Як розпізнати фейки та боротися з ними

Протистояти пропаганді російських державних ЗМІ та «незалежних» користувачів інтернету Україні доводиться уже багато років. Війна вивела інформаційні атаки на новий рівень. Брехливі повідомлення лавиною поширюються в інтернеті з метою викликати серед українців панічні настрої, зневіру у Збройні Сили та власну правду. Розпізнати фейки не завжди просто, але потрібно вчитися це робити, як цьому навчилася команда ASKfm. І заради власного психічного здоров'я, і заради безпеки оточуючих людей.  

Хто створює фейки

Для початку потрібно зрозуміти, з ким саме доведеться боротися. В інформаційній війні, як і у звичайній, є різні види військ. Можна виділити 3 основні типи майданчиків, з яких працюють «фейкомети».

Респектабельні ЗМІ

З інформацією від пропагандистських російських видань усе зрозуміло, але не менш небезпечними є українські ЗМІ, що спонсоруються із «запоребрика». Там працюють професіонали, які вміють подавати матеріали досить вправно. Такі джерела зазвичай позиціюють себе борцями за правду, постійно друкуючи негатив про українські реалії: корупцію, злочинність, нестачу коштів на соціальні проєкти тощо. Ці теми завжди провокують бурхливу реакцію навіть у мирні часи. 

Проросійські ЗМІ часто з ностальгією згадують Радянський Союз. Як приклад можна привести телеканал «Інтер», який після подій 2014–2015 рр. раптово став щотижня показувати старі радянські комедії та концерти за участю «рідних» Баскова, Кіркорова, Ваєнги та інших пропутінських артистів. У 2021 році там почали регулярно з'являтися фільми, присвячені Великій Вітчизняній війні або непереможним російським десантникам/розвідникам, що блискуче вирішують якісь таємничі завдання. Збіг? Також можна згадати, що саме «Інтер» узяв на себе тягар трансляції футбольного ЧС-2018 у Росії, тоді як інші українські канали від цього принципово відмовилися.

Звісно, що фейки в новинах впливають набагато серйозніше, ніж постійні натяки на «чудове» радянське минуле. Проросійські ЗМІ в Україні небезпечні саме тим, що створюють видимість об'єктивності. В очевидних ситуаціях вони повідомляють, що все не так просто і потрібно вислухати аргументацію іншої сторони, в спірних питаннях — однозначно неправою виставляється українська сторона. В нейтральних темах на кшталт спорту такі видання зазвичай намагаються показати себе гарячими патріотами.

Інтернет-ресурси, що маскуються під справжні ЗМІ

Назви таких майданчиків зазвичай дуже схожі на ті, що використовують відомі сайти. Завдяки цьому їм нерідко вдається залучити досить широку аудиторію. Головна «зброя» цих джерел — яскраві заголовки, за якими майже завжди криються відверті нісенітниці або нічого не значущі відомості. Багато таких ресурсів просто заробляють на трафіку, але вистачає і таких, що працюють на ворога. Агресивна подача інформації заподіює певну шкоду емоційному здоров'ю навіть тоді, коли чітко усвідомлюєш, що це фейки російської пропаганди.

Групи у соцмережах, акаунти тролів та ботів

Це найбільш численна група розповсюджувачів фейків. Саме цим вона і небезпечна. Коли одні й ті самі тези йдуть водночас з багатьох джерел, частина цих повідомлень обов'язково досягне цільової аудиторії — людей емоційних, не схильних до аналізу та перевірки.

Окрім пропагандистів, у розповсюдженні інформації активну участь беруть й так звані «корисні ідіоти». Нерідко група, що публікує фейкові новини, позиціює себе патріотом України. Завдяки цьому канал залучає досить багато підписників, які щиро вірять, що їх перепости є корисними.   

Класифікація фейків

Перед тим як протистояти пропаганді, треба навчитись її розпізнавати. Головні цілі, яких намагаються досягти створювачі фейків з Росії:

  • змусити повірити, що все безнадійно і війну програно;
  • розколоти українське суспільство різноманітними «зрадами» (у цьому росіянам активно допомагають місцеві політики та бізнесмени, що намагаються розв'язувати свої питання навіть у такі буремні часи);
  • довести «нікчемність» України як держави — керується Заходом, реформи провалюються тощо;
  • створити враження, що країну «захопили» нацисти, які усіляко обмежують права російськомовних чи навіть знущаються з них;
  • зайвий раз підкреслити успіхи російської держави та особисто товариша Путіна;
  • показати, що на Заході «втомилися» від українців і проти економічних санкцій для Росії.

Боти, що працюють на західну аудиторію, намагаються максимально очорнити Україну та виправдати ганебні дії російських військових «життєвою необхідністю».

Останнім часом також почали з'являтися матеріали на тему «не всі росіяни погані». Історія з редакторкою Першого каналу, яка під час прямого ефіру сміливо вийшла з осудливим плакатом, сколихнула інтернет на декілька днів. Багато хто з українців захоплювався хороброю жінкою, навіть не звернувши уваги на максимально поблажливе ставлення до цієї витівки зі сторони високого керівництва та каральних органів РФ. І це у часи, коли людей саджають за елементарні репости. Очевидно, що з цією «звитягою» щось не так. З детальним розбором цього фейку можна ознайомитись в інтернеті.

Як розпізнати фейки та завадити їх розповсюдженню

Тепер безпосередньо про те, як розпізнати фейкові новини. Пропагандисти активно користуються наступними маніпулятивними інструментами:

  • Кричущі заголовки. «Читати всім! Зеленський зізнався, що програв», «Приголомшлива правда! Український літак бомбив мирних жителів» — приклади подібних маніпуляцій. Перейшовши за посиланням, читач дізнається, що Зеленський говорив про поразку у грі КВК, а літак-бомбардувальник український тільки за походженням.
  • Перекручування фактів. Виразами на кшталт «давно відомо» або «ні для кого не таємниця» часто підкріплюють бездоказові твердження. Трапляється і так, що факт просто вигадують або кажуть «чорне» на «біле», як у випадку з бомбардуванням маріупольського театру чи прильотом ракети на вокзал у Краматорську.
  • Прогнози «експертів», конспірологія. В інтернеті повно висловлювань аналітиків, віщунів, воєнних оглядачів та інших фахівців, зазвичай маловідомих, що впевнено пророкують швидку перемогу для однієї зі сторін.
  • Емоційність посилання. Мета повідомлення — викликати гнів, страх чи інше сильне почуття, тому часто використовуються сильні вислови, капслок та інші маніпулятивні методи.

Простої відповіді на питання, як розпізнати фейки, не існує. Головне правило — перевіряти отриману інформацію на майданчиках, які вважаєш надійними. Чим більше авторитетних джерел підтверджує новину, тим нижче ймовірність обману. Варто звертати увагу і на дату публікації. Багато людей роблять перепост, навіть не зважаючи на те, що подія відбулась декілька років тому. Джерелами, що заслуговують на довіру, сьогодні є офіційні канали державних органів та авторитетних міжнародних ЗМІ (крім російських, звичайно). Для аналізу публікацій можна скористатися і спеціальними сервісами. Перевірити факти допомагають StopFake.org, VoxCheck та інші майданчики.

Як протистояти фейкам? Передусім не розповсюджувати їх. Навіть коли це приємна новина, автор якої сповіщає про визволення міста чи великі втрати у ворога. Якщо немає повної впевненості в правдивості інформації, краще не ризикувати. Ні в якому разі не можна «виправляти» фейки, що сповіщають про переміщення українських військ чи вибухи якихось об'єктів. Коментар про реальний стан справ може допомогти супротивнику.

Якщо вдалося розпізнати фейки, можна внести свій внесок у боротьбу з ними. Для цього потрібно звертатися зі скаргами на порушення правил до адміністрації соціальних мереж. Коли мова йде про популярний майданчик з великою аудиторією, блокування ресурсу хоча б на декілька днів принесе чималу користь в інформаційній війні.


26.04.2022 2949
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3929
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2127
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2368
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5470
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21223
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3180

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

924

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

974

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1753

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1719
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15610
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9021
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4150
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

872
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

783
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5061
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4304
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

5083 2
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

464
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

704
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1638
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1565