40 голосів "за", 1- "проти", 4 - "утрималось". Такі результати голосування депутатів Івано-Франківської обласної ради за погодження Угоди про розподіл вуглеводнів, яка передбачає видобуток сланцевого газу на території Івано-Франківщини іноземною компанією «Шеврон» та українським приватним підприємством «Надра-Олеська».
Після тригодинної дискусії і цілого списку "позитивів" від київського десанту високопосадовців про потенційні вигоди для обалсті від угоди, прикарпатські обранці так і не змогли дійти спільної точки зору у даному питанні. І як результат - "червоне світло" для угоди і протокольне доручення голові Івано-Франківської облради звернутися із пропозицією до КМУ із вимогою врахувати усі поправки і зауваження депутатів облради.
Думки на сесії звучали різні: як про цілковитий позитив від ратифікування угоди (Вишиванюк, Олійник, Ставицький), так і про негативні, ледь не катастрофічні, екологічні та економічні наслідки (Сех, Попович, Романюк).
Депутат-"свободівець" Василь Попович переконував, що угода є недосконалою та не відображає чітко інтереси області та краян. Жодна поправка, з тих, які були напрацьовані відповідними комісіями обласної ради, не були взяті до уваги.
Екс-голова обласної ради, "нашоукраїнець" Ігор Олійник навпаки, казав, що Угода є позитивом і тільки вона дасть можливість створити в області добрий інвестиційний клімат і нові робочі місця.
Теза про енергетичну незалежність після освоєння сланцевого газу нав’язується штучно, насправді це міф і окозамилювання. Про це заявляла депутат від ВО «Свобода», голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех.
Міністр енергетики і вугільної промисловості України Едуард Ставицький, який теж взяв участь в сесії Івано-Франківської облради, вважає розмови про корупційні схеми і відмивання коштів маніпуляціями. За його словами, нині в Україні немає інших реальних альтернатив традиційним джерелам енергії, а тому вибодуток сланцевого газу є необхідним для економічної незалежнсоті нашої країни. Також Ставицький у своїй промові апелював до економічних вигод від іноземного інвестора.
Нардеп-"свободівець" та екс-голова облради Олександр Сич здивований від того, що місцевим видобувним підприємствам не дають працювати, а "Шеврону" дають зелене сітло.
Голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк сказав коротко: "Видобуток сланцевого газу на Україні є запорука економічної та політичної незалежності".
Голова постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною діяльністю, голова фракції "Батьківщина" в облраді Юрій Романюк впевнений, що з ухваленням позитивного рішення «область перетвориться на своєрідного покійника». У своєму виступі він більшу увагу зосередив навіть не на питаннях екології, а на недотриманні законодавства – від Конституції України до Земельного і Водного кодексів і Закону про надра. На думку депутата, особливо небезпечною є прописана в угоді «відмова від імунітету держави», адже «держава Україна не зможе в судовому порядку протягом 50 років оскаржити жодне рішення інвестора на території України у гіпотетичній 50-річній історії сперечань з інвестором», а пункт про право видобувати всі вуглеводні фактично «узаконює рейдерство, бо віддаємо не лише сланцевий газ, а й шутер, газ, воду, надра, чим виселяємо тих інвесторів, які є сьогодні в області».
Після сесії Юрій Романюк в інтерв'ю нашому кореспонденту сказав, що рішення сесії показало всю абсурдність підготовки таких гобальних рішень Кабінетом Міністрів, в яких не враховуються інтереси області. Головна причина провалу Угоди, на думку Романюка - це те, що від самого початку не була врахована позиція області щодо залучення до розробки Угоди представника громади.
У Львові проект угоди поки не розглядали, дата обговорення також не називалась. В облраді Львівської області також переважають депутати від «Свободи».
Тим часом, у лютому американська компанія радила Україні поквапитися з ухваленням рішення про видобуток. В іншому випадку корпорація збиралася пошукати партнерів в інших країнах.
Українська влада покладає великі надії на розробку сланцевого газу. За даними «Надр України», його запаси на території країни є найбільшими в Європі. За прогнозами відомства, через 5-7 років Україна зможе видобувати до 10 мільярдів кубометрів на рік цих енергоресурсів.
За задумом президента Віктора Януковича, широке поширення видобутку сланцевого газу дозволило б країні знизити залежність від «Газпрому».
На сході країни, де в місцевих парламентах переважають прихильники правлячої Партії регіонів, активно лобіює видобуток газу, угода була ратифікована легко. У Донбасі сланцевий газ видобуватиме англо-голландська корпорація Shell.
При цьому в червні українськими ЗМІ повідомлялося, що Shell виявилася незадоволена результатами пробного буріння в регіоні. Перші свердловини, згідно із заявою представників компанії, показали дуже низьку продуктивність.
Які кроки в подальшому робитиме Уряд щоб таки дати "Шеврону" зелене світло на видобуток "засланцьованого газу" на Західній Україні зараз можем тільки гадати. Одним із таких кроків може стати уже незабаром прийнятий "закон Рудкоського", згідно якого роль місцевих громад у прийнятті рішень на надання дозволів на користування надрами нівелюється.
А як же добувається сланцевий газ?
Традиційний видобуток газу полягає в тому, щоб намацати під землею класичне газове родовище, проткнути дірочку і вставити соломинку. Собівартість такого газу складає від $ 20 за 1.000 кубометрів. Газпром донедавна був світовим лідером з експорту газу, продаючи його по $ 400 - в основному до Європи.
Сланцевий газ іншої природи. Він залягає дуже глибоко (від 1,5 до 4,5 км), але не клубочиться там в одному місці, а дрібно розкиданий в шарах порід. Проткнути дірочку не вийде - сам газ не піде. Знали про нього давно (серед теоретиків були і радянські вчені), перші досліди видобутку відбулися майже 100 років тому, але тільки зараз американські технології дозволили видобувати його в повний зріст.
Для видобутку сверлится глибока діра (кілометра три), а коли пласт сланцю досягнутий, шахту повертають і далі свердлять горизонтально - ще кілометрів зо три. І ще кілька таких підземних ходів в різні сторони. Але навіть так газ не піде. Нарешті роблять гідророзрив: в шахту закачують воду з 1% соляної кислоти і реагентів для кращого розчинення породи, і потім по всій довжині горизонтальної частини шахти в її стінках з'являються сотні тріщин, змія в усі сторони в товщі сланцю. У підсумку свердловина, як дерево, отримує розгалужену кореневу систему на величезній глибині. І ось тільки тоді починає щедро надходити газ.
Справа ускладнюється тим, що в таких глибинах температура досягає 150 º, тиск - 600 атмосфер (для порівняння: промисловий чавунний балон високого тиску витримує 300 атмосфер). Ну а товщина сланцевого пласта може бути всього п'ять метрів, і вискочити за його межі ніяк не можна, тому бурити треба зі складним комп'ютерним моніторингом і моделюванням. Загалом завдання високотехнологічне, на межі інженерних потужностей. Не дивно, що воно було вирішено в тій країні, де слова «інтелігенція» та «креативний клас» не є лайкою
На останок.
Цікавий та дуже позитивний ролик можна знайти на українському сайті компанії "Шеврон". В ньому йдеться про високу технологічність та безпеку видобування сланцевого газу. Мовляв, таким способом світ видобуває сланці вже понад 60 років.
Матеріал підготували:
Ростислав Ковтун, Марія Лутчин, Тарас Лутчин, Лілія Горковенко
