Який туризм розвивати в історичних містах Галичини

 

Скільки вже було спроб реформувати управління туризму. Як результат таких спроб маємо тепер міністерство культури і туризму з відповідними структурами на місцях. В результаті – ні розвитку культури, ні розвитку туризму.



В одному з документів ЮНЕСКО зазначено: «Як відомо, туризм для розвитку може бути і смертельним ворогом, і добрим другом». Саме у спрощеному баченні туризму як способу заробляння грошей, наповнення бюджету, розвитку інфраструктури послуг, тобто чисто економічному баченні, криються загрози для культурних і природних ресурсів, тих ресурсів, які є ресурсом туризму. Окрім того, мотивація отримання прибутку деформує культурно-історичний контекст міста, спрощує змісти, гламуризує цінності, що й бачимо у Львові. А це далеко не відповідає ні сучасним стандартам туризму, ні інтересам громади міста. У чому ж полягає ворожість туризму?



Загрози туризму для історичного міста можуть себе виявляти у:



 - невідповідному, руйнівному використанні культурно-історичного простору, який і є головним ресурсом туризму;
 - негативному впливі на соціокультурне середовище, обмежуючи форми і території соціокультурної діяльності та їх якість;
 - формуванні нових стереотипів про країни походження туристів,  розважальний туризм  діє акультурно, комерціалізуючи стиль життя;
 - стимулюванні соціальних патологій (наркоманія, проституція, чорний ринок тощо), що впливає на почуття безпеки населення і туристів;
 - посиленні впливів інфляції і корупції.

  

 

Щоб запобігти негативним впливам туризму на розвиток міста чи регіону і використати його можливості, потрібне відповідне регулювання місцевими органами влади. Для оцінки можливостей туризму у сталому розвитку міста треба комплексно досліджувати його економічні, соціальні, культурні й екологічні впливи. Оскільки туризм впливає на всі сектори суспільної діяльності, то він може бути інтегральною складовою стратегій розвитку різних галузей і через них впливати на розвиток туризму.



У деяких розвинутих країнах туризм не виділяють в окремий сектор. Регулювання туризму здійснюють через навчання персоналу, щоб впроваджувати в туристичну індустрію відповідні екологічні, соціальні, культурні стандарти, просувати на ринку багатопрофільні туристичні продукти, формувати відповідальне ставлення до культурних продуктів.



Який туризм розвивати в історичних містах? Останнім часом сформувалося поняття «міський туризм», який скерований на отримання вражень від відвідин міста і включає у себе культурний туризм, освітній туризм, туризм розваг. При цьому розрізняють два підходи: технологічний (масовий) туризм, пасивний, кількісний і мотиваційно звужений, тобто за певний час відвідати якнайбільше пам’ятних місць; концептуальний (або тематичний) туризм, який базується на антропологічному розумінні культури, розширює мотивацію і дає змогу розкрити комплексно місцеві культурні особливості.


У Львові, на мою думку, треба активно розвивати саме культурний туризм, який охоплює різні форми туризму з інтегральними культурними пропозиціями. Адже туристів до Львова приваблює його створена не нами архітектурна субстанція, не просто приваблює, а й зачаровує. А нам треба наповнювати її новими контекстами, змістами, подіями, тобто продуктами культурного туризму, які розкриють значення Львова, відродять особливу атмосферу цього міста, його дух. Розкриють не тільки для гостей, а й для мешканців Львова.



Туризм з культурною мотивацією є наслідком перетворення капіталу. При цьому туризм як категорія економічна визначається культурною пропозицією і культурним попитом. Продукт культурного туризму виникає внаслідок конвертації економічного капіталу в об’єктивізований соціальний символічний культурний капітал, поєднуючи інтереси культури і економіки.


Культурний туризм – це престижний туризм. В Європі як благородний туризм він має давні традиції для переживання досвіду інших культур: так званий Ґран тур в Англії з 16 ст., чи Італійські подорожі (Й. В. Ґьоте). Це був ідеал подорожі з метою доповнення особистим досвідом освіти, розширення знань, переживання романтичних пригод. Думаю, свого часу Львів теж був метою таких мандрівок. А тепер саме таку мотивацію розвитку туризму слід розвивати у Львові.



Культурний туризм стимулює використання культурного ресурсу і активізує соціальну функцію культури, скеровану не тільки на туристів, а й на мешканців міста, через взаємовпливи культур (так званий аспект 4-х культур: культура місця походження туриста, культура відпусткового періоду, культура послуг, культура міста) зменшуються загрози масового туризму.



Культурний туризм стимулює осмислення культурного ресурсу міста, а саме:



- стимулює продукування культурного продукту як туристичної пропозиції,
- підтримує автентичність і достовірність культурної спадщини,
- розвиває співпрацю пам’яткоохоронних інституцій, музеїв, туроператорів, бізнесу,
- розвиває свідомість громади через включення у формування власного образу і маркетингу міста,
- формує нові форми і методи комунікації й дидактики,
- сприяє пошуку балансу між високою і масовою культурою,
- сприяє пошуку спільних інтересів, формування спільних стратегій різних галузей.



Культурний туризм – це не заробляння грошей, а спосіб визначення спільних завдань і стратегій діяльності в нових умовах.



Культурний туризм – це можливість формування відкритих стосунків з зовнішнім оточенням, виконання соціально важливих завдань шляхом поширення знань і тлумачення значень символів і цінностей соціокультурного середовища міста для формування ставлення людини до світу.



Культурний туризм аж ніяк не слід розглядати як панацею, а лиш як можливість запобігти тим загрозам, які криються у туризмі масовому, скерованому на отримання прибутку за рахунок ресурсів міста аж до повного зужиття.

 

Культурний туризм – це засіб внутрішньої мобілізації всіх сфер діяльності й адаптації до умов ринку.Такі загрози вразливіші для міст з багатою історичною спадщиною та з невисоким рівнем розвитку економіки й культури.

 

 

Зеновій Мазурик 
ZAXID.NET

 

 


Коментарі (0)

20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

1788
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1639
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1302
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2572
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

6201
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

5242 25

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

93

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

569

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

522

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

623
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

1869
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

771
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

604
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

586
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1502
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

920
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

979
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

1027
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії. Частина підп

86
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

904
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

691
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

762