Ровером Карпатами: Рахів – Ворохта – Верховина – Косів – Коломия

 

j7RYlqa9VMA

 

Нарешті в мене з’явилось натхнення написати пару слів про свої майже тижневі “походеньки”… Почалось все з того, що я вже кілька років носився з ідеєю проїхатись ровером по Карпатам за маршрутом Рахів – Ворохта – Верховина – Косів – Коломия. Бажаючих їхати зі мною назбиралось аж НУЛЬ, тому я трохи підлаштував маршрут та дати під Черемош-фест.

 

Отож, вийшло, що 23.07 вигрузився я з потяга в Ясіні і далі поїхав ровером в сторону Верхнього Ясеніва (Верховинський р-н), де мав відбутись фест. За кілька днів до того, я необачно перепрошивав телефон і в найнеобхідніший момент (на початку подорожі) мій телефон пішов “у нєсознанку” разом із картами та треками. Довелось їхати за наводкою аборигенів, хоча загалом маршрут я пам’ятав. Але один момент пропустив – замість того, щоб проїхати Яблуницький перевал і вже там зрізати через село на Ворохту, я поспішив і звернув з траси ще у Лазещині. Розпитуючи місцевих про можливість проїхати, відповіді були різні, але бажання побачити всі старі австрійські залізничні віадуки переважила, тому я поїхав навпростець. Тільки потім я зрозумів, що дарма це зробив (або ж дарма не взяв паперових карт).

 

Грунтовка в кінці села закінчилась і перетворилась на стежку, стежка ж потім перейшла у потічок, потім же не було нічого, але з наполегливість впертого віслюка із груженим ровером я таки вийшов на “цивілізацію” – пункт охорони залізничного тунелю. Один з охоронців, мабуть, страждає топографічним кретинізмом, бо напрямок, в якому він вказав був абсолютно протилежним тому, що мені треба був. Згаявши майже годину тільки біля того тунелю я знову повернувся і інший охоронець мені вже нормально пояснив, як звідти вибратись на село Вороненко – через тунель під коліями, а потім на гору. Я так і не зрозумів, чи була там колись дорога, чи то тунель для потічка зробили спеціально, але “найвеселіше” було пхати з останніх сил ровер з речами під круту гору. До цього приплюсувати, що питна вода в мене вже закінчилась,а сонечко палило по-повній і температура повітря була добряче за 30…

 

Мої страждання закінчились, коли я все ж таки виліз на гору, звідки вже починалось село Вороненко. В мої плани то не входило, але краєвиди звідти відкриваються чудові. Набравши води в першій же хаті, я вже спокійно міг спускатись вниз до Ворохти грунтовкою, яка йшла вздовж залізниці та старих мостів. Зайняв в мене той під’йом близько 5 годин при відстані менше 20 км.

 

Зате вже у Ворохті я спокійно пообідав і тішив себе думкою, що решта дороги буде трасою. По дорозі залишалась ще одна більш-менш серйозна перешкода – Кривопільський перевал, але перепад висот до нього не такий вже й великий, тому жодних проблем із ним не виникло, тим більше, що три місяці до того я вже їхав той відрізок ровером. Після перевалу ж вся дорога була вниз, тому залишалось тільки вчасно оминати на швидкості ями на дорозі, через які дихає наша українська земля або ж гальмувати майже до зупинки в тих місцях, де асфальт сходить весною разом із снігом.

 

Добрався я до місця проведення Черемош-фесту вже ввечері та знову відчув всю примхливість карпатської погоди – тільки но я добрався до Верхнього Ясеніва, як зарядив хороший літній дощ. Добре, що було де перечекати його разом із ровером, бо мав би всі речі мокрі. А вже відразу після дощу доїхав 500 метрів до наметового містечка Черемош-фесту, де мене зустріли як “свого чувака”))

 

Про Черемош-фест накатаю інший пост, але згадаю, що під час фесту був велопробіг вздовж річок Білий Черемош та Пробійна. Загалом маршрут мав бути від фесту і до села Пробійнівка до однієї з тих гидотних міні-ГЕСів, які вбивають всю екосистему Карпат та назад (близько 75 км), але завдяки прикордонникам та їхньому ГАЗ-66 цю відстань вдалось скоротити до трохи більше, ніж 40 км. Відразу скажу – і не дарма, бо навіть під кінець тих 40 км я все одно отримав тепловий удар. Учасників велопробігу було аж двоє! Але на наступний рік треба буде це питання краще продумати та організувати.

А вже після закінчення фесту, в понеділок (27.07) мене чекала дорога. Свій початковий маршрут я змінив і вирішив їхати з Верхнього Ясеніва на Вижницю через Буковецький перевал та Косів.

Підйом на перевал до того я вважав складним, адже попереднього разу навіть з порожнім я виїхати не зміг – доводилось штовхати ровер до вершини. Але переключившись на першу передачу і повільно, в своєму темпі рівно за пів години я спокійно виїхав на перевал. Зупинка на чай біля магазинчика на перевалі – це вже маленька традиція. А далі – спуск на Косів. В саме місто я не заїжджав, а відразу пішов по окружній. Потім же через Кути та Старі Кути виїхав на міст через Черемош (який вже був значно більший, ніж біля фесту) і заїхав у Вижницю.

Дочекався дизеля на Чернівці та доїхав до станції Неполоківці. Там вигрузився та поїхав ровером на Заліщики через Кіцмань. Нічого особливого не відбувалось, але може то й на краще. За кілька кілометрів перед Заліщиками можна було звернути з траси і заїхати у село Хрещатик, звідки відкривається чудовий краєвид на дністровський каньйон та “помідорну столицю”, але сонце вже зайшло і швидко темнішало (та і я трохи втомлений був вже), тому сподівань на хороші кадри вже не було. Зате протягом мого виїзду Дністер став 4ою річкою, в якій я купався)
Вечеря в піцерії у Заліщиках, чай, очікування на вокзалі, упоротий “фєном” наркоман там же і, нарешті, дизель до Тернополя…

Зранку 28.07 я вже був у Тернополі і довго не витрачаючи час, відразу з дизеля чкурнув на Хмель. Перші пару десятків кілометрів їхав нормально, але потім відсутність сніданку дала про себе знати і крутити педалі стало важко і навіть ліньки. Тому дотягнувши до Волочиська, посьорбав мівіни та чайку і став чекати електричку на Хмель…

Ночував в наметі на фесті, а саме під час дороги ним не користувався – з 27го на 28е спав в дизелі Заліщики – Тернопіль. Він відправляється о другій ночі, але загрузитись можна раніше. А в Тернополі був майже о 7ій.

От так і закінчився мій перший автономний виїзд, хоча саме по дорозі я в наметі не ночував, тільки на фесті. Загалом відстань вийшла близько 240 км, що ніби не так вже й багато, але зважаючи на стан доріг в Карпатах (і не тільки) – трохи є. Та і невеличкий шматочок повного бездоріжжя, на який пішло кілька годин – теж потягнули добре сил.

Але, незважаючи на всі дрібні негаразди, я задоволений!

 


02.09.2015 4812 0
Коментарі (0)

23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

602
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1534
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3112
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2125 3
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4226
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

5980

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

443

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

439

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

423

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

529
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10058
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

876
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

837
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

576
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2437
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

872
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

1200
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34165 1
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

310
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

419
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

761 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

944