Івано-Франківськ. Не цікаво, або Втрачені перспективи

 Курс

 

Навколо суцільне гаркаве жлобство. Вічно стурбоване усякими бздурами й навіть не смішне...

 

Фото Ростислава Шпука.
Фото Ростислава Шпука.
 

Це така властивість потоку подій. Коли він занадто прискорюється, навіть важливе перестає привертати увагу, схиляти до аналізу та спонукати до висновків. Всі події зливаються у стомливий марафон однаковості та повторюваності. Все те, що ще рік тому здавалось важливим і доленосним, тепер викликає суміш байдужості з іронічним "так-так, звичайно". Можливо, так коригується шкала цінностей – подієве сміття скидає з себе машкару ілюзорної актуальності і стає для тебе тим, чим воно й має бути.

 

Десь арештовують корупціонерів та знімають з посад чиновників, ділять бюджет та збирають на форуми професійних балакунів. Не цікаво. Десь коливаються курси та зростають фінансові бульбашки. Не цікаво. Чорнороті політики закликають щось там негайно заборонити, а щось інше – безумовно підтримати. Не цікаво. В "зомбоящику" виникають з небуття, а потім туди ж зникають різноманітні пики. А за ними транслюють рекламу: якщо хочеш добре "как", не забудь про дупо-щось-там-кишково-брендове. Цікаво лише тим, в кого хронічний запор.

 

Поступово виникає нехіть до моніторів плюс бажання лінивого кайфу з книжкою. Або грішної ванни з гарячою подругою. Або ж пиятики у добрій компанії. У такій компанії, де не теревенитимуть про політику та інші речі, щойно прочитані у фейсбуці. Де можна відчути себе у зграї веселих динозаврів посеред лісу, що населений занадто теплокровними гризунами. Пасіонарними такими щуриками, які борзо соваються у пошуках грошових та кар’єрних "тем". Вони собі соваються, а ми їх вперто не бачимо. Ми ж динозаври. В нас довгі шиї, і нас приваблюють виключно верхні гілки дерев. Смачні такі свіжі гілочки.

 

Сідаємо за стіл, відкорковуємо пляшку й розпочинаємо ностальгійну динозаврячу тріскотню. Згадуємо старі часи у Франківську, коли у "Медівні" наливали коньячний сурогат під молдавським брендом, а середмістю та міському озеру не загрожувала забудова у бетонно-контейнерному стилі. Коли агресивна дикість ще не панувала у спілкуванні, а базарні бариги ще не вважали себе єдино можливою міською елітою. Стара знайома каже, що то було "дольче віта". Так-так, а тепер міське життя згірчилось. А ще накрилось чимось мідним. Адже тоді майбутнє начебто проглядалось, а тепер вже всі знають, що світло в кінці тунелю живиться від китайської батарейки.

 

Читаємо вірші і пліткуємо про жалюгідні залишки міського бомонду. Кожної зими того бомонду меншає. Ті, котрі доживають до весняних півників, опиняються на щораз вужчому майданчику. І колись того міста у місті була крапля, а тепер шукати треба з мікроскопом. Навколо суцільне гаркаве жлобство. Вічно стурбоване усякими бздурами й навіть не смішне. Дарма й казати, що не цікаве. Куди ж, врешті-решт, приведе нас ця тенденція до спрощення. Що там, під плінтусом? Неорустикальний світ, прикрашений фасадами з темного скла та підвальними розпивочними у габсбурзькому стилі? Або якийсь інший варіант жлобського некрополю? Або ж просто торговельний мурашник з претензіями на батьківщину слонів? Я випиваю ще півсклянки настоянки, і питання самі собою знімаються. Заповзають під віник і лягають там спати. Не цікаво.

 

Читаємо, читаємо, читаємо далі вірші і говоримо про втрачені перспективи. Зрештою, всі динозаврячі теревені сповзають на ці брудно-рожеві втрачені перспективи. На те, що зароджувалось, зароджувалось, але замість народження перднуло і зійшло на пси. Не всі ранкові хом’ячки добігли до обідньої перерви. І той подавав надії, і та була не без таланту. Й де вони тепер: ау-у-у! "Руїни духу в руїнах тіла", – як писали графомани наприкінці обнадійливих вісімдесятих. Вони тоді багато макулатури понаписували. Яка її доля? Звісно, що макулатурна. Ще трошки настоянки – й це також стає нецікавим. Зрештою, казано: нехай мертві ховають своїх мертвяків. А ми ще живі, і печінки наші ще не повністю на протекторах.

 

Ми живі-живісінькі, а от старе добре місто відійшло до краєзнавчих альбомів. Відійшло непомітно, проте впевнено. Замість нього виріс населений пункт, який – за великим рахунком – вже не врятує від метафізичного переродження жодна громадська активність.

 

Напевне, теплокровні пасіонарії з цим не погодяться. Теплокровні пасіонарії сприймуть все це за маразматичне бурчання. Адже за метафізичними розмірами цей населений пункт їм пасує. В ньому зручно прогризати хіднички та комори, ховати мишачі накопичення та облаштовувати теплі гніздечка. Все таке дрібненьке-зручненьке, солоденьке, фастфудне. Все досяжне та намацальне, все сліпе, немов морди мотаних відьмацьких подоб. Все мурчить мелодіями рінґтонів й просто мурчить (бо мурчаще). Й ніщо в межах пожлобленого некрополю не провіщає наближення урагану.

 

"Якого ще урагану? – недовірливо запитують власники хідничків і хазяйки комор. – Звідки?"

 

Без відповіді. Й не тому, що це якась там страшна таємниця. Якраз навпаки. Просто й це вже не цікаво.

 

Володимир Єшкілєв,

Курс


Коментарі (1)

Ivan Ivanov 2015.04.08, 14:54
Ну и надо было такое писать на первой странице? Кто, куда, зачем, о чем - непонятно. Сдается мне, заявления о "галицком феномене" в литературе сильно преувеличены. Разве нет у Франковска других лиц, кроме изображенных в опусе и на фото?
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1664 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

668
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

2030
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1682
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1644 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1478

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

163

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

938

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

751

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1013
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

716
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

459
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1497
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1382
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

408
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1639
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1230
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

618
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

927
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1427
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1769
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1229