Ігор Довірак про зйомки "Громади на мільйон", унікальні рекорди, золоту малину та розвиток ОТГ

11 березня телеглядачі каналу «1+1» побачили фінальний випуск бізнесово-розважального реаліті «Громада на мільйон». У ньому визначилася об’єднана територіальна громада, яка отримала 1 мільйон гривень інвестицій від фонду WNISEF на втілення свого проекту.

Відрадно, що перемогу в шоу виборола прикарпатська громада - Печеніжинська ОТГ.

Фіртка поспілкувалася із головою ОТГ та головним ідейником участі в проекті Ігорем Довіраком. Говорили про зйомки реаліті, життя громади, золото під ногами та амбіційні плани на майбутнє.


- Як виникла ідея взяти участь у такому проекті?

Першим кроком було те, що наша об'єднана громада бере участь у програмі DOBRE (це 5-річна програма, спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ), яка була анонсована нашим прем'єром в Українському домі.

В першому етапі зі 159 громад було відібрано 25, а потім ще стільки ж. Потім Уряд Сполучених Штатів, за підтримки цієї програми, проводив у Києві захід, куди нас, разом зі ще 49 громадами запросили. Саме там був анонсований проект каналу 1+1 "Громада на мільйон".

В той момент у мене і з'явилася ідея, що зараз, при існуючій конкуренції серед ОТГ, було б добре взяти участь у такому проекті. Першим реальним кастингом, можна так сказати, був флешмоб, який організувала наша громада. Ним ми показали, що достойні брати участь в такому телепроекті.

- Танцювальний флешмоб Печеніжинської громади, ще до виходу передачі в ефір, наробив чимало галасу. Масове виконання українського народного чоловічого танцю аркан сподобалося усім...

Були в мене на початку деякі побоювання, що громада не зможе згуртуватися і організувати такий флешмоб, бо завдання ставилися досить чітко і виконати їх слід було в короткі терміни. Часу на підготовку в нас було дві доби. Проте, нам все вдалося і саме тоді я переконався, що ми можемо багато.

- Яке із завдань на проекті було найважчим?

Я думаю, що перше завдання було найважчим. До того моменту я не міг оцінити сили своєї громади, її згуртованість і вміння в короткі терміни виконувати важливі завдання. А ще, потрібно було з громадою придумувати разом, що і як ми будемо робити.

- Велика у вас громада?

Печеніжинська ОТГ складається із 9 населених пунктів. Її населення близько 17,5 тисяч мешканців. І головний мій задум був в тому, щоб залучити усі населені пункти.

- Чому перед фіналом ви змінили свій бізнес-план?

На той момент, коли на початку проекту я презентував свій бізнес-план, - вироблення закордонних паспортів у своєму ЦНАП, в мене другим, запасним так сказати бізнес-планом, якраз і був "ягідний". І я, можливо, його на першій програмі притримав. Він був більше бізнесовим, а я презентував соціальний проект, який міг фінансуватися за рахунок різних програм і який хотіла громада. На той момент інвестор не побачив її цікавою. Я навіть думав припинити участь у проекті.

- Коли повірили, що зможете перемогти?

Якраз після того, коли ми презентували масове виконання аркану. Ми показали те, що живе і, що є природнім для нашого краю. Коли я побачив, що звідусіль ідуть люди, щоб доєднатися, жваво обговорюють, щось пропонують...

На той момент, до виходу передачі в ефір, не можна було оприлюднювати інформацію про флешмоб. Але люди закидали відео і фото, ділилися ними. 20 тисяч, потім 40 тисяч, потім 100 тисяч переглядів. Це мене вразило і вселило віру, а чому би нам і не перемогти. Цей унікальний культурний поштовх мене надихнув. А ще  більше я переконався у власних силах після того, як ми зробили гуцульське весілля.

- Дійсно, весілля було дуже ефектним.

Так, але шкода, дуже мало "втиснулося" в рамки ефіру. Назнімали хлопці багато. Наше гуцульське весілля має ефект яскраво вираженого українства, нашої неповторності і гордості.

- Скільки часу тривали зйомки проекту?

Десь близько двох місяців. Точно не пригадаю, адже все відбувалося дуже швидко. Поки нам ставили завдання і ми думали, як його виконати, знімальна група вже була в дорозі. Було важко, але ми робили все, що від нас було потрібно. Я дуже хотів, щоб моя громада побачила себе на екрані в якнайкращому світлі.

 

- Коли можна буде побачити плоди вашої перемоги? Бізнес-план вже працює?

Ну, по-перше, використання коштів буде прозорим. Ми, як влада, розробимо механізм реалізації даних коштів за участі нашого сільськогосподарського кооперативу. Головним розпорядником коштів будуть самі люди. Голова кооперативу відповідатиме за них. Ця сума буде поділена на три етапи і після кожного етапу буде проводитись аудит. Це все буде під прицілом усієї України.

- Ваш проект більше соціальний, чи бізнесовий?

Звичайно, люди думають, що ми будемо десь дорогу ремонтувати, чи школу. А це, власне, бізнесовий план, який в кінцевому результаті має принести робочі місця та створення додаткової вартості реалізації продуктів ягідництва. Не може бути ремонтів доріг чи шкіл, без платників податків.

- Чи вистачить громаді одного мільйона гривень на його реалізацію?

Звичайно, що ця сума є невеликою, особливо коли поділити на 30. Але ми вдячні і за неї. Вона допоможе нам стартувати, створити робочі місця. До того ж, є багато державних програм, завдяки яким можна покрити до 70% видатків.

Суть проекту в тому, щоб люди, котрі мають якусь присадибну ділянку, могли заробити кошти. Не важливо, чи це молодь, чи люди старшого віку. 

Якщо порахувати, що на одному гектарі землі можна потенційно виростити від 8 до 12 тонн малини, а середня вартість кілограма малини 9-20 гривень, то можна заробити до 250 тисяч. Вкласти в цей гектар потрібно буде 30-50 тисяч. Жодна сільськогосподарська культура не несе таку потенційну привабливість, як малина. До того ж, люди матимуть зайнятість майже цілий рік. За винятком січня місяця.

- Проблеми з реалізацією не завадять?

В тому і задум. Малина - це продукт, який швидко псується. Якщо ми створимо умови для глибокої заморозки крупних партій, то жодних проблем не буде. Тоді великі підприємства зможуть закупляти в нас 100 тонн продукту і більше, адже так буде вигідно і нам, і їм. Бізнес буде рентабельний.

- За вашими словами, під ногами у селян практично золоті поклади?

Так і є. Чому наші люди мають їхати десь до Польщі на трускавки, якщо, перебуваючи вдома і, навіть працюючи на основній роботі, можуть мати непоганий заробіток. Головне все робити разом, громадою. І тоді ми перетворимо свій край у писанковий і нікуди не потрібно буде їздити і ні до кого прихилятися. Ягідництво - потенційно найсильніший аспект розвитку нашого регіону.

- Вас нещодавно обрали головою "Агенції розвитку об'єднаних громад Прикарпаття". Розкажіть про неї детальніше...

АРОГП дасть дуже багато, адже тільки разом очільники ОТГ можуть вирішувати багато завдань. Особливо, з допомогою Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування, де зібрані спеціалісти високого класу. Вони, на мою думку, є координаторами та рушійною силою децентралізації на Прикарпатті. Ми завжди можемо звернутися за порадою чи допомогою. Я не уявляю розвиток ОТГ на Прикарпатті без такого центру.

- Плани на майбутнє. Можливо, ми побачимо вашу громаду в черговому шоу?

Планів багато. Всі вони амбіційні, але озвучувати їх я не буду. Спершу доведемо до логічного завершення бізнес-план із сільськогосподарським кооперативом.

розмовляв Ростислав Ковтун


Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1227
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1344
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1202
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3328
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2143
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3314

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

838

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1171

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1249

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2540
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

400
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6146
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6159
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

501
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

759
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1591
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1808
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16529
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

862
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1531
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1794
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2794