Прочитав, тут на Фіртці, жахливу новину про смерть дівчинки на пішохідному переході під Богородчанами. На дорогах України продовжується війна.
В Лисці, на одному й тому ж переході, за останні роки декілька смертей!
Щось треба робити щоб таких трагедій було менше. Так, це було на пішохідному переході, так, це було в білий день, так, можливо, водій перевищив швидкість. Але я хочу назвати ще одну причину цієї трагедії. Як не парадоксально це звучить, але однією з причин є сама наявність цього переходу в тому місці. Якби того переходу не було, можливо і не було б цього трагічного випадку.
Щодня їжджу по дорозі на Богородчани. В Крихівцях знаки переходів відповідно підсвічені, як підсвічені самі переходи – все нормально. А вже в Драгомирчанах - інша картина. Переїжджаючи це село, особливо вночі і в погану погоду, вдивляюсь в темряву, аж «очі вилазять», щоб побачити "зебри" - добре, що знаю де вони розміщені.
Яка роль пішохідного переходу? Очевидними є дві таких ролі.
По-перше – пішоходи економлять час.
По-друге - перехід дороги в позначеному місці має бути безпечнішим.
Що важливіше – можна не обговорювати. Давайте зосередимось на тому, що робить перехід дороги в позначеному місці безпечнішим. Фактично одне – це те, що дорожні знаки та розмітка попереджають водія і заставляють його бути обачнішим. Хіба є такі, що будуть їхати на людину, що йде в непозначеному місці? Можливо і є, але для них і перехід нічого не означає. Для мене, як для водія із сорокарічним стажем, є очевидним – для пішохідного переходу найважливішим є те, наскільки він попереджає водія – все інше є другорядним.
Що ж відбувається на практиці. На дорозі, з обох боків якої влаштовані лісосмуги і ніде не видно жодної хати, поставили знак «пішохідний перехід». Відрапортувати про підвищення безпеки пішоходів не забули. «Зебру» намалювати "забули", або вона стерлась. Освітлення нема. Перед переходом зупинився великий автомобіль або автобус. Відповідно, водій знака не бачить, або в той момент говорив по телефону, чи відволікся якимось іншим чином (і кому з того користь, що він винен). З іншого боку – пішохід (особливо старші люди або діти, яким набагато важче правильно оцінити ситуацію) впевнений в своїй правоті і виходить із-за автобуса.......! З юридичної точки зору великих проблем немає – винного найдуть, якщо це не мажор. Але що це змінює! Хто поверне батькам дитину?! Кому легше від того, що в жахливій ситуації опинилися також і водій та його сім’я?!
Що робити? Надіятись на відповідальність людей, що відповідають за безпеку на наших дорогах принаймні безвідповідально – даруйте за тавтологію. Хіба не очевидно, що набагато безпечніше для всіх учасників руху, коли переходу нема взагалі, ніж є такі. Можливо там буде доречним обмеження швидкості, якісь попереджуючі знаки і т.д., але тільки не перехід-вбивця.
Що можна зробити, так це звернутись до влади щоб законодавчо затвердили європейські стандарти, що стосуються обладнання пішохідних переходів – перш за все за межами населених пунктів та в селах. Жодних компромісів, коли йдеться про життя людей бути не може - або перехід безпечний, або його нема! Якщо цей блог прочитають депутати Скобичівської сільської Ради, Богородчанської районної Ради чи Івано-Франківської обласної Ради - хоч це ми можемо зробити? Або хоч розпочати кваліфіковану дискусію про безпеку на дорогах можемо? Як показує останній трагічний приклад з Кузьмою - від нещастя на дорозі не застрахований ніхто!
Прошу зрозуміти мене правильно. Я «за» пішохідні переходи, але тільки за такі, що підвищують безпеку людей, а не вбивають їх.
