Царство прискореного непотребу

«Самотність перенаселена», - вважав Станіслав Єжи Лец. Заперечити йому важко. Єдине, що тішить: нові хвилі мігрантів до країни самотності аж ніяк не зменшують площу для тамтешнього (тутешнього?) проживання. Але ці хвилі більшають і ширшають. «Звідки ви йдете?» - питають прибульців примарні прикордонники країни самотності. «Від великого неспокою, від великих зрад та наскрізного сирітства», - відповідають мігранти. Замість візи вони показують синці на дупах. Правдиві візові синці мають бути у формі серпиків.

Мігрантів пропускають. Їх тут завжди пропускають...

Криза цінностей, врешті-решт, досягла України. Це вже не та криза радянського способу мислення, якою закінчився великий похід марксят-ленінят «до світлого майбутнього», це щось набагато істотніше. Падіння комуністичного царства багатьом здавалося доброю нагодою для реставрації класичних цінностей – духовності, родинності, національної самоідентифікації. Історія посміялася з цих ілюзій українського суспільства перебудовної та «ранньої олігархічної» епох. Зруйнована тюремна брама вела не до раю й не під вишні з хрущами. За нею була звичайна сіренька безодня. Реставрувати нічого не вийшло. Класичні цінності виявилися музейними підробками. На пропаганді тих цінностей підзаробило кілька «екскурсоводів». Зрештою, ще й досі підзаробляють.

В Європі щось подібне переживали десь на межі двадцятих-тридцятих. Тоді групи католицьких й протестантських інтелектуалів, перед тим, як остаточно втратити влив на суспільну думку, виробили доктрину «кризового богословія». Вони були переконані, що вищий суд і пророковане «виконання часів» вже відбувається, як своєрідна «криза комунікації» між світом людей і Небом. Основою для неї була, на думку тих інтелектуалів, фундаментальна зіпсованість людської природи, про яку так переконливо свідчив св.апостол Павло у своєму Посланні до Римлян (7:18—20): «Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то – ні; бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені».

Не буде перебільшенням сказати, що історія останніх століть (історія «гуманізму») може бути названа не історією людей, але – воленс-ноленс - історією того, згаданого апостолом, «гріха, що живе в нас». Вже в той момент, коли великі світочі Відродження і Просвітництва проголосили людину «не хробаком, а богом», гріх цей почав жити власним химерним життям. Ім’я цьому життю – цивілізація. Ідеал цього життя – суспільство наповнених товарами гіпермаркетів й бездоганно чистих туалетів. Себто, те, про що вперто мріяли наші люди впродовж останніх десятиліть. Не розуміючи, що «в пустелі без цінностей» ані двісті сортів шинки, ані пральна машина, ані «туалетне каченя» не врятують від пустельних вітрів, що дмуть від кінця історії. Від кінця всіх тих маленьких одноманітних історій про смішних людисьок, що шукали істину в мішках з бульбою. А знайшли там лише бульбу. Переважно зогнилу і трафлену смугастими жуками.

Що сказали ці смішні люди, знайшовши її? Вони сказали: «Це теж можна їсти!» Смачного.

З кризою цінностей, як і з невиліковною хворобою, можна, звичайно, навчитися співіснувати. Адже зіпсованість людської природи дуже добре (дехто додає: підозріло добре) накладається на всі відомі зіпсованості оточуючого світу. Як тільки ви погодилися з тим, що «ніщо людське не є мені чужим», ви вже примирилися з невиліковною кризою, впустили в себе увесь той смітник «культурки», напрацьований співцями та коментаторами «людської величі» за останні п’ятьсот років. Долучилися до багатомілйьонного сойму інших «ходячих смітничків», напханих гаслами і цитатами. Гірше за це, мабуть, лише політика. Але про політику іншим разом.

Кризу цінностей супроводжує бурхливий розквіт непотребу. Форми і види непотребу множаться. Непотребу ставлять пам’ятники, його вивчають в університетах і коронують словами. Непотріб від того стає самобутнім і самодостатнім. Непотреб стає справжнім непотребом. Він не набуває якості, бо не може за своєю природою. Зате він спроможний опановувати простір й динамічні властивості простору. Він прискорюється. Цифрується й збільшує кількість терміналів для зв’язку з іншим непотрібом. Можна сказати, що теперішня криза є рухомим царством прискореного непотребу.

Щось подібне бачив у своїх видіннях пророк Єремія: «Але всі вони гуртом дурні і безглузді; наука їхня пуста, вона – лиш колода! Коване з Таршишу срібло та золото з Офіру, робота майстра та рук ливарника, з блавату й пурпури їхня одежа, всі вони – робота майстрів спритних» (Єр. 10, 8—10). Тепер вже не треба пророків. Достатньо відкрити вікно у рухоме царство спритних майстрів, що прискорюють непотріб. Відкрити і подивитись.

І все, на жаль, стає зрозумілим.


13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2702
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1261
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1528 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2413
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3910
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2841

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1021

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2733

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1034

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1467
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8966
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2568
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2646
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10021
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20022
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1571
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21539
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1443 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

926
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2017
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1333
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1713