В Україні триває процес адміністративно-територіальної реформи. На разі КМУ затвердив перспективний план формування територіальних громад на Прикарпатті, згідно з яким в області повинно бути сформовано 53 ОТГ. У трьох з них - Верхнянській (Калуський район), Печеніжинській (Коломийський район) та Старобогородчанській (Богородчанський район) об’єднаній територіальній громаді 25 жовтня вже відбулися вибори.
У зв’язку із цим «Фіртка» поспілкувалася із керівником Офісу Реформ в Івано-Франківській області Русланом Панасюком про подальші перспективи реформи, втілення на практиці законодавчих норм у нових громадах, чого очікувати ОТГ з 1 січня 2016 року та коли нововведення вийдуть на фінішну пряму.
Руслане Володимировичу, в Україні до виборів об’єдналося 7% громад. У нас утворено 3 громади. Що чекає інші громади? Як триватиме об’єднання далі?
- Думаю, якби до нас прислухалися у громадах (а ми керувалися методикою) на етапі формування перспективного плану, то таких ОТГ було б не три, а відсоток наближався б до загальноукраїнського.
Але маємо сьогодні три. Також маємо на етапі завершення утворення Білоберізьку та Бурштинську ОТГ.
Ми свідомо пішли шляхом пілотного об’єднання громад. Там, де були готові перші особи, керівники, там де була готова громада об’єднуватися, ми це підтримали. Далі ми відпрацюємо на цих громадах всі необхідні моменти – від процесу утворення, реєстрації, формування керівних органів у громадах до налагодження усіх необхідних сфер життєдіяльності. Добре спрацювавши на цих наших пілотних проектах, ми покажемо хороший приклад того, що процес реформи незворотній.
Чому не взяли до уваги методичні рекомендації? Яка аргументація?
- Були моменти політичного характеру, емоційного і нерозуміння усієї відповідальності і складності процесу. Ми на цьому наголошували, коли говорили, що процес не закінчується накресленням карти області. Потрібен був великий багаж знань, кадри. А це, як підтверджує сьогодні практика, є великою проблемою для наших громад. Але маємо добрий приклад наших трьох ОТГ – Старобогородчанської, Верхнянської та Печеніженської, де керівники на своєму місці, і вибори це підтвердили.
Схвалений перспективний план – ми подали на розгляд Уряду проект 63 ОТГ. Уряд запропонував, що карта області мала б складати 53 об’єднані громади.
А яка тоді доля тих десяти, які викреслили фактично?
- Вирішення питання цих десятьох – це спільне завдання ОДА і Офісу реформ пропрацювати план приєднання даних населених пунктів до тієї чи іншої ОТГ.
Ми сьогодні допомагаємо нашим громадам, що вже об’єдналися, організаційними питаннями і як вони забезпечуватимуть своє життя вже з 1 січня 2016 року.
Але з листопада ставимо собі завдання продовжити роботу у громадах, щоб ті ставали на шлях об’єднання. Бо, як ми бачили, процес не легкий – треба пройти погодження на 4 рівнях, досягти згоди усіх учасників процесу. Маємо два роки, щоб максимально закінчити цей перехідний період в області.
А взагалі за скільки років можливе остаточне втілення реформи?
- Я вірю, що ми багато зробимо. Але це буде не правильно, якщо я зараз скажу, що ми зробимо усе. Практика наших сусідів показує, що реформа у них триває близько 20 років. І вони кажуть, що далекі до того, щоб сказати, що зробили усе.
Ми намагатимемося шукати плюси у тому форматі об’єднання, який окреслений. Він не є сталим, а – мінливий. Сьогодні побажання кожної громади повинні бути аргументованими і економічно розрахованими. Ми готові вислуховувати і дискутувати. Але, на разі, є шаблон, якого ми дотримуватимемося.
Наступає 1 січня 2016 року. Нові утворені громади мали б жити за новим законодавством. У той же час, експерти кажуть, що для подальшого розвитку утворених громад потрібні ще законодавчі зміни. Як були далі? Що робити?
- У нас є відрізок від моменту обрання депутатів і голови у цих громадах до 1 січня. Він буде підготовчим для того, щоб з 1 січня 2016 року громада уособлювала собою район з тими відповідними фінансовими ресурсами і тими зобов’язаннями, які сьогодні ставить законодавець.
Питань, однозначно, зараз дуже багато.
Але, якщо усе проаналізувати, то, скажімо, на прикладі Печеніжина, маємо обраного голову і 26 депутатів. Вони володіють усією необхідною підготовчою базою, щоб приймати регламент, формувати виконком, оголошувати вибори старост. До моменту обрання старост у тих населених пунктах, які не є центром, виконувати обов’язки будуть сільські голови. Утворити треба робочу групу і пропрацювати усі моменти – від офіційної реєстрації до ліквідації сільських рад, які є у периметрі об’єднаної громади. Є сьогодні дискусія – чи простіше піти шляхом ліквідації сільських рад, чи шляхом приєднання до центру усіх сільських рад, які входять до ОТГ. Простіша процедура приєднання, оскільки є правонаступник.
Так, законодавчо ще не всі питання врегульовано. Для цього є проект закону, який і врегульовує ці моменти.
Йдемо шляхом поступовим. Є велика команда, яка над цим працює – Мінрегіон, Асоціація міст України, закордонні партнери, громадські організації, донори. Ніколи не було б таких темпів реформи, якби це не було волею громади і підтримкою донорів.
Наскільки об’єднання є добровільним? Адже так виглядає, що все-таки реформу спускають зверху і не завжди думка громади є вирішальною. На прикладі нашої ж області – пропонували 63 ОТГ, а КМУ затвердив 53.
- Є момент державної доцільності і державної безпеки.
Я б сказав, що на відміну від нашої, в жодній іншій області не було такого широкого обговорення. Потім на нашому прикладі усі інші області утворювали робочі групи тощо. Ми провели масу роботу протягом травня-червня. Ми намагалися максимально консультувати і допомагати. Не буває так, щоб усі були задоволені. Але ми намагалися максимально прислухатися до побажань і думок у громадах.
Чимало експертів з реформування місцевого самоврядування стверджують, що чергові місцеві вибори відбудуться через два роки. Чи означає це, що до цього моменту реформу повинно бути реалізовано?
- Ми собі зараз ставимо таке завдання, щоб на прикладі утворених громад активно працювати з тими, хто є діяльним. Таких є десять потенційних ОТГ. І ми хочемо якнайперше працювати з цим десятком щоб і вони поповнили лави об’єднаних громад.
Розуміємо, що коли маємо два роки перехідного періоду, то сільські голови не поспішатимуть до змін. Це може і призупинити процес. Але усе залежатиме від того наскільки разючими будуть зміни у тих громадах, що об’єдналися. Їхні зміни будуть поштовхом для усіх інших.
Розмовляла Марія Лутчин
