Андрій Левкович, кандидат економічних наук, керівник Івано-Франківської Торгово-Промислової Палати, депутат Івано-Франківської обласної ради про те, як повномасштабна війна вплинула на регіональний бізнес та роботу палати, про волонтерство, релокований бізнес та перспективи України як бенефіціара майбутньої перемоги над росією.
Пане Андрію, ви очолюєте Івано-Франківську торгово-промислову палату, то ж володієте інформацією про регіональний бізнес, про ті зміни, які сталися після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Що саме змінилось?
Змінилося багато, а насамперед змінилися всі ми. Змінилися мотивації людей, в тому числі й підприємців. Ми всі стали менш егоїстичними й всі стали волонтерами.
Попри те, що війна в нас триває вже вісім років, ми вже ніби до неї звикли, в західних областях України було відчуття, що війна десь далеко і прямо нас не зачепить. Але 24 лютого прилетіли ракети, почалося вторгнення по багатьох напрямках, від Києва на півночі, до Криму на півдні. Це свого роду момент істини, питання про виживання України й українців.
Якщо раніше мотивації бізнесу були, так грубо кажучи, в покращенні економічних показників, в прибутковості, в рентабельності, то зараз все по-іншому. Зараз - питання банального виживання бізнесу, утримання і підтримки працівників, допомога армії.
На Прикарпатті з’явилися релоковані підприємства. Вони внесли якісь свої позитивні нюанси в наше бізнесове середовище, свій досвід, свій патріотизм. Відкрилися релоковані унікальні підприємства в промисловості, в наданні послуг підприємствам, в креативній індустрії, ІТ, салони краси, кав’ярні…
Якщо говорити загалом про Україну, то за різними оцінками ми маємо падіння до 40% економіки. Ми бачимо проєкт бюджету на 23-й рік, бачимо великі двозначні значення його дефіциту. Це складна ситуація. Крім того, ворог почав знищувати інфраструктуру – постачання електроенергії, води. А це необхідні для багатьох виробництв компоненти. Тому ситуація не визначена, але я помітив, що підприємці від певної розгубленості в перші місяці вторгнення, зараз стали більш впевненими, твердими. Вони знаходять вихід зі складних нестандартних ситуацій.
І при цьому всьому всі наші зусилля стали більш альтруїстичними – ми в першу чергу дбаємо про оборону, про наших героїв на передовій, про наших працівників, про збереження робочих місць, і вже в іншу чергу про прибутки, накопичення і власний комфорт.
Скажіть ще про таке – чому підприємці стають членами Івано-Франківської торгово-промислової палати? В чому їх «інтерес»?
Це довга тема. Але якщо коротко, то таке явище як Палати, - воно має свою довгу історію. Палати є в більшості країн світу, вони мають авторитет і довели свою спроможність та ефективність. Підприємець, бізнесмен в будь-якій країні може прийти в палату і там з ним будуть спілкуватися на зрозумілій йому мові – в прямому і в переносному значенні. До речі в Івано-Франківській ТПП більшість працівників володіють однією або кількома іноземними мовами.
В різних країнах палати мають подібний функціонал, хоча є й особливості згідно з національним законодавством.
В Україні є закон про торгово-промислові палати. Згідно з ним Палата сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, експорту пошуку інвесторів, представляє інтереси членів палати в Україні й за кордоном, лобіює інтереси бізнесу в державних органах, провадить різного роду навчальні проєкти, програми стажування за кордоном. Палата має міжнародний комерційний третейський суд.
Але цей список неповний. Наприклад, Івано-Франківська ТПП була співорганізатором великих мистецьких фестивалів, виставок. В нашої Івано-Франківської ТПП найширше коло контактів. Для прикладу, за останні роки Івано-Франківську ТПП відвідали понад 50 послів іноземних держав.
В нас є великий позитивний досвід роботи з грантовими проєктами, з ПРООН, USAID, з посольствами.
Крім того, Палата – це свого роду хаб, клуб успішних, розумних і красивих людей. Особливо останнє стосується нашої Жіночої ділової палати, яку очолює Леся Федорук. Саме зараз триває великий грантовий проєкт за підтримки ПРООН нашої Жіночої ділової палати «Прикарпаття – регіон для релокації».
Після засідання Жіночої ділової палати
Івано-Франківська ТПП є осередком, де спілкується місцевий бізнес. Для прикладу, днями ми підписали Меморандум з Бізнес-асоціацією Івано-Франківська. Ми, в принципі, формалізували те, чим займалися раніше, але відтепер співпраця з місцевим бізнесом стане системнішою і ще більш відповідальною.
Ми консолідуємо зусилля щодо покращення інвестиційного клімату Івано-Франківська, спільної участі в грантових проєктах та інших спільних заходах. Домовилися про розробку пропозицій щодо економічного розвитку Івано-Франківська. І першим кроком в цьому стане ґрунтовний аналіз бізнес-середовища міста.
Загалом мотивацій в підприємців долучатися до роботи в ТПП різні – для експортерів ми надаємо ряд ексклюзивних послуг, для бізнесу ми є ефективними лобістами й представниками у владі. Наш голос краще чують.
А ще ми свого роду клуб. Ми нещодавно сформували гасло для Івано-Франківської торгово-промислової палати: «Товариство успішних». Воно дещо парадоксальне і програмуюче. Наш шлях разом з всіма членами Палати – до загального успіху.
Скажіть, чи змінилося за останні пів року ставлення до України в середовищі світового бізнесу? Які ваші відчуття?
Дуже змінилося. Бренд Україна зараз має зовсім іншу впізнаваність і наповнення. Зовсім інше ставлення, цікавість. На жаль, величезною ціною. Ціною багатьох життів наших захисників, наших героїв.
Якщо раніше наші звернення з якимись інвестиційними пропозиціями часто «зависали», не викликали інтересу, а інколи й залишалися без відповіді, то зараз реакція миттєва на всі наші звернення. І спілкування вже не на рівні якихось далеко не перших осіб в ієрархіях корпорацій, бізнесу, а на рівні перших осіб. Вони самі ініціюють власні пропозиції щодо інвестицій в Україну. Безумовно, що після нашої перемоги, Україна стане головним бенефіціаром цієї перемоги. Я вірю в майбутній бурхливий розвиток економіки України.
Ми повинні бути готовими запропонувати нові глобальні конструкції та проєкти для світу.
Загалом, з перших днів повномасштабного вторгнення московитів в Україну, ми відчували шалену підтримку. І бізнесу, і громадських ініціатив, об’єднань. Маса хвилюючих моментів, всі навіть складно перерахувати.
Марек Жонса, депутат Польського Сейму, який нещодавно відвідав на наше запрошення Україну з офіційним парламентським візитом, зустрівся з керівниками міста та області, відвідав з гуманітарною місією Язловецький монастир, виступив на місцевих телеканалах, та провів зустріч з членами нашої Палати. Він з перших днів в Перемишлі особисто координував рух допомоги для України, допомогу біженцям.
З депутатом Польського Сейму багатьох скликань Мареком Жонса
Ми маємо постійну підтримку від багатьох європейських торгових палат, від корпорацій, бізнесменів, громадських ініціатив. Серед великого списку наших друзів – корпорація ІКЕА, Спілка офіцерів Естонії, Спілка альпіністів Франції, Об’єднання українців Нідерландів і багато-багато інших.
З Генеральним директором Національної палати Естонії Майтом Пелтом, який особисто доправляв вантажі до кордону України в Польщі. Комплектують вантажі та аптечки для наших захисників працівники Естонської палати разом зі своїми родинами та дітьми у вільний час
А куди адресуєте гуманітарні вантажі, які отримуєте від друзів?
Загалом з лютого 2022 року ми отримали вже сотні тон вантажів. Це продукти, засоби гігієни, одяг і взуття – дитяче, доросле, військове, комплекти для сну, спальники й каримати, аптечки та турнікети, ліки й медичне обладнання, генератори, інструменти, польові сонячні батареї, автомобілі.
Серед прикладів – потужний генератор для однієї з Чернігівських лікарень, під час оточення міста, від «Українців Нідерландів»; одяг, взуття, засоби гігієни для родин наших «азовців»; продукти довгого зберігання від наших польських та естонських друзів, спальні набори від ІКЕА, спальники й похідне обладнання від французьких альпіністів, які самі з нами зв’язалися і запропонували допомогу. Ліки й медичне обладнання, в тому числі для лікарень Івано-Франківська, для госпіталів. Маємо прямі стосунки з військовими підрозділами.
Це величезний обсяг робіт працівників і членів палати, який є виключно на волонтерських засадах.
З гуманітарною місією в Бородянці одразу ж після її звільнення
У перші дні повномасштабної війни ми при нашій Івано-Франківській торгово-промисловій палаті створили таку ініціативу – Let Ukraine Win (Україна переможе!).
Ініціаторами були Володимир Швадчак, Любомир Чорній, Олег Головенський, Леся Федорук, Віра Бічуя. Прикарпатський Торговий Дім, його керівник Ярослав Сухоребський, надав нам складські приміщення. Ми активно співпрацювали з нашими волонтерами та активістами. На наш заклик допомогти з погрузкою та сортування гуманітарних вантажів відгукнулися більше сотні франківців.
Яка ваша думка щодо майбутнього України?
Наше майбутнє – в Європі. Я згадую цитату одразу ж після рішення про статус кандидата в ЄС для України Президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, про те, що «Україна – це частина нас, частина Європи, яка повертається в свою родину». Це були дуже хвилюючі слова. Я дуже хочу, щоб наше майбутнє було з тією Європою, яку уособлює ця тендітна жінка з аристократичною зовнішністю і величезним духом.
Світ посилає Україні та потенційним інвесторам позитивні сигнали.
Пам’ятаємо Конференцію з відновлення України в швейцарському Лугано – вона підтримала план відновлення нашої інфраструктури на суму 750 мільярдів доларів.
Ми вже зараз звертаємося до світових бізнесменів, корпорацій, з тим, що не чекайте закінчення війни, - необхідно вже завойовувати «плацдарми» в економіці України, щоб не спізнитися на «український потяг» в майбутнє. Приклад післявоєнних економічних ривків від повної руйнації до лідерів світової економіки, таких країни як Німеччина, Італія, Ізраїль, Південна Корея, має бути прикладом для світових корпорацій і фондів.
Переконаний, що найцінніший наш ресурс – це дуже освічені, моральні, віруючі і креативні люди. В нас дуже потужна природнича та інженерна школа – наші конструктори створили ракету Нептун, яка потопила флагман московитського флоту «Москва», в нас є комплекс Антонова і рекордсмен серед літаків - «Мрія», є «Південмаш», який будував найкращі в світі ракети-носії. В нас майже третина світових чорноземів, величезні розвідані запаси залізної руди, графіту, марганцю.
Сектор ІТ і загалом креативної економіки – це те, що, не сумніваюся, дасть прекрасні результати як закордонним, так і внутрішнім інвесторам.
В нас в Палаті нещодавно проходила конференція Українського кластерного альянсу. І Віктор Вінтоняк, відомий бізнесмен та меценат книговидавництва, кіно та мистецтва загалом, представив своє дуже цікаве бачення розвитку кластера креативної індустрії на Прикарпатті, одним з напрямком якого стане кіновиробництво.
В нас є прекрасна природа – Карпати, Дністровський каньйон, гірські річки, ліси… До цього додати кінопавільйони, кінообладнання. І ми зможемо повторити успіх Угорщини, в якій знімають та монтують кіно митці з цілого світу – і американський Голівуд, і індійський Болівуд). Там за статистикою щодня виходить кінофільм для світового прокату – сотні на рік.
Я переконаний, що в майбутньому світі давнє римське гасло «Хліба і видовищ» залишиться актуальним.
І Україна якраз може зайняти ці дві ніші в світовому розподілі праці – «аграрний сектор і виробництво контенту» як наша нова версія «хліба і видовищ».
Переконаний, що саме в Україні буде розгорнутий провідний експериментальний полігон, де світ почне моделювати нову реальність, нову економіку, нову соціальність, де будуть творитися тренди цивілізації майбутнього.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
