В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там.
У давньогрецькій міфології вважалося, що сновидіння посилаються людям Морфеєм - богом сну і мають надприродне походження. Завжди знаходились особи котрі намагались розгадати сновидіння або інтерпретувати його. Іноді можна натрапити на дешевеньке видання «сонників», в яких були зібрані підказки, як розгадати сон і що він означає.
Сучасні уявлення про сон утворилися в другій половині XX ст. завдяки появі способів реєстрації біоелектричної активності – енцефалограми. Сон є важливим компонентом людського життя.
Сон – це стан розуму і тіла, котрий природно повторюється і відзначається зміненою свідомістю. Особливий період сну, коли людина сприймає певну спроєктовану мозком реальність, називається сновидінням. Природа сну досліджена та описана в багатьох наукових працях, зокрема такими відомими психоаналітиками як Фройд та Юнг.
В аврамістичних релігіях Бог використовує сон у певних цілях. Першу згадку про сон у Біблії ми знаходимо в книзі Буття, де описується створення Єви:
«І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. (Бут 2:21).
Загалом у Біблії є багато згадок про сон, де він часто зображається як Божий дар і дається людині для відпочинку і відновлення сил:
«Коли ляжеш, не будеш боятися; коли ти ляжеш, твій сон буде солодким» (Приповістей 3:24); «У мирі я ляжу і засну, бо Ти один, Господи, дай мені жити в безпеці» (Псалом 4:8).
Інколи у розв'язанні певних проблем чи питань ми чекаємо ранку, так би мовити, «на свіжу голову» або як каже прислів’я:
«Ранок покаже, що вечір не скаже»: «Благословляю Господа, що дає мені раду, і вночі моє серце навчає мене» (Пс. 16:7).
У Старому Завіті зустрічаємо багато згадок, коли Бог говорив до людей у снах:
«І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого» (Бут.31:24); «з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!» (1 Цар.3:5).
Отож, у Старому Завіті ми знаходимо багато згадок про пророчі сни, які були послані Богом. Достатньо пригадати сон Йосипа, одного з дванадцяти синів патріарха Якова, якому снилося, що він з батьком в полі жне пшеницю: сніп Йосипа стояв рівно, а снопи батька і братів оточили його і вклонилися йому.
Цей сон точно виконався: невдовзі Йосип, проданий братами в Єгипет, зробився правителем Єгипту і батько та брати його, які приїхали в Єгипет повинні були кланятися йому і шанувати його.
Так само збувся пророчий сон фараона, що панував в Єгипті (Бут.37:5). У книзі пророка Даниїла ми знаходимо таку згадку:
«Бачив Даниїл сон та пророцьке видіння голови своєї на своєму ложі. Того часу записав він сон, сказавши з нього головне (Дан.7:1).
Ісус Христос уникнув смерті завдяки віщому сну, який приснився Йосипові:
«Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити» (Мт2:13).
На прикладі Старого Завіту ми бачимо згадки пророчих снів, але ці сни снилися людям, які мали відношення пряме або опосередковане до родоводу Ісуса Христа, були богонатхненними чи пророками. Пояснення цього знаходимо в апостола Петра:
«Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2 Петра 1:21).
Православна та Католицька церкви радять з обережністю ставитись до сновидінь, і не довіряти всьому, що побачили. Адже сни нам може навіювати й диявол для того, щоб спокусити людину та звести з праведного шляху.
Малоймовірно, що зараз може наснитися пророчий сон, як у старозавітні часи, бо людина повинна бути на високому духовному рівні.
Хоча багатьом сняться померлі родичі та кожен по-різному трактує такі сни. Здебільшого Церква радить посилити молитву за такого родича і намагатись не трактувати такі сни. Феофан Затворник дає пораду:
«Ви питаєте, чи можна вірити снам? Краще не вірити, тому що ворог і вдень багато пустого навіює в голову, а уві сні це йому ще зручніше. Якщо якісь сни збуваються, то дякуйте Богові за милість, за приємні та повчальні сни дякуйте.»
Симеон Новий Богослов пише:
«Чим душа зайнята і про що говорить наяву, про те мріє або філософствує вона й уві сні: проводить весь день в турботах про справи людські, про них же метушиться вона і в сновидіннях; якщо ж вона увесь час повчається в речах божественних і небесних, то і під час сну вона входить в них же і примудряється видіннями.»
У будь-якому випадку потрібно виважено ставитись до снів, і для цього нам може допомогти правило ченців з Афону: «Не приймай і відкидай».
