Метою надрукованого є публічне обговорення логотипу та «легенди» туристичного Івано-Франківська.
18 лютого в мерії відбулось засідання, де обговорювали, в тому числі, конкурс на гасло та логотип по відзначенню 350-ої річниці заснування міста Івано-Франківська (mvk.if.ua/news/9732).
А навіщо Івано-Франківську та нам, його мешканцям, нове лого та гасло, адже є герб?
Відповідь проста: активний ознайомчий туризм став дієвим фактором в економіці Європи, та тенденцією, що набирає оберти, в Україні. Як наслідок – зміщення пріоритетів та акцентів територій, зміна їх економіки, формування нового суспільного середовища, оновлення архітектурного ландшафту міст, що активно долучені до цього процесу. А це призводить до: створення робочих місць, інвестицій в інфраструктуру, розвиток культурно-мистецького насичення та покращення умов життя. Недарма ж цій темі присвячують увагу громадські управлінці, ЗМІ, інституції та науковці. На ринку конкурують бренди міст по залученню до себе не тільки туристів та грошей, а й креативних особистостей, що впливають на формування обличчя міста. І ці бренди мають візуальне та змістовне вираження. Недарма ж Україна під Євро 2012 витратила більше 3 млн. грн. тільки на лого та проморолик.
Як приклад – промоційний логотип Львова та його змістовне наповнення - www.uk.wikipedia.org/wiki/Логотип_Львова. А також окремий, туристичний сайт про Львів - www.lviv.travel/index.php? До речі, Львів позиціонує себе як культурна столиця України. Що цікаво – акцент не на історичну, архітектурну спадщину (хоча львів’яни гордяться цим), а саме на багате творче та мистецьке життя. І цьому є підкріплення подіями!
Ще один зразок – з США, де автор спостерігав, як промотує себе маленьке провінційне містечко в Кентуккі, проте, щороку сюди приїжджає більше 500 тис. відвідувачів! Фестивалі, місцеві цікавинки, а головне – бурбон, адже Бардстаун позиціонує себе світовою столицею цього напою (що, до речі, і відбито на його лого та читається в гаслі)) (www.visitbardstown.com)
А що формується у гостя при відвідинах Івано-Франківська? Хоча, правильніше потрібно спитати – а яке посилання формуємо для потенційного туриста? Цілісний образ відсутній. Івано-Франківськ конче потребує своєї «легенди», узагальнення, яке заохочує відвідати наше місто. Вважаю, в ідеалі потрібно створити власний бренд-бук, куди ввійдуть і логотип, і гасло, і «легенда» із змістовним наповненням. Довідка: бренд-бук (Brandbook) - задокументовані правила розвитку і основи ідентифікації торгової марки. Включає в себе візуальні аспекти бренду, комплекс філософських, стратегічних та семантичних аспектів його функціонування.
В попередній статті я писав про тісну співпрацю влади, бізнесу та громадського середовища для функціонування успішного туристичного міста. На етапі створення бренд-буку чи його складових теж необхідна співпраця, оскільки журналісти можуть надати цій темі широкого резонансу, культурологи та краєзнавці розкажуть про історичні відмінності і родзинки Станіславова, рекламісти та креативники створять промоційне лого, активні люди придумають гасло, а влада візьме це все на опрацювання.
Тож актуальним та нагальним (адже до 350-річчя залишився рік) є створення візії міста, причому не тільки до свята, а й на постійній основі. Тож почнемо: на мою думку, не зовсім вдалим є позиціонування Франківська як «ворота Карпат» тощо. Місто і так є транзитним, адже турист, не зупиняючись, пересаджується з поїзда на автобус та їде до Яремчі, Поляниці тощо. А зараз, із запуском прямого поїзда Київ-Ворохта – то й зовсім проминає... Як варіант, потрібна прив’язка до історії Станіславова. Адже Івано-Франківськ має цікаву історію, свого засновника, архітектурну та культурну спадщину, яку можна переосмислити та красиво подати. Хоча є певна трудність у використанні назви Станіслав, оскільки може виникнути плутанина для розуміння тих, хто планує мандрівку. Вже тут, на місці, можна донести історію назви та провести екскурсію містом-привидом. Тож можливі варіанти на кшталт «Івано-Франківськ – місто легенд(місце легенд)», «Івано-Франківськ – тут живуть легенди», «Івано-Франківськ – сюди хочеться повернутись (місто, куди хочеться повернутись».
Це дає також можливість наповнити сказане змістом: уцілілі польські та австрійські будівлі центру, парки та сквери для неспішного шпацеру, відновлення Мистецького валу чи то Фортечного провулку, розкопане підземелля Станіславова, реконструйований Палац Потоцьких. А до них – тематичні кнайпи та крамнички (а-ля «Зінгер»). Використати призабуті бувальщини та оповіді, згадати легенди. Це все створюватиме відповідну атмосферу та бажання повернутись. До речі, про підземелля – чудова нагода громадським організаціям долучитись до розкопок та створити атракцію, яку, поки, ніхто в Західній Україні не має (хоча львів’яни активно обговорюють залучення на свою туристичну карту підземної ріки Полтви та підземелля Єзуїтського костелу). А Палац Потоцьких – його ворота можуть стати ще однією візитівкою міста (хотілось би, щоб і сам комплекс, проте, як завжди, грошей катма).
Є ще одна відома відмінність - «Франківський феномен» в літературі. Це теж привід до гордощів! Як Вам тур письменницьким Станіславовом – «Химера», чи то «Мармуляда», «Галас», «Хрущ на вежі» тощо. Із оповідками про життя Андруховича, Прохаська, Пушика та інш. з уривками з їх творів, улюбленими місцинами та закутками, де добре пишеться? Тоді, можливо, «Івано-Франківськ надихає»? Це ж місто мистецького злету та розгулу творчої думки та втілень (втілення доробимо потім, після затвердження лого)).
А яке бачення є у Вас?
До речі, десь тепер в «Західному кур’єрі» та на сайті www.mvk.if.ua повинно бути опубліковано положення про вищезгаданий конкурс. Долучаймось та творімо!
