Нація без історії?

Дожилися! Нещодавно Міністерство освіти, науки молоді і спорту України викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

З розділу "Україна у 1929-1938 роках" зникли згадки про лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру і Романа Шухевича, а також ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.

Розділ, що називався в програмі 2012 року "Україна в боротьбі за збереження державної незалежності", перейменований в "Український державотворчий процес".

З нього виключені згадки про таких політичних діячів Української народної республіки, як Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економіста Михайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

З розділу про розвиток України в період 1945-початку 1950-х років вилучено згадки про десталінізацію і припинення репресій.

Замість цього додалися прізвища першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, професора Бориса Патона і авіаконструктора Олега Антонова.

Міністерство освіти також виключило з програми питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв'язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного.

Сумно… людей, що поклали свої долі на вівтар Незалежності нам просто пропонують забути. Сьогодні цих персоналій, а завтра що? Може і саму Незалежність нам запропонують забути. “Тихо” поміняють кілька розділів у новітній історії України – і все! Не було Незалежності: Союз розпався, утворилося щось інше, тільки не Україна. Щось свого часу зробили із Переяславським договором Хмельницького – просто замінили березневими статтями. А пункти то там були інші.

І історія інша, і концепція державності інша. Вірніше її відсутність – державність України ніхто не визнавав, тільки міфами про “возз’єднання” нас кормили і кормлять не одне століття.

І сама концепція “русского міра” якраз і базується на міфі про братні народи: Росія без України – азіатська країна, Україна робить Росію імперією. Тому “прив’язаність” України до Росії – життєвонеобіхдно для нашої північної сусідки. Звідси і великий інтерес до наших з Вами справ.

А яку реакцію на ці події продемонстрували “сильні світу цього” всередині країни? Дуже неоднозначну. Ця тема і далі поглиблює розкол в українському суспільстві.

В опозиції встигли заявити, що теперішня українська влада просуває у суспільство ідею “русского міра”. Та й усе. На цьому все затихло. Жодних конкретних кроків не видно.

А от у Партії регіонів стверджують, що таким чином реалізували резолюцію Ради Європи щодо неможливості героїзації фашистів та їхніх поплічників. Водночас, експерти відзначають, що рішення європейських інституцій ніколи не стосувалися заборони на імена Бандери та Шухевича в підручниках з історії і, тим паче, українських дисидентів. 

Хоча Вадим Колесніченко, який начебто озвучив позицію влади, і не уточнив, що згадана резолюція Європейського Парламенту засуджувала лише посмертне нагородження Президентом Віктором Ющенком Степана Бандери званням “Герой України”, і крім того, пропонувала провести “серію міжнародних наукових конференцій з метою встановлення історичної правди і розробки рекомендацій щодо спільної оцінки країнами-членами Ради Європи діяльності ОУН-УПА у Другій світовій війні”. Утім, конференцій так і не провели.

Складається таке враження, що здійснюється курс на перетворення сучасної України в Українську Радянську Соціалістичну Республіку. А величну історію України перетворюють в історію Української РСР. Відповідно, з цієї історії вилучаються усі особи, які боролися проти радянської влади.

Взагалі, дисидентський рух – це громадсько-політичний рух, який включав широке коло політичних сил, що виступали за здобуття Україною державності, розбудови в республіці національної, демократичної держави, ставив за мету максимально сприяти процесу національного і духовного відродження українського народу.

Тому викреслити з історії дисидентів означає, що національно-визвольного руху не було, а українські державотворчі процеси того часу були виключно у радянському контексті. Як писав Петро Шелест, “Україно наша радянська”, але чи хочемо ми цього у третьому тисячолітті?

 


26.01.2013 Марія Лутчин 2948 12
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2473
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1321
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2625
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1711
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1791
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2230

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

459

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

595

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1804

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1188
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29266
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11144 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5148
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23381
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1582
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6106
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2187
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

819
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1143
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2115
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2577