Понад 80 мільйонів за вирубку Карпат: суддя призначив експертизу, прокуратура — апеляцію

фото: ілюстративне


Від осені 2024-го до листопада 2025-го: як перевірка в Космацькому лісництві перетворилася на марафон захисту екосистем.

21 жовтня 2025 року Західний апеляційний господарський суд у Львові ухвалив рішення, яке може стати переломним у тривалому спорі про шкоду лісам Закарпаття та Івано-Франківщини, попередня сума якої — понад 83 мільйони гривень.

Так, йдеться про резонансну і, ймовірно, незаконну рубку, пише Фіртка.

Виглядає, справа буде затягуватися на багато років, і, можна припустити, такою і є тактика адвоката, але про все по черзі.

Космацьке лісництво Філії "Кутське лісове господарство": зафіксована шкода природі на мільйони Космацьке лісництво Філії "Кутське лісове господарство": зафіксована шкода природі на мільйони 

Космацьке лісництво Філії "Кутське лісове господарство": зафіксована шкода природі на мільйони 


Як усе почалося: чи рубили ліс на 83 мільйони?

Усе стартувало восени 2024 року в Космацькому лісництві на Івано-Франківщині. Екологічна інспекція Карпатського округу провела позапланову перевірку – це стандартний інструмент держнагляду за лісами. 4 листопада склали акт №2, де зафіксували неприємну знахідку: понад тисячу пнів від зрубаних дерев. Перевірники обійшли квартали, заміряли діаметри, робили фото і склали перелік – додаток до акта з описами кожного пня.

І ще було указано, що вирубка проходила нещодавно – протягом останніх двох років.

Чому сума така велика – 83 243 808,69 гривні? Річ у тому, як рахується шкода. Кожен пень – це не просто стовбур, а об'єм деревини, яку можна було б використати законно. Перевірники взяли формулу з постанови Кабміну №575 від 2022 року.

ДП "Ліси України" ще в листопаді 2024 році написало спростування, мовляв, 80 виявлених пнів з'явилися ще 4-5 років тому. 

 спростування, мовляв, 80 виявлених пнів з'явилися ще 4-5 років томуАле суди тривають саме зараз – у жовтні 2025-го.

Щодо шкоди для природи: у суді не деталізували конкретні наслідки цієї ситуації, але загалом незаконні вирубки в Карпатах руйнують екосистеми. Вони призводять до втрати біорізноманіття, бо видаляють старі дерева, важливі для тварин і рослин. Без дерев схили стають вразливими до ерозії ґрунту, що посилює зсуви та повені в гірській місцевості.

Ліс фільтрує воду, регулює стік – без нього річки забруднюються, а водний баланс порушується. Експерти зазначають, що в Карпатах як водоохоронній зоні такі рубки загрожують усьому регіону. За даними інспекцій, щороку від таких порушень держава втрачає сотні мільйонів гривень, а Карпати – найбільше від суцільних рубок здорових лісів.

Прокуратура Івано-Франківська взялася за справу також. 19 березня 2025 року подали позов до місцевого господарського суду, посилаючись на акт №2 як на головний доказ.


Інженерно-екологічна експертиза – вихід із ситуації?

Точний текст акта №2 закритий, бо це внутрішній документ Держекоінспекції, проте відповідач указує на помилки в ньому.

Головний момент стався 7 жовтня в Ужгороді. Суддя розглянув клопотання адвоката про комплексну експертизу – біологічну та інженерно-екологічну. І дозволив її. 

Що це за експертиза?

  • З'ясувати, що саме спричинило вирубку (наприклад, незаконну роботу чи поломку техніки).
  • Знайти технічні чи організаційні помилки в процесі, які призвели до пилу, шуму чи куп відходів.
  • Перевірити, чи причетні люди дотрималися законів про захист лісів і ресурсів (чи не ігнорували правила).
  • Довести, як дії чи бездіяльність екологів і лісників спричинили шкоду – наприклад, розмивання ґрунту чи зникнення тварин.

Ось на це й вдарив адвокат: необхідна експертиза. І спрацювало.


Прокуратура проти "Лісів України

"Ліси України" через філію "Карпатський лісовий офіс" заперечили позов повністю. Їхня позиція: акт перевірки ненадійний і перебільшує шкоду.

  • Рубка відбувалася давно?

По-перше, на думку відповідача, багато пнів – від законних рубок минулих років, а не від свіжої самовільної вирубки.

Незаконна рубка

Директор філії "Кутське лісове господарство" Юрій Сойма заявив, що результати перевірки вони вважають необ’єктивними, оскільки "80% зазначених в актах пнів мають вік понад 4-5 років і ознаки старіння". Він повідомив, що в запереченні до акту перевірки представники лісгоспу це зазначили. "Пні з’явилися ще до утворення ДП "Ліси України", – додав директор філії.

  • Порахували одні й ті самі пні багато разів?

По-друге, з позиції відповідача, претензії до самої перевірки: пні не маркувалися належним чином, тож є ризик, що один і той самий пень порахували кілька разів – це завищує об'єм і суму: ну які при цьому 83 мільйони ви хочете? В акті бракують ключові деталі: точна кількість пнів, інформація про найбільший і найменший діаметр, описи та характеристики. Без цього розрахунок шкоди сумнівний.

Адвокат наголосив: жодна сторона не надала висновку незалежного експерта, а акт викликає обґрунтовані сумніви – це підстава для експертизи.

Матеріали справи

Чому саме комплексна експертиза? "Ліси України" хочуть перевірити п'ять ключових моментів:

1) давність вирубки (чи пні свіжі, чи старі);

2) чи врахувала інспекція законні рубки до 2023 року;

3) скільки пнів справді від самовільної рубки 2023-2024 р., і чи правильно це в акті;

4) чи правильно складені перелікові відомості (чи відповідають дані нормам);

5) як саме робили заміри (чи за стандартами)?

Це не просто формальність – за їхніми словами, без цього позов на 83 мільйони – необґрунтований, бо може включати старі, законні рубки. Витрати на експертизу вони готові взяти на себе, якщо суд покладе на них. 

Матеріали справиПрокурор від екологічної прокуратури та представник інспекції були проти. Вони наголосили: акт – це не припущення, а результат перевірки з фото, замірами й описами. Усе вже зафіксовано, і справа не потребує нових експертів – це лише затягне процес.

Матеріали справиСуддя погодився частково: експертиза потрібна, щоб з'ясувати давність рубки, кількість, діаметри й місця пнів.

Її доручили львівському інституту судових експертиз Мін'юсту, витрати – на "Ліси України", а справу зупинили до висновку. Інші пункти клопотання (про методи замірів чи повноту акта) відкинули – вони, мовляв, не критичні.

Для прокуратури це стало приводом для апеляції: там вважають, що суд порушив правила – експертиза призначається лише коли без неї обставини не з'ясувати, а тут усе в акті.


Апеляція чи спроба затягнути?

16 жовтня інспекція подала скаргу до Львова. 21 жовтня її прийняли, і тепер чекають на листопад. Прокуратура хоче скасувати ухвалу про експертизу, щоб перейти до суті й стягнути гроші на відновлення лісів. З іншого боку, клопотання про перевірку можна бачити як логічний хід "Лісів України" – уточнити деталі, щоб уникнути помилок у розрахунках. Але для екологів це виглядає як спосіб відкласти рішення: експертиза може тривати місяці, а ліс тим часом не відновлюється.

Ця історія показує, як повсякденні перевірки лісів перетворюються на судові марафони. Для звичайного закарпатця чи франківця – це не абстрактні мільйони, а питання: чи вдасться повернути зелені хащі Карпат, які щороку страждають від таких рубок.

Розгляд 12 листопада дасть відповідь, чи переважить потреба в швидкості, чи в повній перевірці. У будь-якому разі, справа нагадує: ліси – спільне багатство, і його захист потребує не тільки пил, а й чітких правил.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?

Завдав збитків на понад чотири мільйони гривень: на Прикарпатті виявили незаконну рубку дерев 


04.11.2025 1606
Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2255
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1156
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2437
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1540
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1641
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2074

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

201

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

418

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1627

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1031
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11002 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5002
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6184
02.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23230
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5962
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2017
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1871
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6521 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

648
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

975
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1950
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2401