«Монументальна лихоманка» У Франківську (БАГАТО ФОТО незвичних пам'ятників)

 

Увага громади маленького міста Івано-Франківська знову прикута до пам’ятників. Востаннє таке спостерігалося на початку дев’яностих, коли відбувалася фронтальна заміна радянської символіки на національну.

 

Тодішній ажіотаж навколо монументальних об’єктів виглядав доречним. Адже довгі десятиліття вулиці і площі Івано-Франківська були заставлені сумнівними «шедеврами» комуністичної наочної агітації. Нова доба вимагала нових форм.

 

Щоправда саме нових форм мешканці міста майже не побачили і все з часом повернулося на рейки доброго старого «соцреалізму з національним забарвленням». Люди сприйняли такий естетичний глухий кут з іронією і охрестили нові «досягнення» прикарпатської монументалістики «урною з шаблею», «шматою», «кашкетом», «трансформером» та іншими не вельми респектабельними назвиськами. Інтерес до пам’ятників тимчасово знизився.

 

Але тепер все знову повернулося. Монументи знову у центрі суспільної уваги. Митці і вчені сперечаються щодо мистецької вартості нового пам’ятника Шевченкові та планованого монументу «Руській трійці». Політики оголошують про будівництво нових пам’ятників. Що саме спричинило новий напад «монументальної лихоманки»?

 

Найпростіша відповідь така. У політиків вичерпались ідеї та пропагандистський ресурс. Тому вони повернулися до перевіреного піар-засобу. Адже, попри все, пересічна івано-франківська «електоральна одиниця» любить пам’ятники. Іванофранківці страшенно тішаться (й нема на те ради), коли у місті виникає новий монумент. Тобто місце, де можна у свято постояти з фаною і заспівати пісню.

 

Більшість містян мріє, щоби на кожній площі стояло два, а краще три пам’ятники. Великих.

 

Тому «моументальні ініціативи» батьків міста завжди знаходили теплий відгук в електоральних серцях. Скажімо, на останніх місцевих виборах значну кількість голосів, відданих за Анушкевичуса забезпечив пам’ятник Степану Бандері, споруджений за першої каденції Віктора Андрюсовича. Як тільки опоненти діючого мера починали публічно сумніватися в його «патріотичній позиції», мерська команда витягувала джокера: пам’ятник провідникові ОУН на Європейській площі.

 

Тепер, коли нові керівники міста об’єктивно не можуть виконати своїх передвиборних соціально-економічних обіцянок, тема пам’ятників стає знов над-актуальною.

 

Але є й інші причини «монументальної лихоманки». Суспільство прагне зримих символів своєї самобутності. Якщо воно (суспільство) не може виразити власну самобутність через добре авто вітчизняного виробництва на кшталт «мерседесу», або через космічний корабель типу «шатла», - це суспільство починає виражати себе за допомогою пам’ятників. Зрештою, для цього не треба ніяких технологічних проривів. Достатньо мати гроші на граніт і цемент, а сам пам’ятник можна отримати у подарунок. «На халяву».  

 

Історія з пам’ятником Шевченкові стала повчальною. Дякувати Богу, що пам’ятник Тарасу Шевченку в однойменному міському парку Івано-Франківська був встановлений дуже швидко. Бо ціла когорта «мистців» і «фахівців» у всіх галузях кинулася криком кричати, що пам'ятник Кобзарю, мовляв, встановлюють десь «в дідька на кулічках», «біля парківських санвузлів» і т.п.

 

Пам'ятник Тарасові Шевченкові в Івано-Франківську. Автор Лео Мол

 

На думку люмпенів від культури пам’ятник Шевченкові має бути тільки «в самому центрі, він має бути великий, на ще більшому постаменті…» Очевидно причиною таких ідей є власні комплекси неповноцінності. Насправді велич Кобзаря не можливо підсилити нічим, бо вона Абсолютна.  

Кореспонденти «Фіртки-магус» були писутні під час монтажу пам'ятника Шевченкові в міському парку.

Дехто з породи тих, кому «все не так» закидав, що встановлюють пам'ятник ніби то не там, де планувалося, не на місці освяченого каменя на центральній алеї парку, а в десяти метрах від того каменя.

Зараз пам'ятник змонтований в такому місці, що південне Сонце ідеально освітлює площадку та освітлює самого Шевченка. Якщо б його обуло встановлено на центральній алеї, то сам пам'ятник виявився б спиною до півдня, що привело б до того, що на фоні Сонця ми спостерігали б тільки контур пам'ятника, не бачачи жодних його деталей. Та й сфотографауватися «протии Сонця» біля пам'ятника було б проблематично.

Ще однією перевагою пам'ятника в парку в поріянянні з метушливим центром міста є можливість посидіти в спокої, серед природи, помолитися, помедитувати… Думаємо, і сам Шевченко хотів би відпочити від тих наших люмпенізованих назойливих "поціновувачів" десь від них подалі, в парковій тиші... В арці серед крон дерев.

Ну а щодо закидів наших «мистців» про те, що пам'ятник встановлено «біля санвузлів»… Ми принюхувалися…. Ними там і не пахне:))

І в порівняння з старим погруддям Шевченкові в однойменному івано-франківському партку - пам'ятник Лео Мола - це очевидно пам'ятник аристократові Шевченкові. На відміну від старого радянського пам'ятника Шевченкові "крпакові". Пам'ятники це ще й елемент зомбування...

 

Щодо довго обговорюваного пам’ятника «Руській трійці».

 

 

Проект пам'ятника "Руській трійці"

 

 

Проект Федорина зроблений в естетичному каноні вісімдесятих років минулого століття. Просвітники у запропонованій композиції виглядають групою космічних прибульців з доштукованою атрибутикою. Як цей пам’ятник називатимуть мешканці міста? «Інопланетянами»? Співати біля нього, скоріше за все, ніхто не буде. Принаймні на тверезу голову. Що стосується альтернативної «класично-сентиментальної» композиції, то вона просто скучна. Таких «добродіїв на лавці» ми вже бачили сотні. І в Європі і в Росії. Скажімо, в Берліні е «чудовий», забутий Богом і людьми пам’ятник ідеологам комунізму «Марксу-Енгельсу». Той же стиль, тільки більш модерний і соц-реалістичний…

Пам'ятник ідеологам комунізму Марксу і Енгельсу в Берліні

 

 

Одною лавкою більше, одною менше… Оригінальності нашому місту така «шняга»-«трійка» не додасть.

Якщо вже франківців так лихоманить від можливості «застовпити» порожнє місце пам’ятником, то варто зважати на мистецьку цінність пропонованих об’єктів.

І ще – на тлі «пафосних», «ідеологічно перевантажених» і «високохудожніх» пам’ятників хочеться чогось сучасного, веселого і «символічного», - для прикладу – того ж анонсованого пам'ятника «чуду аеродинаміки» – хрущу…

 

Всі ті пам'ятники (що розміщені нижче) - масово тиражуються в інтернеті, путівниках, і стали своєрідною візитівкою тих місць, де вони розміщені. Чи може стати в ряд з ними пам'ятник "Руській трійці" (при всій повазі до "неї")? А Івано-Франківсь претендує ж на столицю туристичного Карпатського краю...

 

Мексіка. Гвадалахара. "Вухатий стілець"

 

Пам'ятник мешканцям Будапешту

 

 

��������� ��������� � ���������� ������

Москва. "Сколько я зарЭзал..."

 

"�������� �������.

 

 

Івано-Франківська журналістка Таня Соболик "в черзі за безкоштовною юшкою" у Вашингтоні 

 

 

Данія. "Пісяючий дядько"

 

 

Австралія. "Хто загубив гаманець?"

 

 

 Ватикан. Пам'ятник шишковидній залозі, яка "відповдає" за містичні здібності людини

 

Ватикан. Творення Світу. Вселенський вибух.

 

 

Тенеріфе. Канарські острови

 

 

Лос-Анжелес

 

 

  (470x627, 36Kb)

 Матір Божа. З символізмом циклічності Часу-Буття, Життя-Сметрі. Нью-Йорк

 

 (470x627, 40Kb)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прага. Франц Кафка

 

 

 

 

 


Коментарі (7)

Ivan 2011.06.21, 00:44
Про пам'ятник Шевченку: Такої наруги над Кобзарем, як на мене давно не спостерігалося.. Звернють увагу на антропометричні особливості монумента. Права рука явно виглядає довшою за ліву і закінчується десь в районі коліна, долоні як бейсбольні рукавиці... Напишіть хто скульптор цього епохального творіння???????
ПЭТЯ 2011.06.21, 17:58
Скульптор цього пам'ятника Шевченкові всесвітньо відомий Лео Мол. Аналог Франківського днями ставлять в Торонто. Його пам'ятники Шевченкові стоять в Вашингтоні, Санкт-Петербурзі, Оттаві, Буенос-Айресі. Це пам'ятник в модерному стилі, який несе більше ніж фотографічне, ще й символічне навантаження. почитайте про стилі - чим модерн відрізняється від класики.
Ivan 2011.06.21, 19:08
Я розумію про що Ви.. Дякую.. Однак, символічного навантаження зрозумінити не вдається.. Як на мене - це не вдалий проект.
шлапак 2011.06.21, 23:27
До речі, панове дискутанти, всесвітня відомість Лео Мола - то міф. Посередній ремісник, творива якого брали бо був дешевим і не надто оригінальним (є замовники і на таке). Антропометричні особливості тут взагалі ні до чого - автор працював у примітивістському стилі. А те, що зображено не насупленого селюка, як звикла бикота, то ж яке у цьому досягнення? Мистецтво не в тому, щоби перемагати тупу інерцію селючні, а в тому, щоби робити красиві речі. Цей памятник бридкий.
НИК 2011.06.22, 02:03
ШЛАПАК ЗРАЗУ ВИДНО ШО "ІНТИЛіҐЕНТ". БО ЇМУ ПРОТИВНІ ЛИЦЯ І ПОВЕДІНКА ОБДІЛЕНИХ ДАРОМ БОЖИМ СЕЛЮКІВ. А ВІН ВИДНО МІЩУК І ШЕЙ МАМА ПОЛЬКА. А ТАТО ЮДА І МАЙЖЕ БАНКІР. ВІДКИ Ж НЕНАВИСТЬ ТАКА. А ЗА СЕ ТОБІ БУДЕ КАРА БОЖА: ТВОЇ ДІТИ (ЯК ТИ НЕ ПЕДИК) БУДУТ ПРОСТО ДЕБІЛИ. БО БОГ КЛИН КЛИНОМ ВІБИВАЄ. АБИС МАВ ТО ШО НЕ ЛЮБИШ ВСЕ ПЕРЕД ОЧИМА. ЯК ТИ НЕ РОЗУМІЄШ, ШО Є ПАСТУХИ І Є СТАДО. І ШО ПАСТУХ МАЄ ЛЮБИТИ СВОЇ ВІВЦІ. ІНАКШЕ ВІН БУДЕ ПАСТИ СВОЇ ВУШИ. А НЕ ТОВАР.
До Ніка 2011.06.22, 21:00
Ніку, Ніку, чоловіче, шо ти тут мелеш. Ти шо не бачиш, що на постамент поставили не пастира а вівцю. Зайди зі спини цьому шедеврові і подивися на ті баранячі култуни, шо йому там поробили. От-от забекає!
Solomia d'Este 2011.06.28, 22:45
Ого, скільки ж "поціновувачів" прекрасного і "спеців від кіфареда" зібралося - різних іванів-шлапаків - Пігмаліона й Дедала враз би "присоромили", не кажучи вже про Пінзедя чи Кавалерідзе. Роботи останнього саме такі сумнівні "естети-знавці" і руйнували. Ось вам сторінка "Сад скульптур Лео Мола (Леоніда Молодожанина" (Leo Mol Sculpture Garden - http://www.manitobaphotos.com/mol.htm) у Вінніпеґу (City of Winnipeg) - зацініть. Вам хоч щось відомо про особливості масштабування скульптур для монументів і їх відмінності від камерної скульптури? ;)
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

819
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4445
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1575
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10787
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3263
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3543

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

13167

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

889

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1132

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

905
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6288 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31903 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11491
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8111
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1158
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7624 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38690 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

744
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4595
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1130
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1481