Головні гірські річки перетворюються на каналізаційні колектори - сотні баз і пансіонатів економлять на очисних спорудах Наприклад, у Яремче тисячі людей з України та з-за кордону їдуть милуватися карпатською природою.
Чимало з них купаються у Пруті. Хоча мало хто здогадується, що ця річка вже давно стала великою каналізацією Карпат. І місцеві в неї - ані ногою. У Яремчому каналізація давно застаріла. Її звели півстоліття тому, не врахувавши, що тут буде так багато садиб відпочинку. Нині труби тріщать по швах, пише Фіртка із псиланням на Експрес.
"Очисні споруди розміщені наче в ямі, - каже громадський активіст Сергій Петров. - Узимку, коли немає руху каналізаційних стоків, рідина там замерзає. Від цього труби тріскають. Навесні, коли все тане, каналізаційні стоки потрапляють у річку".
Місто також не має дощоприймачів, тож після опадів всі нечистоти з водою потрапляють прямісінько у Прут. Ще й чимало готелів та приватних садиб скидають нечистоти у річку. Для прикладу, скандально відома база Нацбанку -- не каналізована. Нечистоти скидає в річку Жонка, що є притокою Пруту. Загалом, за останні десять років на берегах Пруту виросли сотні готелів та приватних садиб, однак про очищення стоків ніхто не дбає. Проблема із викидами у річку є також у Микуличині, Ямні, навіть у Поляниці, де міститься відомий курорт "Буковель".
"У нас працюють новітні очисні споруди, - запевнили у прес-службі курорту. - Стоки очищають за допомогою бактерій, і тут немає навіть запаху. У процесі очищення утворюється гранульований мул, що легко зневоднюється. Нині на очисних спорудах переробляють до 1000 кубічних метрів на добу, а загалом продуктивність споруд становить 4000 кубічних метрів на добу. Цього буде досить для приєднання нових об’єктів туризму".
Та власники приватних садиб довкола "Буковеля" приєднуватися до нових очисних споруд не поспішають. Водії, які возять туристів на курорт, стверджують: у селі такий сморід, що вони намагаються проїхати якнайшвидше. Особливо тхне уночі. Тоді, на думку водіїв, і скидають нечистоти в річку. У селі Татарів очисних споруд немає.
"В окремих садибах є септики, проте потрібно щось більше,-- каже сільський голова Татарова Олег Дзем’юк. - Ми плануємо збудувати очисні споруди, почати слід із виготовлення проектно-кошторисної документації. А це дуже дорого. Будемо шукати кошти..."
Не краща ситуація й у Ворохті. Протяжність селища -- 12 кілометрів, є тут десятки баз відпочинку, зелених садиб. І лише 800 метрів каналізації. Берегом Пруту неможливо пройти, не затуливши носа: скрізь бруд та відходи з туалетів. Усі відходи, що збираються у вбиральнях, ванних кімнатах, воду з пральних машин із сотень садиб, шкіл, дитсадків зливають просто в річку. А далі все це тече через Татарів, Яремче, Коломию, Чернівці...
"Ми звертаємося до керівників установ та організацій, аби вони встановлювали локальні очисні споруди, - каже Юрій Гапик, заступник селищного голови Ворохти. - Але там нарікають на брак коштів. Ось і виходить якесь зачароване коло".
Екологи наголошують, що навіть будівництво нових очисних споруд розв'яже проблему тільки частково. Боротися треба з несумлінними власниками садиб, котеджів та баз відпочинку. Це мали б робити екологи, проте вони розводять руками, бо закону, за яким могли б карати недбалих приватників, немає.
"Ще з 2012 року нам заборонили перевіряти фізичних осіб, які є платниками єдиного податку та займаються організацією туристичного відпочинку. І ми не можемо знати, випускають вони стоки в річку чи ні, - мовить Ігор Яківчук, заступник начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області. - Поки що перевірки заборонені законом, і ми його порушувати не будемо".
А допоки чиновники різного рівня розмірковують, що можна вдіяти, річки Карпат з окраси стають їх ганьбою. Ну невже можна так не любити рідну землю?
