Галичина, як частина центрально-європейського «націоналістичного поясу»

В середовищі закордонних політичних консультантів і експертів стало модно згадувати про так званий «пояс націоналізму», який, на їхню думку, виник у Центральній і Східній Європі в останні п’ять-сім років. Цей «пояс» географічно окреслюють таким чином: Східна Польща, Моравія, Угорщина, Румунська Трансильванія, Галичина, Волинь. В середині цього «поставстрійського політичного бублика» - така собі «дірка», територія, де націоналістичні настрої ще не проявилися у якості сталої політичної тенденції (Словаччина, Закарпатська Україна, Буковина). Частина цієї «кільцевої» території вже знаходиться у складі Європейського Союзу,частина перебуває в «орбіті впливу» ЄС.

 

Власне, про «пояс» в експертному середовищі у повний голос заговорили після того, як під час святкування національного свята в Угорщині 15 березня (річниця національної революції 1848 року) угорські політики продемонстрували відверту зміну політичної парадигми в цій, в принципі, доволі стабільній європейський країні, яка вже більше десятиліття перебуває в складі ЄС.

 

Ось, до прикладу, декілька характерних цитат з виступу прем’єр-міністра Угорщини, націонал-ліберала Віктора Орбана від 15 березня: «Ми не терпіли у 1848 році, щоби нам диктували з Відня, не терпіли у 1956 і 1990 рр., щоби нам диктували з Москви, не допустимо й того, щоби нам диктували з Брюсселю, чи звідки б ні було… Тепер в нас є сили, обставини і можливості, щоби знайти для Угорщини ту форму, яка відповідає темпераментові, світоглядові і смакам угорців… Ми підвелися з колін для того, щоби покласти край рокам життя без надії, щоби покласти край 20-літньому перехідному періоду. Підвелися для того, щоби в Угорщині пріоритетом стали інтереси угорців. Піднялися на боротьбу для того, щоби достойним чином розлучитися з Міжнародним валютним фондом… Піднялися за Угорщину в ЄС, коли ниці і брехливі нападки торкнулись нашої батьківщини, щоби дискредитувати угорців!»

 

Ці заяви, нагадуємо, Орбан проголосив в період головування Угорщини в ЄС. Його оппонент, лідер йобиків (радикальних угорських націоналістів) Габор Вона 15 березня вивів на вулиці своїх прихильників, які своєю поведінкою і мілітарною виправкою дуже нагадували заборонені законом воєнізовані  з’єднання так званої «Угорської національної гвардії». Аналітики  прийшли до висновку, що симптоми відомої вже європейцям «польської політичної хвороби» проявилися також і серед нащадків воїнів Атілли. Європейські експерти відразу ж згадали і свіжі приклади напруженості на грунті національного питання в Румунії і осінній прихід до влади у місцевих органах влади на Західній Україні радикалів з ВО «Свобода».

 

Експерти нагадують, що історично території «поясу» століттями знаходились під постійним етнічно-культурним та економічним тиском імперій, які розглядали свої центральноєвропейські володіння в якості відсталих і культурно неповноцінних територій. Реакцією на таке відношення став етнічний і політичний націоналізм, межові та злочинні прояви якого спостерігались в ті роки, коли землі «поясу» опинились під владою Третього Рейху.

 

До кризи 2008 року ці землі перебували в загальному потоці глобалізації, стрижнем якої в Центральній Європі став процес євроінтеграції. Населення Центральної Європи сприймало вступ їхніх держав до ЄС, як панацею від всіх соціальних проблем та гарантію високого рівня добробуту для майбутніх поколінь. Але криза розвіяла цю впевненість, показавши, що цивілізаційний егоїзм Західної Європи не залишився у минулому. Та ж Угорщина почула на свою адресу від єврочиновників багато критики. При тому, що саме ця країна ревно виконувала всі вимоги та стандарти ЄС та поради МВФ. Настільки ревно, що практично знищила власний державний сектор економіки і перетворилася на територію уможливлення інтересів транснаціональних корпорацій.

 

«Європейське розчарування» для України було ще більш жорстким, коли у 2009 році українці почули, що насправді ЄС ніколи й не збирався робити Україну своїм повноцінним членом, а найбільше на що може розраховувати Київ на шляху євроінтеграції це асоційоване членство. Напевне, роблячи такі заяви, речники ЄС не думали який удар вони наносять по своїм союзникам – українським лібералам. Катастрофічне падіння рейтингу провідної націонал-ліберальної української партії «Нашої України» пов'язаний не лише з розчаруванням виборців в особі Ющенка. Мільйони українців вірили, що з інавгурації «помаранчевого президента» почався відлік європейської долі України. Насправді ж виявилося, що всі аванси і компліменти з боку Брюсселю, щедро розсипані перед українцями у 2005 році, були лише піаром. До речі асоційованим членом ЄС є заморська Чилі, для України ж асоціація з ЄС «не на часі», кажуть євро бюрократи.

 

Ще одне розчарування приніс вступ України до СОТ. Країна пішла на безпрецедентні поступки в цьому процесі і не отримала за це жодних очікуваних преференцій від країн Заходу. Натомість вступ у СОТ привів до зростання цін. Всіма цими розчаруваннями негайно скористалися націоналісти. Фактично криза стала «матір’ю» націоналістичного ренесансу як в Україні,так і у всій Центральній Європі. Тепер ми маємо справу не з локальним посиленням радикалів на кшталт Олега Тягнибока чи Габора Вона, а з системним явищем, яке змінює політичне обличчя регіону.

 

Таким чином, розглядаючи значне політичне «поправіння» Галичини ми повинні розглядати його в рамках ширшого процесу радикалізації настроїв у Центральній Європі. Лібералізм, як панівна в регіоні ідеологія останніх двох десятиліть зазнав суттєвої дискредитації. І з цим фактом треба рахуватися. В майбутньому за «законом маятника» може також виникнути і ліва реакція на це «поправіння», але, в будь-якому випадку, ліберальна настанова у політичному спектрі Центральній Європі тепер тримається здебільшого як «фігура поваги» в бік «старших партнерів з Заходу» - США та старих демократій Західної Європи.

 

Перший висновок з цього: правий популізм тепер буде домінувати в «поясі» довший час, можливо більше за десятиліття. Якщо ж криза поглибиться, то правий напрям збережеться й на півстоліття.

 

Другий висновок: в Центральній Європі назрівають прикордонні та етнічні конфлікти, які завжди супроводжують регіональні спалахи націоналізму. Навряд чи Західна Україна зможе залишитись поза цими конфліктами, навіть враховуючи високий показник етнічної однорідності на Галичині і Волині (87-95%).

 

Аналітична група «Фіртка-магус»


Коментарі (4)

taurus 2011.04.01, 00:44
Тепер стало модно малювати на геополітичних мапах усякі геометричні фігури. Першим це зробив Бжезинський, який намалював "кризову дугу". Тепер одні малюють "дугу кольорових революцій" інші всякі "пояси", "бубліки". пацани розважаються, хоча про нациків - все вірно. Активізувалися. Особливо в Угорщині. Тому що мадярчики усе продали німакам. Геть усе! Тепер можуть мітингувати посеред німецького майна і мріяти про Велику Мадярщину. Нас чекає така сама доля.
Влодко 2011.04.04, 10:52
На рідкість аналітична публікація аналітичної групи "Фіртка-магус". Мабуть, цього разу не стояло "надзавдання" розставити "потрібні" акценти - вони випливають мимоволі.
пан пупець 2011.04.04, 18:21
Так, про Угорщину дуже цікаво. Якщо виходити з повідомлень ЗМІ, то там взагалі нічого не відбувається. країна без новин і власної позиції. А от виявляється, пацани шкірять зуби в бік Брюсселю. Навіть пробують ричати. Цікаво...
гимарк 2011.04.04, 21:57
Вступление Украины в СОТ продемонстрировало, что реальные преференции в корне отличаются от пиара. То же и с ЕС. Венгрия уже превратилась из страны в "территорию", где даже не немецкие, а российские, индийские и американские компании тарабанят свои бизнесы и не обращают на венгров никакого внимания. Типа: платим налоги и баста. Если Украина вступит в ЕС. то фиг кто будет спрашивать украинцев где разместить очередную помойку с химическими отходами. а если учесть, чтио коррумпированость украинских чиновников никуда не исчезнет, то будем иметь сплошную свалку, а сбоку бордельчик.
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2204
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1112
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1418 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2286
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3761
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2722

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

749

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2502

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

927

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1379
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2476
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19918
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1452
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21446
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9254 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

796
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

706
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1451
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1230
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1603