НА ПРИКАРПАТТІ ВАНДАЛИ ЗРУЙНУВАЛИ УНІКАЛЬНУ ПАМ'ЯТКУ ФОРТИФІКАЦІЇ (ФОТО)

 

Проїжджаючи потягом залізничним мостом через річку Дністер в районі Дубівці – Єзупіль, на межі Галицького та Тисменицького районів, можна побачити дві унікальні споруди, які є об’єктами військової оборонної фортифікації.

 

Це — блокгаузи оборони залізничного мосту, через який проходила залізниця Львів — Станиславів (споруджена у 1866). Також, вони відомі, як одні з передмостових укріплень міста Галича. На початку ХХ століття ідентичні споруди були у Нижневі (Тлумацького р-ну) та Яремчі (Надвірнянський р-н), їх знищено у першій половині минулого століття. У ХХІ столітті на терені Республіки Польща збереглися 2 споруди такого типу: поблизу Тринча (не охороняється) та Тарнова (діючий).

 

Ці капітальні споруди були реконструйовані та перебудовані у 30-их роках ХХ століття польською владою (на місці та з використанням основи їхніх попередників – оборонних споруд австро – угорського періоду) і використовувалися до останніх років існування СРСР. Вони є фортифікаційними вогняними спорудами, пристосованими для ведення кругового вогню і для проживання в них гарнізону; достатньо довгий час могли самостійно чинити опір ворогу. На території сучасної України аналогів подібних спорудам поблизу Дубівців — Єзуполя немає. Блокгаузи охорони мосту через р. Дністер є цінними зразками фортифікаційного будівництва і мають велику історико-архітектурну цінність.

 

— Якщо прикметною ознакою минулих століть був пошук історичних пам’яток аматорами і державними чинниками з метою їхнього подальшого збереження, то для нашого періоду характерним є їхнє нищення, з корисливими цілями – отримання прибутків шляхом зняття металевого обладнання та його подальшої здачі у пункти прийому металобрухту. Подібне трапилося у цьому році з південним блокгаузом, який був підданий вандалізму з боку місцевих «металошукачів», — повідомив історик. Для розуміння нанесених збитків, коротко охарактеризуємо вигляд даної споруди. Вона складається з двох поверхів — казематів. Для ведення вогню були призначені кулеметні амбразури і стрілецькі бійниці. На першому поверсі наявна 1 кулеметна амбразура та 1 бійниця і вікно, яке прикривається броньованою стулкою; на 2 поверсі – 3 амбразури для кулеметів та 3 стрілецькі бійниці. Верх блокгаузу завершується позицією для відкритої оборони (суцільний залізобетонний бруствер).

 

Специфічні конструктивні елементи можуть свідчити про можливість приєднання в минулому укріплення до лінії електропередач. Товщина стін блокгаузу і брустверу — 60 см; міжповерхових перекриттів — 40 см. Дістатися з поверху на поверх можна завдяки скоб – трапу, яким з’єднані всі приміщення від підвалу до башти броньованого ковпака. Висота казематів першого і другого поверху складає 2 м. Найвищим є підвальне приміщення, висота його стін становить не менше 2,75 м. Вхідні двері у блокгауз були двостулковими і мали доповнення у формі полегшених дверей – ймовірно, для захисту гарнізону від газів. Увінчував будівлю броньований ковпак. Останній є надзвичайно цікавим елементом, завдяки якому можна було здійснювати огляд та захист терену навколо споруди. Стінка броньованого ковпака була зігнута з одного броньованого листа товщиною 60 мм. Товщина даху ковпака складала – 70 мм.

 

Корпус ковпака мав 5 отворів для спостерігача, які закривалися індивідуальними заслінками. Спільна направляюча для заслінок давала їм можливість відкривати і закривати огляд. У бронековпаку було сидіння для спостерігача-стрільця. Дах бронековпака мав отвір, можливо, для встановлення перископа, а також міг використовуватися для монтажу ковпака на верх споруди. Завдяки «старанням» вандалів відтепер всі зацікавлені військовою історією та туристи, які здійснюють сплави Дністром, не матимуть змоги побачити об’єкт фортифікації у первинному вигляді. «Металошукачі» завдали непоправної шкоди споруді. Зокрема, ними зрізано: броньований ковпак, кронштейни сидіння стрільця – спостерігача, останні уцілілі металеві стулки амбразур каземату першого поверху та технічного підвального приміщення.

 

— Зрозуміло, що у ХХІ столітті стратегічне значення блокгаузів є дещо відмінним від завдань ХХ століття, але разом з тим, ніякі особи не мають права їх руйнувати, оскільки оборонне значення охорони мосту в будь-який час може бути відновленим, — переконує Андрій Чемеринський. — Правоохоронні органи повинні звернути увагу на даний факт вандалізму – з огляду на те, що об’єкти знаходяться в охоронній зоні залізничного мосту, а окрім цього є нововиявленими пам’ятками історії, охорона яких повинна бути забезпечена. За найсприятливіших умов, згоди власника укріплень, на перспективу можливо було б планувати створення музею-комплексу військової історії (з огляду на важкодоступність, він міг би функціонувати сезонно у весняно-літній період). Тут можна було б проводити збори реконструкторів, певні урочистості.

 

 

Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії


11.04.2012 2297 1
Коментарі (1)

степан 2012.04.15, 18:35
Це оборонна міць нашої держави, а куди дивляться правоохоронні органи та місцева влада,хтось це здав на металолом, в старі часи когось би уже послали на лісоповал.
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2255
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1156
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2438
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1541
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1642
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2075

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

203

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

423

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1628

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1032
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11003 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5003
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6185
02.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23232
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5963
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2018
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1872
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6522 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

650
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

976
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1954
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2403