«Монументальна лихоманка» У Франківську (БАГАТО ФОТО незвичних пам'ятників)

 

Увага громади маленького міста Івано-Франківська знову прикута до пам’ятників. Востаннє таке спостерігалося на початку дев’яностих, коли відбувалася фронтальна заміна радянської символіки на національну.

 

Тодішній ажіотаж навколо монументальних об’єктів виглядав доречним. Адже довгі десятиліття вулиці і площі Івано-Франківська були заставлені сумнівними «шедеврами» комуністичної наочної агітації. Нова доба вимагала нових форм.

 

Щоправда саме нових форм мешканці міста майже не побачили і все з часом повернулося на рейки доброго старого «соцреалізму з національним забарвленням». Люди сприйняли такий естетичний глухий кут з іронією і охрестили нові «досягнення» прикарпатської монументалістики «урною з шаблею», «шматою», «кашкетом», «трансформером» та іншими не вельми респектабельними назвиськами. Інтерес до пам’ятників тимчасово знизився.

 

Але тепер все знову повернулося. Монументи знову у центрі суспільної уваги. Митці і вчені сперечаються щодо мистецької вартості нового пам’ятника Шевченкові та планованого монументу «Руській трійці». Політики оголошують про будівництво нових пам’ятників. Що саме спричинило новий напад «монументальної лихоманки»?

 

Найпростіша відповідь така. У політиків вичерпались ідеї та пропагандистський ресурс. Тому вони повернулися до перевіреного піар-засобу. Адже, попри все, пересічна івано-франківська «електоральна одиниця» любить пам’ятники. Іванофранківці страшенно тішаться (й нема на те ради), коли у місті виникає новий монумент. Тобто місце, де можна у свято постояти з фаною і заспівати пісню.

 

Більшість містян мріє, щоби на кожній площі стояло два, а краще три пам’ятники. Великих.

 

Тому «моументальні ініціативи» батьків міста завжди знаходили теплий відгук в електоральних серцях. Скажімо, на останніх місцевих виборах значну кількість голосів, відданих за Анушкевичуса забезпечив пам’ятник Степану Бандері, споруджений за першої каденції Віктора Андрюсовича. Як тільки опоненти діючого мера починали публічно сумніватися в його «патріотичній позиції», мерська команда витягувала джокера: пам’ятник провідникові ОУН на Європейській площі.

 

Тепер, коли нові керівники міста об’єктивно не можуть виконати своїх передвиборних соціально-економічних обіцянок, тема пам’ятників стає знов над-актуальною.

 

Але є й інші причини «монументальної лихоманки». Суспільство прагне зримих символів своєї самобутності. Якщо воно (суспільство) не може виразити власну самобутність через добре авто вітчизняного виробництва на кшталт «мерседесу», або через космічний корабель типу «шатла», - це суспільство починає виражати себе за допомогою пам’ятників. Зрештою, для цього не треба ніяких технологічних проривів. Достатньо мати гроші на граніт і цемент, а сам пам’ятник можна отримати у подарунок. «На халяву».  

 

Історія з пам’ятником Шевченкові стала повчальною. Дякувати Богу, що пам’ятник Тарасу Шевченку в однойменному міському парку Івано-Франківська був встановлений дуже швидко. Бо ціла когорта «мистців» і «фахівців» у всіх галузях кинулася криком кричати, що пам'ятник Кобзарю, мовляв, встановлюють десь «в дідька на кулічках», «біля парківських санвузлів» і т.п.

 

Пам'ятник Тарасові Шевченкові в Івано-Франківську. Автор Лео Мол

 

На думку люмпенів від культури пам’ятник Шевченкові має бути тільки «в самому центрі, він має бути великий, на ще більшому постаменті…» Очевидно причиною таких ідей є власні комплекси неповноцінності. Насправді велич Кобзаря не можливо підсилити нічим, бо вона Абсолютна.  

Кореспонденти «Фіртки-магус» були писутні під час монтажу пам'ятника Шевченкові в міському парку.

Дехто з породи тих, кому «все не так» закидав, що встановлюють пам'ятник ніби то не там, де планувалося, не на місці освяченого каменя на центральній алеї парку, а в десяти метрах від того каменя.

Зараз пам'ятник змонтований в такому місці, що південне Сонце ідеально освітлює площадку та освітлює самого Шевченка. Якщо б його обуло встановлено на центральній алеї, то сам пам'ятник виявився б спиною до півдня, що привело б до того, що на фоні Сонця ми спостерігали б тільки контур пам'ятника, не бачачи жодних його деталей. Та й сфотографауватися «протии Сонця» біля пам'ятника було б проблематично.

Ще однією перевагою пам'ятника в парку в поріянянні з метушливим центром міста є можливість посидіти в спокої, серед природи, помолитися, помедитувати… Думаємо, і сам Шевченко хотів би відпочити від тих наших люмпенізованих назойливих "поціновувачів" десь від них подалі, в парковій тиші... В арці серед крон дерев.

Ну а щодо закидів наших «мистців» про те, що пам'ятник встановлено «біля санвузлів»… Ми принюхувалися…. Ними там і не пахне:))

І в порівняння з старим погруддям Шевченкові в однойменному івано-франківському партку - пам'ятник Лео Мола - це очевидно пам'ятник аристократові Шевченкові. На відміну від старого радянського пам'ятника Шевченкові "крпакові". Пам'ятники це ще й елемент зомбування...

 

Щодо довго обговорюваного пам’ятника «Руській трійці».

 

 

Проект пам'ятника "Руській трійці"

 

 

Проект Федорина зроблений в естетичному каноні вісімдесятих років минулого століття. Просвітники у запропонованій композиції виглядають групою космічних прибульців з доштукованою атрибутикою. Як цей пам’ятник називатимуть мешканці міста? «Інопланетянами»? Співати біля нього, скоріше за все, ніхто не буде. Принаймні на тверезу голову. Що стосується альтернативної «класично-сентиментальної» композиції, то вона просто скучна. Таких «добродіїв на лавці» ми вже бачили сотні. І в Європі і в Росії. Скажімо, в Берліні е «чудовий», забутий Богом і людьми пам’ятник ідеологам комунізму «Марксу-Енгельсу». Той же стиль, тільки більш модерний і соц-реалістичний…

Пам'ятник ідеологам комунізму Марксу і Енгельсу в Берліні

 

 

Одною лавкою більше, одною менше… Оригінальності нашому місту така «шняга»-«трійка» не додасть.

Якщо вже франківців так лихоманить від можливості «застовпити» порожнє місце пам’ятником, то варто зважати на мистецьку цінність пропонованих об’єктів.

І ще – на тлі «пафосних», «ідеологічно перевантажених» і «високохудожніх» пам’ятників хочеться чогось сучасного, веселого і «символічного», - для прикладу – того ж анонсованого пам'ятника «чуду аеродинаміки» – хрущу…

 

Всі ті пам'ятники (що розміщені нижче) - масово тиражуються в інтернеті, путівниках, і стали своєрідною візитівкою тих місць, де вони розміщені. Чи може стати в ряд з ними пам'ятник "Руській трійці" (при всій повазі до "неї")? А Івано-Франківсь претендує ж на столицю туристичного Карпатського краю...

 

Мексіка. Гвадалахара. "Вухатий стілець"

 

Пам'ятник мешканцям Будапешту

 

 

��������� ��������� � ���������� ������

Москва. "Сколько я зарЭзал..."

 

"�������� �������.

 

 

Івано-Франківська журналістка Таня Соболик "в черзі за безкоштовною юшкою" у Вашингтоні 

 

 

Данія. "Пісяючий дядько"

 

 

Австралія. "Хто загубив гаманець?"

 

 

 Ватикан. Пам'ятник шишковидній залозі, яка "відповдає" за містичні здібності людини

 

Ватикан. Творення Світу. Вселенський вибух.

 

 

Тенеріфе. Канарські острови

 

 

Лос-Анжелес

 

 

  (470x627, 36Kb)

 Матір Божа. З символізмом циклічності Часу-Буття, Життя-Сметрі. Нью-Йорк

 

 (470x627, 40Kb)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прага. Франц Кафка

 

 

 

 

 


Коментарі (7)

Ivan 2011.06.21, 00:44
Про пам'ятник Шевченку: Такої наруги над Кобзарем, як на мене давно не спостерігалося.. Звернють увагу на антропометричні особливості монумента. Права рука явно виглядає довшою за ліву і закінчується десь в районі коліна, долоні як бейсбольні рукавиці... Напишіть хто скульптор цього епохального творіння???????
ПЭТЯ 2011.06.21, 17:58
Скульптор цього пам'ятника Шевченкові всесвітньо відомий Лео Мол. Аналог Франківського днями ставлять в Торонто. Його пам'ятники Шевченкові стоять в Вашингтоні, Санкт-Петербурзі, Оттаві, Буенос-Айресі. Це пам'ятник в модерному стилі, який несе більше ніж фотографічне, ще й символічне навантаження. почитайте про стилі - чим модерн відрізняється від класики.
Ivan 2011.06.21, 19:08
Я розумію про що Ви.. Дякую.. Однак, символічного навантаження зрозумінити не вдається.. Як на мене - це не вдалий проект.
шлапак 2011.06.21, 23:27
До речі, панове дискутанти, всесвітня відомість Лео Мола - то міф. Посередній ремісник, творива якого брали бо був дешевим і не надто оригінальним (є замовники і на таке). Антропометричні особливості тут взагалі ні до чого - автор працював у примітивістському стилі. А те, що зображено не насупленого селюка, як звикла бикота, то ж яке у цьому досягнення? Мистецтво не в тому, щоби перемагати тупу інерцію селючні, а в тому, щоби робити красиві речі. Цей памятник бридкий.
НИК 2011.06.22, 02:03
ШЛАПАК ЗРАЗУ ВИДНО ШО "ІНТИЛіҐЕНТ". БО ЇМУ ПРОТИВНІ ЛИЦЯ І ПОВЕДІНКА ОБДІЛЕНИХ ДАРОМ БОЖИМ СЕЛЮКІВ. А ВІН ВИДНО МІЩУК І ШЕЙ МАМА ПОЛЬКА. А ТАТО ЮДА І МАЙЖЕ БАНКІР. ВІДКИ Ж НЕНАВИСТЬ ТАКА. А ЗА СЕ ТОБІ БУДЕ КАРА БОЖА: ТВОЇ ДІТИ (ЯК ТИ НЕ ПЕДИК) БУДУТ ПРОСТО ДЕБІЛИ. БО БОГ КЛИН КЛИНОМ ВІБИВАЄ. АБИС МАВ ТО ШО НЕ ЛЮБИШ ВСЕ ПЕРЕД ОЧИМА. ЯК ТИ НЕ РОЗУМІЄШ, ШО Є ПАСТУХИ І Є СТАДО. І ШО ПАСТУХ МАЄ ЛЮБИТИ СВОЇ ВІВЦІ. ІНАКШЕ ВІН БУДЕ ПАСТИ СВОЇ ВУШИ. А НЕ ТОВАР.
До Ніка 2011.06.22, 21:00
Ніку, Ніку, чоловіче, шо ти тут мелеш. Ти шо не бачиш, що на постамент поставили не пастира а вівцю. Зайди зі спини цьому шедеврові і подивися на ті баранячі култуни, шо йому там поробили. От-от забекає!
Solomia d'Este 2011.06.28, 22:45
Ого, скільки ж "поціновувачів" прекрасного і "спеців від кіфареда" зібралося - різних іванів-шлапаків - Пігмаліона й Дедала враз би "присоромили", не кажучи вже про Пінзедя чи Кавалерідзе. Роботи останнього саме такі сумнівні "естети-знавці" і руйнували. Ось вам сторінка "Сад скульптур Лео Мола (Леоніда Молодожанина" (Leo Mol Sculpture Garden - http://www.manitobaphotos.com/mol.htm) у Вінніпеґу (City of Winnipeg) - зацініть. Вам хоч щось відомо про особливості масштабування скульптур для монументів і їх відмінності від камерної скульптури? ;)
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1217
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1332
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1196
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3320
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2138
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3308

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

832

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1163

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1242

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2535
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

390
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6139
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6154
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

492
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

751
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1585
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1799
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16522
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

856
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1523
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1789
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2787