Блиск і злидні цивілізації

 

 

 

Человек красив и велик, только если думать о нем, сидя на месте. Стоит спуститься в метро, и мысли о величии уступают мыслям сострадания. Сострадание рождается при виде суетящегося, волнующегося моря голов. Редкая пара глаз в этом море сияет радостью, или вообще сияет.

А ведь должно, казалось бы, быть наоборот. Метро, это ли не очевидное доказательство человеческого гения и коллективного всемогущества? Но доказательства доказательствами, а сердце не обманешь. Как древний царь по имени Пирр, одерживавший победы столь великой кровью, что их нельзя было отличить от поражений, наша цивилизация победила кое-какие земные проблемы, но тоже заплатила слишком много.

Цивилизация обещала человеку счастье. Но вместо этого подарила ему стиральную машину и оставила несчастным. Величие изначальных обещаний находится в таком издевательском контрасте с действительностью, что слезы наворачиваются.

С тех пор, как человека теоретически и наукообразно приравняли к животным, а обо всем, что «по образу и подобию», стали умалчивать либо разражаться бранью, человека стоит считать теоретически убитым. Или идейно убитым, как кому нравится. Вера в животное происхождение человека со всей логической необходимостью должна предшествовать появлению газовых камер и абортивных клиник. Нужно на уровне идей лишить человека претензий на вечность, объявить его «случайностью» и «мясом», и все. Можно уничтожать людей промышленным способом, имея в кармане лицензию на соответствующую деятельность.

 

 

Уничтожать можно по-разному. Не только при помощи оружия. Вы уверены на все сто процентов, что химическая, фармацевтическая и пищевая промышленность не являются звеньями в цепи хитропридуманного плана по контролю за численностью населения? С ответом не спешите.

Итак, если оставить на время за скобками Литургию, Евангелие и покаянную боль (а их надо на время оставить за скобками, чтобы понять, как живет большинство наших братьев и сестер), то получится, что человеку можно жить, только ни о чем «таком» не думая. Стоит подумать, как тут же волком завоешь. Пробуждение души без одновременного утешения ее Евангелием – дело опасное. Не зря умнейшие люди до Христова пришествия либо с ума сходили, либо самоубийством заканчивали, либо придумывали модели идеальных обществ, очень похожие на апробированные в недавнем прошлом концлагеря.

Время ускоряется, темп жизни взвинчивается, и это значит, что внутренняя энергия человека оскудевает. Мечется пустышка. Мечется, носимый ветром, пустой целлофановый кулек. Где есть глубина и основательность, там есть неспешность и неторопливость. Они «поспешают медленно», эти серьезные люди, и оставляют по себе плоды разумной и культурной деятельности, которая будет питать следующие поколения. Мы же скачем, как блохи, ничего серьезного не создавая, но только тратя, проматывая, проедая накопленное.

Пирамиды больше построены не будут. Не потому, что «кишка тонка» в плане денег, машин, технологий. Кишка тонка в плане грандиозности переживаний, связанных с загробным миром и вечностью. Чтобы строить пирамиды, нужно тысячи лет думать об этом, не отвлекаясь. Мы устанем думать уже на второй минуте, а может, и вовсе думать откажемся.

Вместо «бесплодного думанья» мы будем фотографироваться. Фотографироваться на фоне сфинкса, Кельнского собора, Ниагарского водопада… Это придаст нашей жизни иллюзию приобщенности к «высокому», а может и оправдает существование сфинксов, соборов и водопадов…

Как давно я хочу высказать все, что думаю о той разновидности любви человека к «себе ненаглядному», которая называется «любовью к фотографии». Но не буду. Не буду, поскольку придется рассориться, без малого, со всем миром. Пока не буду.

В детстве, помню, любил древнюю историю. И книжку школьную помню, даже запах ее. Помню некоторые иллюстрации, например «Разрушение Коринфа» или бюст Перикла. И еще помню удивление при виде изображения ткацкого станка с подписью «примитивный ткацкий станок». Я смотрел и думал: «Чего тут примитивного? Я б такое в жизни не додумался сделать»

 

Сколько раз с тех пор я читал и слышал, как люди отзываются о прошлом, очень и не очень далеком, с неизменным презрением. «Посмотрите, какой век на дворе!», — кричат они. Причем громче всего кричат, когда хотят что-то красивое в жизни заменить на гадость, подделку. Хочет, к примеру, вопреки закону Божию, дядя не с тетей спать, а с таким же, как он сам, дядей. Разве он будет кричать о том, что он чувствует мир не сердцем, а задним проходом? Нет! Он будет кричать о магии цифр, о том, какой век на дворе, и на основании хронологии будет требовать отмены классической морали. Ну не гадость?

Розанов говорил, что Европа (современная ему), это постоянное расшаркивание перед негодяями, постоянная попытка их «понять и простить». Поэтому, говорил он, негодяи то ли «разорвут», то ли «задушат» Европу. Актуальны ли его слова сегодня, думайте сами, а я в очередной раз кланяюсь тени Василия Васильевича.

Когда мыслители прошлого мечтали о будущей свободе человека, о его предназначении и высоком творчестве, когда они создавали свои прекраснодушные теории, разве могли они предполагать, что любовь к греху в человеке сильней, чем любовь к творчеству? Разве могли предполагать, что хам, лишившийся своих оков, не полюбит тут же весь мир, а станет тыкать волосатым кулаком с фиолетовой надписью «Вася» в морду тем, кто не способен дать сдачи? Не могли предполагать. Поэтому мы на них и не в обиде.

Хотя должны были предполагать. Должны были смотреть внутрь и вглубь, а не только по поверхности. Подражая поверхностным мыслителям древности, и нынешние болтуны не утруждают себя анализом, а чертят под линейку хронологию мировой истории так, как бывшие колонизаторы чертили под линейку границы государств на карте Африки. «В прошлом – тьма, в прошлом – мрак, а у нас – свет, разум, тепло и победа над невежеством». Да поглядите ж вы, что сплошь образованные туристы рисуют мелом на скалах или вырезают ножиком (!) на деревьях! Вы хоть раз современные наскальные шедевры видели, оленей, там или бизонов? А ведь рисование в школе все изучали.

Умолчим о том, что вы видели. Так кто дикарь? Кто дикарь, я вас, господ прогрессистов и цивилизаторов, спрашиваю?

Суета крутит человеком так, как на центрифуге. Выблюешь все, что съел. Глупость мешает думать масштабно. Что вижу, о том пою. Гордость понуждает любить себя даже в настоящем виде, хотя по совести, стоило бы стыдиться. Суета + гордость да + глупость = полное помрачение разума. Царство антихриста будет питаться этим бульоном.

Я читаю жития святых или их поучения. Отрываясь от книги, гляжу в окно. Взгляд у меня, наверно, такой же грустный, как у тех птиц, что давным-давно я видел в зоопарке. Это были мощные птицы в большом, высоком вольере. Они смотрели на всякую мелочь, типа воробьев и галок, которые свободно улетали за ограду и свободно возвращались обратно. Так и мы сегодня — велики, но никуда не летим.

Я могу полететь в Египет, но это никак не приблизит меня к Антонию и Макарию. Можно поехать и в Рим. Но фонтаны, музеи, рестораны, пиццерии будут важнее и интереснее, чем катакомбы. Увы! Можно и в Киеве, проживши многие годы, не знать названия главных храмов и ни разу не спуститься в святые Пещеры.

Но зато у меня есть холодильник! Если поставить его в любую из тех хат, что стоят в Пирогово*, то эффект будет равен появлению вертолета на Куликовском сражении.

Значит, все же я – богач. Все же есть, чем гордиться.

* Пирогово – этномузей под открытым небом в Киеве.

 

 

Протоієрей Андій Ткачов

 

www.pravmir.ru


Коментарі (0)

23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

540
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1466
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3040
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2079 3
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4155
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

5929

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

384

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

403

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

396

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

523
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

836
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

799
11.04.2025

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

1085
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

527
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2395
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

840
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

1162
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34120 1
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

387
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

723 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

916
13.04.2025

Президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій, які Байден запровадив проти РФ з 2021 року.

687