Уперше за п’ять років в Україні з’явився в’язень сумління, заявили у своєму звіті представники Amnesty international.
Йдеться про івано-франківського журналіста і блогера Руслана Коцабу, який уже понад рік перебуває під арештом, звинувачений у державній зраді та перешкоджанню законній діяльності Збройних сил України. Водночас, за словами представників омбудсмена, сьогодні українське законодавство не передбачає іншого запобіжного заходу для підозрюваних за цими статтями, пише Радіо Свобода.
Стати в’язнем сумління – означає потрапити за ґрати через висловлення власних поглядів. У звіті за 2015 рік міжнародна правозахисна організація Amnesty international звинувачує Україну у переслідуванні за інакомислення івано-франківського журналіста і блогера Руслана Коцабу. Він підозрюється у державній зраді та перешкоджанні законній діяльності Збройних сил, зазначає представник організації Красимир Янков.
«Він був затриманий 7 лютого (2015 року – ред.) після того, як він виклав на Youtube запис, де він вимагає припинити бойові дії на Донбасі і закликає українських чоловіків відмовитись від мобілізації. Станом на кінець року суд над ним ще не завершився», – зауважив Янков.
Якщо Коцаба вирішить позиватись до Європейського суду з прав людини, ймовірно, суд побачить у справі проти нього обмеження свободи слова, говорить речник уповноваженого з прав людини Верховної Ради Михайло Чаплига. З іншого боку, суд не мав особливого вибору, зауважує він.
«Іншого запобіжного заходу стаття, за якою Коцабу звинувачують, не передбачає. Є два варіанти, як можна діяти у даній ситуації. Перший – це депутати збиралися звернутися до Генеральної прокуратури з пропозицією щодо відкликання звинувачення. Друге – це виступити із законодавчою ініціативою про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу», – пояснює Чаплига.
Парламентський комітет з прав людини декілька разів розглядав справу Руслана Коцаби і ухвалив рішення звернутись до Генеральної прокуратури з вимогою надати йому захист відповідно до законодавства до встановлення вини, розповів Радіо Свобода член комітету Георгій Логвинський. За його словами, попри відсутність у законі альтернативи арешту, суд ще повинен керуватися також і міжнародними правовими нормами, відповідно до ратифікованих Україною угод.
«Європейська конвенція з прав людини надає чітко тільки три випадки, коли людина може бути затримана до вироку суду: якщо вона може втекти, і якщо є інформація, що вона планує тікати, якщо вона може тиснути на свідків, навіть не може, а тисне, і третя річ – якщо його діяльність створює небезпеку надалі, тобто, якщо це вбивця або ґвалтівник, який дійсно може продовжити свою злочинну діяльність. У всіх інших випадках треба знайти інший запобіжний захід, тому що людина може бути невинувата», – каже Логвинський.
У справі Руслана Коцаби потрібно брати до уваги контекст, у якому він діяв: на початку лютого минулого року над Україною нависала загроза воєнного вторгнення – були повідомлення про нарощування військових сил на кордоні з Україною у Росії та невизнаному Придністров’ї, вважає керівник правових проектів Інституту масової інформації Роман Головенко.
«Стаття про державну зраду виписана таким чином, що вона не передбачає змови з ворогом, тобто з Росією. Просто, якщо є діяння, спрямоване на послаблення обороноздатності України, вони одразу підключили тут державну зраду. Проблема в тому, що стаття щодо перешкоджання діяльності Збройних сил – нова. Вона з’явилася буквально у 14-му році в Кримінальному кодексі, і практики застосування адекватної ще немає», – зазначає він.
Невдовзі після рішення про арешт Руслана Коцаби голова Української незалежної медіапрофспілки Юрій Луканов висловив занепокоєння, що це випадок буде використано як прецедент для тиску на інших журналістів, які перебувають в опозиції до чинного режиму. Однак, на думку Романа Головенка, діяльність Коцаби має мало спільного із журналістикою: він не повідомляв факти, його заяви не можна вважати оціночним судженням, тому що він закликав до дій.
Івано-Франківський міський суд продовжив арешт Руслана Коцаби до 16 квітня. Наступне засідання заплановане на 9 березня.
