каже підприємець.
Колись на підприємстві Ігоря Остяка працювало 300 людей, але, за словами роботодавця, багато працівників виїхало за кордон.
Схожий досвід мають підприємці й з інших областей.
«Наше підприємство виготовляє оббивки на автомобільні сидіння. Працюємо на експорт, відправляємо товар до Румунії, де є наш постійний замовник.
Враховуючи нові проєкти замовника, потребуємо більше працівників: операторів, налагоджувачів швейного обладнання, комірників, встановлювачів фурнітури, контролерів з якості.
У місяць відшиваємо за планом 40-50 тисяч чохлів. Але, знову ж таки, потребуємо більше рук», — вказує підприємиця Анастасія Шкляр з Чернівців.
.jpg)
Водночас начальник з реалізації проєктів Тернопільського обласного центру зайнятості Михайло Шевчук зауважує, що подібні профтехнічні центри готують кваліфікованого працівника для підприємств.
«Переймаємо на таких заходах досвід колег і ділимося своїм. Зокрема, мій відділ займається видачею грантів на створення бізнесу. Швейні підприємства також залучаються в бізнес-проєкти, адже це малий бізнес, де можна отримати від держави співфінансування.
Центри профтехосвіти центрів зайнятості напевно одні з найкращих навчальних закладів в Україні, якщо взяти до уваги матеріально-технічні бази. Тут навчають на будь-яку робітничу професію. І до роботодавця потрапляє вже навчена людина.
Кадрів не вистачає всюди. Якщо десять років тому люди змагалися за вакансію, то зараз навпаки», — говорить Михайло Шевчук.
Так, за словами директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василя Цимбалюка, протягом 2025 року від роботодавців швейної справи було подано 136 вакансій, з них 106 — укомплектували.
«Крім працевлаштування, людей стажували, надавали гранти й мікрогранти. І якщо цьогоріч жителі Прикарпаття отримали 641 грант і мікрогрант, то з них 68 — отримали швачки для розвитку чи початку своєї справи. З цих 68 осіб, п'ятеро — учасники бойових дій.
Служба зайнятості області тісно співпрацює з центром профтехосвіти у сфері навчання, стажування.
Цьогоріч найбільші виклики для центру зайнятості — забезпечення роботодавців кадрами для тих вакансій, які подають. На сьогодні в Івано-Франківській обласній службі зайнятості є 2200 вакансій. Це багато.
Рівень укомплектування вакансій найвищий по Україні — від початку року в базі даних центру було близько 16 тисяч вакансій. Працевлаштували близько 14 тисяч осіб», — вказує Василь Цимбалюк.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTube. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Починали з нуля»: як в Івано-Франківську вже понад рік функціонує ветеранський бізнес (ФОТО)
Ветеран з Івано-Франківщини здобув чотири нагороди на змаганнях Strong Spirit’s Games у Мадриді
На Прикарпатті планують відкрити ще три ветеранські простори
